
- •1.Поняття і сутність фінансів під-в.
- •2.Предмет і задачі дисципліни “Фінанси під-в”.
- •3.Грошові доходи, грошові фонди, фінансові ресурси під-в.
- •4.Основи організації фінансів під-в.
- •5.Фінансова діяльність під-в. Зміст, завдання та організація фінансової роботи на під-вах.
- •6.Сутність і значення грошових розрахунків у діяльності під-в. Принципи організації розрахунків.
- •7.Форми безготівкових документів.
- •8.Організація готівкових розрахунків. Розрахунково-платіжна дисципліна.
- •9.Порядок відкриття під-вами рахунків у банку.
- •10.Розрахунки за надання факторингових послуг під-вам.
- •11.Економічна характеристика, склад і класифікація грошових надходжень.
- •12.Виручка від реалізації продукції.
- •13.Формування валового і чистого доходу.
- •14.Балансовий прибуток під-ва.
- •15.Рентабельність під-ва.
- •16.Розподіл прибутку під-в, його зміст і економічне значення.
- •17.Система оподаткування під-в, її функції та призначення. Види податків.
- •Податки і збори (Обов’язкові платежі):
- •Загальнодержавні податки і збори (обов’язкові платежі):
- •Місцеві податки і збори (обов’язкові платежі):
- •18.Непрямі податки і особливості їх впливу на фінансово-господарську діяльність суб’єктів господарювання.
- •19.Акцизний збір.
- •20.Податок на додану вартість. (добавить из закона!!!!!!!!!!!)
- •21.Податок на прибуток під-ва.
- •23.Обов’язкові відрахування у цільові державні фонди.
- •24.Місцеві податки і збори. (добавить из закона!!!!!!!!!!!!)
- •25.Особливості оподаткування суб’єктів господарювання в окремих сферах діяльності.
- •26.Необхідність і методи визначення потреби в оборотних коштах. Поняття норм і нормативів оборотних коштів, їх розрахунок.
- •III. Нормування оборотних коштів для створення запасів готової продукції
- •27.Економічний метод обчислення потреби в оборотних коштах і його визначення.
- •28.Джерела формування оборотних коштів.
- •29.Показники стану і ефективності використ оборотних коштів під-ва.
- •30.Індивідуальний кругообіг коштів під-в. Форми кредитів.
- •31.Різновиди банківських кредитів.
- •32.Порядок погашення кредиту.
- •33.Оцінка кредитоспроможності.
- •34.Принципи кредитування. Визначення потреби під-ва в кредитах і порядок отримання кредиту. (переработать и дополнить из положения)
- •35.Кредитний договір.
- •36.Показники стану і ефективності використання основних вир-чих фондів.
- •37.Джерела фінансування капітальних вкладень і капітального ремонту.
- •38.Знос і амортизація основних фондів. Методи розрахунку амортизаційних відрахувань.
- •39.Оцінка фінансового стану під-ва.
- •40.Показники фінансового стану під-ва. (неготово)
- •41.Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану під-ва.
- •42.Оцінка показників ліквідності і платоспроможності.
- •43.Комплексна оцінка фінансового стану під-ва.
- •44.Показники бухгалтерської звітності.
- •45.Зміст і завдання фінансового планування.
- •46.Зміст і структура фінансового плану під-ва.
- •47.Зміст оперативного фінансового планування, надходження коштів і здійснення платежів.
- •48.Фінансова криза на під-ві.
- •49.Фінансова санація під-ва, її економічний зміст та порядок проведення.
- •50.Санаційний аудит.
- •51.Розробка програми санації.
- •52.Санація реорганізацією.
- •53.Банкрутство під-ва.
- •54.Державна фінансова підтримка санації під-в.
- •Знос основних фондів – це… матеріальне зношування окремих елементів основних фондів та заміна їх через капітальне будівництво або капітальний ремонт;
- •Капітальні вкладення – це… витрати на створення нових, реконструкцію й технічне переозброєння діючих основних фондів;
- •Назвіть основні функції фінансів підприємств? розподільча, контрольна;
- •Яким чином визначається стан оборотних коштів? наявністю оборотних коштів на певну дату;
33.Оцінка кредитоспроможності.
Кредитоспроможність під-ва оцінюється перед наданням позики, а далі щоквартально на основі показників, які відображають розміщення і джерела обігових коштів, результати фін діяльності, а також наявність чи відсутність у минулому році кредитних відносин під-ва з банком, розмір і строки надання позик. Для оцінки фін стану розраховують:
А)
ФІНАНСОВІ
КОЕФІЦІЄНТИ
– оцінка фін стану і ефективністі роботи
під-ва.
Коефіцієнт заборгованості
(Кзаб.) показує, наскільки діяльність
під-ва фінансується за рахунок позичених
коштів, чим нижчий цей коефіцієнт, тим
краще вони захищені від втрат.
Коефіцієнт ліквідності (загальної (Кзаг.л.), швидкої (Кшв.л.), абсолютної (Кабс.л.)) свідчить про здатність під-ва виконати короткострокові зобов’язання: обчислюється діленням Загальних активів під-ва; суми грошових коштів, ц/п і дебіторської заборгованності; суми грошових коштів і ц/п, відповідно, на поточні зобов’язання. Коефіцієнт витрат (Кв.) показує прибутковість під-ва щодо обсягів реалізації продукції, його зниження може вказувати на зниження цін на продукцію або на меншу ефективність вир-ва:
Окупність інвестицій або активів (Кок.інв.) свідчить про ефективність отримання прибутку за допомогою активів:
Окупність власного капіталу (Кок.вл.к.) показує загальну ефективність отримання прибутку за допомогою капіталу, вкладеного акціонерами у під-во.
Аналізуючи стан та ділову активність під-ва, ці коефіцієнти порівнюють з показниками конкурентів і визначають зміни, що сталися протягом визначених періодів (динаміку змін). Б) РУХ ГРОШОВИХ КОШТІВ дає змогу виявити сезонну потребу під-ва у грошових коштах. Звіт про їх рух відображає надходження/відтік коштів під-ва за певний період.
Приплив і відтік коштів можна поділити на 3 категорії: Основна діяльність: реалізація продукції/здійснення витрат; збільшення/зменшення кредиторської заборгованості; зменшення/збільшення дебіторської заборгованості. Інвестиційна діяль- ність: продаж/придбання основних засобів; продаж/купівля акцій інших під-в. Фін діяльність: збільшення/погашення заборгованості; збільшення власного капі-талу/виплата дивідендів. Негативний рух грошових коштів означає, що під-ву необхідний кредит у межах отриманого негативного значення. Позитивний рух грошових коштів означає, що під-во зможе зменшити існуючу заборгованість. В) ОЦІНКА ДІЛОВОГО СЕРЕДОВИЩА під-ва здійснюється з допомогою показників: форма власності (міра ризику повернення і хто несе відповід.); вид діяльн. (перспективи розвитку); постач. (надійність); конкуренція; вир-чі потужності (основні засоби); керівн. й організація; сильні й слабі сторони клієнта – позичальника На підставі оцінки кредитоспром під-ва і ефективності комерційної угоди банк приймає рішення про можливість видачі під-ву кредиту і укладає з ним кредитний договір.
34.Принципи кредитування. Визначення потреби під-ва в кредитах і порядок отримання кредиту. (переработать и дополнить из положения)
Кредити видаються лише в межах наявних ресурсів, які має в своєму розпорядженні банк. Про кожний випадок надання позичальнику кредиту в розмірі, що перевищує 10% власного капіталу (великі кредити), комерційний банк мусить повідомити Національний банк України. Сукупна заборгованість за кредитами, врахованими векселями та 100% суми позабалансових зобов'язань, виданих одному позичальнику, не може перевищувати 25% власних коштів комерційного банку.Загальний розмір кредитів, наданих банком всім позичальникам, з урахуванням 100% позабалансових зобов'язань банку, не може перевищувати восьмикратного розміру власних коштів банку.Кредитування позичальників має здійснюватися з додержанням комерційним банком економ нормативів регулювання банківської діяльності та вимог НБУ щодо формування обов'язкових, страхових і резервних фондів.
Під-ва отримують кредити на принципах терміновості, повернення, цільового використання, забезпечення, платності.Принцип терміновості - кредит має бути поверненим у визначений строк.Принцип повернення – кредит має бути повернений у повній сумі.Розрізняють кредити: строкові (виплачені своєчасно); пролонговані (за згодою банку прострочений термін погашення у зв’язку з браком коштів з причин, не залежних від результатів діяльності під-ва); прострочені (коли у під-ва немає коштів для повернення кредиту).Принцип забезпечення кредиту – означає наявність у під-ва юридично оформлених документів, що гарантують своєчасне повернення кредиту. Такими документами можуть бути: а)заставне зобов’язання (згідно з законом України «Про заставу»); б)договір-гарантія; в)договір-поручительство.Застава здійснюється передачею товаророзпорядчого документа під-вом-позичальником кредитору. Майно чи цінні папери з укладанням договору застави в письмовій формі і нотаріальним засвідченням договору застави нерухомого майна – за його місцезнаходженням. Договір застави транспортних засобів – за місцем їх реєстрації. Договір застави товарів в обороті – за місцезнаходженням під-ва.Стягнення закладного майна може статися з рішення суду, арбітражу або третейського суду, а також у безспірному порядку на основі виконавчого напису нотаріусів.Принцип платності – означає, що під-во має внести в банк визначену плату за користування кредитом. % за користування короткостроковим кредитом відносять на собівартість продукції. % за користування кредитом на реконструкцію та капітальне будівництво сплачується за рахунок прибутку.Комерційні банки застосовують різні відсоткові ставки залежно від виду та об’єкта кредитування, строку кредитування, фінансового стану позичальника, міри критичного ризику та інших умов. В Україні на рівень відсотків за кредит комерційних банків значно впливають відсоткові ставки за кредитні ресурси, що встановлює Національний банк України.Порядок надання і оформлення кредиту визначається Положенням Національного банку України «Про кредитування».
Банки не можуть надавати кредити: на покриття збитків господарської діяльності позичальника; на формування та збільшення статутного капіталу під-ва; на внесення позичальником платежів до бюджету і позабюджетних фондів (за винятком кредитування за контокорентним рахунком); під-вам, щодо яких порушено справу про банкрутство; під-вам, у контрактах яких не передбачено страхування можливих втрат від непоставки товарно-матеріальних цінностей; під-вам, які мають прострочену заборгованість за раніше отриманими позичками і несплаченими відсотками.