25.Особливості оподаткування суб’єктів господарювання в окремих сферах діяльності.

Субєктами малого підприємництва визнано: юр особи – субєкти підприємницької діяльності будь –якої організаційно-правової форми та форми власності, середньооблікова чисельність працюючих не >10 осіб, величина виручки від реалізації не >250 тис грн. ; фіз особи, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, кількість осіб, включаючи членів сімї, не > 10 осіб, виручка від реалізації не > 250 тис грн Субєкт малого бізнесу який сплачує єдиний податок, звільняється від сплати таких податків і зборів: податку наприбуток, податку на доходи фіз осіб, плата за землю, збору за спец використання природних ресурсів, збір до держ інноваційного фонду, збір на обовязкове соц страх, відрахув до пенсійного фонду, відрахування та збори на фінансування автомобільних доріг загального користування, комунальний податок податок на промисел, збір за видачу дозволу нарозміщення обєктів торгівлі та сфери послуг, внески до фонду соц захисту інвалідів. Для переходу на спрощену систему оподаткування субєкт малого підприємництва має подати письмову заяву в орган держ податкової служби нек пізніше ніж за місяць до початку наступного календарного року, за умови сплати всіх податків і зборів. Для фіз осіб ставка податку неможе становити менше 20грн те більше 200грн за місяць, юр особи можуть самостійно вибрати спосіб оподаткування доходів, ставка єдиного податку встановлюється в розмірі 6% обсягів виручки від реалізації продукції. На спрощену систему оподаткування не можуть бути переведені : довірчі товариства, страхові компанії,банки, ін фін –кред і небанківські фін установи, субєкти підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юр особам перевищують 25%, фіз особи, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юр особи і здійснюють торгівлю підакцизними товарами (крім гром харчування), фіз особи, які відповідно до законодавства України сплачують фіксований податок. Субєкт малого бізнесу може відмлвитися від застосування спрощеної системи і повернутися до загальної системи з початку наступного календарного року.

26.Необхідність і методи визначення потреби в оборотних коштах. Поняття норм і нормативів оборотних коштів, їх розрахунок.

Нормування оборотних коштів: забезпечує безперервність і безперебійність процесу вир-ва; дає змогу їх ефективного використання; від правильно встановленого нормативу оборотних коштів залежить виконання плану вир-ва, реалізації продукції, прибутку та рівня рентабельності; обґрунтовані нормативи оборотних коштів сприяють зміцненню режиму економії, мінімізації ризику підприємницької діяльності.

Організація оборотних активів на під-ві включає визначення потреби в оборотних активах, їх складу, структури, джерел їх формування та регулювання, управління використан­ням оборотних активів.

На практиці використовується два методи визначення потреби в оборотних коштах: прямий і економ. Метод прямого розрахунку забезпечує розробку обґрунтованих норм і нормативів з урахуванням багатьох факторів, які пов'язані з особливостями постачання, вир-ва та реалізації продукції. Визначення потреби в оборотних коштах здійснюється через їх нормування.

Нормування оборотних коштів передбачає врахування багатьох факторів, які впливають на господарську діяльність під-в: умови постачання під-в ТМЦ; організація процесу вир-ва; умови реалізації продукції.

Нормування оборотних активів представляє собою до­сить трудомістку аналітичну діяльність, у процесі якої розробля­ються норми і нормативи. Норма оборотних активів - це відносна величина, що відповідає мінімальному, економ обґрунтованому обсягу за­пасів ТМЦ. Як правило, встанов­люється в днях відсотках чи гривнях. Норматив оборотних активів - це мінімально необхідна сума грошових коштів, що забезпечує підприємницьку діяльність під-ва. Вста­новлюється на конкретний період: квартал, рік.

Метод прямого розрахунку дозволяє найбільш точно виз­начити потребу в оборотних активах, так як враховує всі ор­ганізаційно-технологічні, технічні, транспортні та інші харак­терні особливості, досвід і стан розрахунків. Обґрунтований роз­рахунок здійснюється за кожним елементом оборотних активів з урахуванням завдань вир-чого плану, постачання та збуту.

Норматив оборотних коштів щодо сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів визначається за формулою: Н = О*N, О - одноденні витрати сировини, матеріалів, напівфабрикатів, тис. грн. (визначаються за кошторисом витрат на вир-во у IV кварталі планового року без відрахування поворотних відходів. Розмір одноденних витрат розраховується діленням суми їх витрат у IV кварталі планового року на 90); N - норма оборотних коштів (днів)

Норматив оборотних коштів для незавершеного вир-ва: Н = З * Д * К,

З - одноденні витрати за планом IV кварталу, тис. Грн. Д - тривалість вир-чого циклу, днів К - коефіцієнт зростання витрат А - витрати, які здійснюються одноразово на початку вир-чого циклу; Б - наступні витрати, які включаються в собівартість продукції.

Норматив оборотних коштів для витрат майбутніх періодів визначається за формулою: Н = Ро + Рп – Рв, Ро - сума коштів, які вкладені в ці витрати на початок запланованого періоду, за відрахуванням отриманих банківських кредитів; Рп - витрати, що проводяться в плановому році, передбачені відповідними кошторисами; Рв - витрати, які включаються в собівартість продукції запланованого року та передбачені кошторисом вир-ва.