21.Податок на прибуток під-ва.

Обчислення оподатковуваного прибутку здійснюється виключенням із суми скоригованого валового доходу валових витрат вир-ва й обігу, а також нарахованих амортизаційних відрахувань.

Визначаючи валовий доход, ураховують: 1)загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), а також від продажу ц/п (крім операцій з їх первинного випуску й остаточного погашення); 2)доходи від здійснення банківських операцій, страхових та інших операцій, пов'язаних із наданням фінансових послуг, від торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами; 3)доходи від спільної діяльності у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, від здійснення операцій лізингу; 4)доходи, не враховані під час обчислення валового доходу у попередніх періодах і виявлені у звітному періоді; 5)доходи з інших джерел і від позареалізаційних операцій.

У суму валового доходу не включають суми акцизного збору та податку на додану вартість, отримані під-вом у ціні товару.

До складу валових витрат входять: 1)суми будь-яких витрат, пов’язаних з підготовкою, організацією, веденням вир-ва, реалізацією продукції та охороною праці; 2)витрати на поточний і капітальний ремонт, реконструкцію, та інші види поліпшення основних фондів; 3)суми плати за землю, податку з власників транспортних засобів, внесених загальнодержавних зборів, а також місцевих податків і зборів; 4)суми коштів або вартість майна, добровільно перерахованих до Державного бюджету України або бюджетів територіальних громад; 5)суми коштів, унесених у страхові резерви; 6)суми безнадійної заборгованості; 7)на гарантійний ремонт; 8)на винахідництво; 9)на придбання науково-технічної літератури; 10)на проведення передпродажних і рекламних заходів; 11)на придбання ліцензій; 12)на придбання спец. одягу; на відрядження; 13)на експлуатацію об'єктів соціальної інфраструктури тощо.

Визначення валових витрат вир-ва й обігу, особливостей їх формування дає змогу зробити висновок, що за складом і обсягом вони перевищують витрати, які під-во включає в собівартість, що зменшує суму оподаткованого прибутку.

Ставки оподаткування прибутку: Основну ставку встановлено в розмірі 30% до об'єкта оподаткування.

• за оподаткування страхової діяльності 3%, 6%;

• від реалізації інноваційного продукту 50%;

• суми прибутків нерезидентів, що виплачуються резидентами як оплата вартості фрахту транспортних засобів 6%.

Термін сплати податку: Платники податку не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають податкову декларацію про оподатковуваний прибуток за звітний квартал.

22.Плата за землю. Податок з власників транспортних засобів.

Податок (плата) за землю Порядок обчислення і сплати податку регулюється Законом України “Про плату за землю” від 19.06.96 р. Власники землі сплачують земельний податок, за орендовані земельні ділянки стягується орендна плата, яка встановлюється в залежності від грошової оцінки землі. Тобто об’єктом оподаткування є земельна ділянка, платниками є землекористувачі.

Землі поділяються на: землі сільськогосподарського призначення (ставки земельного податку встановлено з 1 гектара сільськогосподарських угідь у відсотках до грошової оцінки цих угідь); землі населених пунктів (ставки встановлюються у розмірі 1% від грошової оцінки землі).

Місцеві Ради можуть диференціювати і затверджувати ставки податку залежно від місця знаходження земельної ділянки на території населеного пункту. З 1 липня 1997 р. ставки податку на землю було підвищено в 1.81 рази.

Джерела і порядок сплати податку: Податок нараховується з дня виникнення права власності або права користування і обчислюється за станом на 1 січня, а до 1 лютого надають відповідні дані до податкової адміністрації.

При спільній власності юридичних осіб на земляну ділянку, на якій розміщено будівлю, податок нараховується пропорційно до частки власності на будівлю.

Сплачується за рахунок прибутку під-ва, одночасно включається до складу валових витрат, тобто зменшує суму оподаткованого прибутку, а відповідно і суму самого податку на прибуток. За несвоєчасну сплату податку сплачується пеня у розмірі 0.3% суми заборгованості за кожний день несплати.

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів Порядок обчислення і сплати цього податку регулюється Законом України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” від 18 лютого 1997 р. Податок зараховується в бюджети місцевого самоврядування.

Платники - власники транспортних засобів (під-ва, організації, установи). Об’єкт оподаткування: автомобілі (легкові, вантажні, спеціального призначення), колісні трактори, мотоцикли, яхти, судна парусні, човни моторні і катери. Не оподатковуються: трактори на гусеничному ходу, машини та механізми для сільськогосподарських робіт, автомобілі швидкої допомоги, пожежні автомобілі, підйомні і самохідні транспортні засоби для перевезення вантажів на короткі відстані (у складі). Ставки податку з 1.01.2000 р. встановлені в гривнях, виходячи зі 100 см³ об’єму двигуна, з 1кВт потужності двигуна, з 1м довжини транспортного засобу.

Обчислюється на підставі даних про кіл-ть транспортних засобів за станом на 1 січня поточного року. Якщо транспортні засоби отримані в ІІ півріччі, то податок сплачується в половинному розмірі. Ссплачується поквартально до 15 числа місяця наступного за звітним за період до наступного технічного огляду.

Звільняються від сплати податку під-ва автомобільного транспорту загального користування (перевезення пасажирів при умові законодавчо встановлених тарифів на оплату за проїзд), сільськогосподарські під-ва-товаровиробники сплачують податок на трактори колісні, автобуси і спеціальні автомобілі для перевезення людей (з кіл-тю місць менше 10) у розмірі 50%.

Відповідальність: у разі зниження податку стягується вся сума заниження і штраф у двократному розмірі від тієї ж суми; при відсутності обліку об’єктів оподаткування або при веденні обліку з порушеннями встановленого порядку – стягується штраф у розмірі 50% від суми податку, що підлягає сплаті. Оплата штрафів здійснюється за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні під-в.

Сума податку включається до складу валових витрат платника, а отже зменшує оподаткований прибуток і суму самого податку на прибуток. Таким чином, поряд з фіскальною функцією вказаний податок виконує регулюючу функцію.