69.Поняття мети виховання. Розвиток мети виховання в історичному часі. Мета, ідеал та основні напрями сучасного українського виховання.

70.Григорій Ващенко - творець національної системи виховання. “Виховний ідеал “ Григорія Ващенка.

Український вчений, педагог, психолог, професор Григорій Ващенко у своїй праці “Виховний ідеал” доводить, що виховна праця педагога і виховний вплив середовища повинні зводитися до осягання ідеальної людини – українця, громадянина, життєвою метою якого буде служіння Богові й Україні. Аналізуючи творчу спадщину відомого українського вченого в контексті національного виховання, відродження української духовності, глобальної морально-екологічної кризи сучасної цивілізації, робимо висновок про важливість, доцільність, необхідність застосування творчої спадщини Григорія Ващенка в сучасному навчально-виховному процесі учнівської та студентської молоді. Незалежна Українська держава вкрай потребує відродження української духовності нації, її традиційних рис, характерних для українського народу протягом його історичного буття. Відродити українську духовність покликана, зокрема, така виховна система, яка своїм корінням сягає в глибину віків і спроможна відживити завмерлі клітини людської душі, видобуваючи з її глибоких шарів те незнищенне, що було закодовано в духовних генах людського роду. Духовний розвиток людини, формування її світоглядних позицій нерозривно пов’язаний з розвитком мислення і моральним вихованням особи.

71.Українська етнопедагогіка - основа національної системи виховання. Основні шляхи і засоби національного виховання молоді.

Етнопедагогіка - це наука про народний досвід виховання і навчання підростаючих поколінь, виховну мудрість певної етнічної спільності людей. Предметом вивчення етнопедагогіки виступає народна педагогіка - сукупність педагогічних знань і виховного досвіду, що збереглися в традиціях сімейного виховання, усній народній творчості, народних обрядах. Вона перебуває в тісному зв'язку з науковою педагогікою, яка виникла і базується на здобутках народної педагогіки, продовжує осмислювати і розвивати її досвід.

Національна система виховання - це історично зумовлена і створена народом система поглядів, переконань, ідеалів, а також традицій, звичаїв, обрядів, практичних дій, спрямованих на виховання підростаючого покоління в дусі культурно-історичної спадщини, духовності нації. Вона охоплює ідейне багатство народознавства, принципи організації навчально-виховної роботи, а також наукову педагогіку, має під собою грунт духовності рідного народу, постійну і систематичну діяльність родини, державних, громадських виховних закладів, установ і організацій.

Історичний шлях становлення й розвитку української народної педагогіки розпочинається в сивий давнині, ще в епоху первісного суспільства. Передача життєвого досвіду, набутих знань, умінь від покоління до покоління становила сутність історичного буття народу Вже тоді старші покоління докладали чимало зусиль, щоб молодь засвоїла родові і племені звичаї, вірування, легенди, землеробські, мисливські навички тощо. Одним з найважливіших засобів передачі досвіду старших поколінь була спільна праця та оборона від ворогів. Елементи цієї найдавнішої народної педагогіки простежуються, зокрема, в фольклорі. З глибини століть набирала розмаху розмаїта народна творчість - пісенна, музична, танцювальна, декоративно-прикладна тощо. Багатогранна за тематикою і жанрами, вона і нині є могутнім джерелом засобів, методів і прийомів національного виховання.