
- •2.Основні педагогічні категорії.
- •1.Виховання – це процес формування моделі поведінки в навколишньому середовищі.
- •2. Навчання
- •3. Освіта – це результат навчання. Це процес і результат оволодіння людиною певної системи знань, умінь і навичок, на основі яких формується світогляд, ціннісні орієнтації людини.
- •3. Система педагогічних наук. Зв’язок педагогіки з іншими науками.
- •2. Історія педагогіки вивчає розвиток педагогічної думки на різних історичних етапах розвитку людського суспільства.
- •5. Інклюзивна освіта
- •7. Галузева педагогіка (спортивна, педагогіка туризму… інженерна…
- •4. Спостереження як метод науково-педагогічного дослідження: основні види, методика проведення.
- •5. Бесіда як метод науково-педагогічного дослідження: умови ре-зультативності.
- •6. Метод анкетування: основні вимоги до проведення.
- •7. Метод педагогічного експерименту: призначення, основні види.
- •8. «Повчання дітям» володимира мономаха, його освітньо виховне значення
- •9. Діяльність братських шкіл
- •10. Києво-могилянська академія: історія заснування, основні етапи розвитку. Структура і зміст навчання в києво-могилянській академії. Визначні діячі, педагоги, випускники.
- •11. Зміст педагогічних ідей г.Сковороди.
- •Здійснив теоретичне обґрунтування педагогіки як науки:
- •Обгрунтував вперше на науковій основі принцип народності виховання
- •Обгрунтував низку новаторських ідей щодо навчання й освіти
- •Вдосконалив вчення про класно-урочнусистему навчання , зокрема про структуру та типи уроків. З урахуванням дидактичної мети він виділив такі типи уроків:
- •5. Високо підніс роль і значення учительської праці, обгрунтував вимоги до підготовки вчителів.
- •13. Становище української школи в Галичині у др. Пол. Хіх – 20-30-х рр. Хх ст. Боротьба прогресивних сил за національний характер українського шкільництва.
- •14. Виникнення і діяльність таємного університету у львові (1921-1925)
- •15. Освітня справа в Україні в період державного відродження (1917-1920 рр.). Софія Русова і Іван Огієнко - видатні українські педагоги й культурно-освітні діячі.
- •16. Основні положення педагогічної системи а.Макаренка.
- •17. Провідні ідеї педагогічної спадщини в.Сухомлинського.
- •18. Педагогічна система я.А.Коменського.
- •19.Педагогічні погляди ж.-ж.Руссо.
- •20.Внесок й.Песталоцці і а.Ф.Дістервега в теорію і практику навчання і виховання.
- •Аспірантуру, докторантуру
- •23. Поняття про особистість та її структуру. Розвиток особистості: види розвитку, характерні особливості, рушійні сили.
- •24. Основні фактори розвитку особистості.
- •2. Соціальний чинник - середовище.
- •4 Основні чинники соціалізації
- •4. Активність і діяльність
- •Провідний вид діяльності
- •25.26 Психолого-педагогічні домінанти розвитку учнів середнього шкільного віку та їх врахування у педагогічній діяльності: основні моменти.
- •27. Поняття про педагогічну майстерність вчителя та її складові.
- •28. Педагогічні здібності: загальна характеристика.
- •29. Педагогічне спілкування: сутність, основні аспекти (параметри, сторони).
- •30. Структура педагогічного спілкування. Типові психолого-педагогічні бар’єри у спілкуванні. Стилі педагогічного спілкування.
- •6.Знання – провідний елемент освіти.
- •32. Поняття про закономірності навчання.
- •33. Сутність і шляхи реалізації принципу науковості навчання. (на прикладі фахової дисципліни
- •34. Сутність і шляхи реалізації принципу свідомості і активності в навчанні. (на прикладі фахової дисципліни
- •35. Сутність і шляхи реалізації принципу систематичності і послідовності навчання (на прикладі фахової дисципліни).
- •36. Сутність і шляхи реалізації принципу міцності знань і доступності навчання. (на прикладі фахової дисципліни
- •37. Традиційна (пояснювально-ілюстративна) дидактична система: її основні характеристики, переваги і недоліки.
- •38. Прогресивістська (реформаторська) система: її основні характеристики, переваги і недоліки.
- •39. Зміст і особливості розвивального навчання.
- •40. Особистісно-орієнтоване навчання: мета, завдання, основні технології.
- •41.Інтерактивні модель навчання
- •42. Поняття процесу навчання. Головні ідеї організації навчального процесу у контексті сучасної освітньої філософії. Функції процесу навчання.
- •43. Стимулюючо-мотиваційний компонент процесу навчання: суть, призначення. Основні способи мотивації навчальної діяльності учнів
- •44. Операційно-діяльнісний компонент процесу навчання. Основні ланки (етапи) процесу навчання.
- •46.Нормативні документи, що визначають зміст освіти.
- •47 Підручник: призначення, структура, вимоги.
- •48. Метод бесіди. Види бесіди, методика проведення бесіди
- •49. Метод дискусії. Форми дискусії. Правила і умови ефективної дискусії.
- •50. Метод роботи з книгою. Основні прийоми самостійної роботи з друкованим текстом.
- •52. Практичні методи навчання. Основні види та вимоги до застосування.
- •53. Індуктивні та дедуктивні методи навчання
- •55. Метод ситуаційного навчання (кейс-метод).
- •56. Ігрові методи навчання.
- •57.Класно-урочна система, її основні особливості, переваги і недоліки.
- •58.Урок як основна форма організації навчання в сучасній школі. Елементи уроку.
- •59.Типологія і структура уроків. Класифікація уроків за основною дидактичною метою.
- •60.Основні вимоги до уроку. Підготовка вчителя до уроку
- •61.Колективно-групова форма роботи на уроці: сутність, основні види.
- •62. Позаурочні форми навчання: семінарські заняття, факультативи, домашня робота, навчальні екскурсії: призначення, вимоги до проведення
- •64. Види і методи контролю знань
- •65. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти
- •66.Виховання як педагогічна категорія. Сутність і специфіка виховного процесу.
- •2. Виховання - це тривалий процес.
- •67.Основні закономірності виховного процесу і їх врахування у виховній роботі.
- •68. Поняття про принципи виховання. Характеристика принципів народності, культуровідповідності, природовідповідності, гуманізації і демократизації виховання.
- •3. Принцип природовідповідності виховання.
- •69.Поняття мети виховання. Розвиток мети виховання в історичному часі. Мета, ідеал та основні напрями сучасного українського виховання.
- •70.Григорій Ващенко - творець національної системи виховання. “Виховний ідеал “ Григорія Ващенка.
- •72.Поняття про методи і прийоми виховання. Основні класифікації методів виховання.
- •73.Характеристика методів формування свідомості.
- •74.Характеристика методів організації діяльності та формування позитивного досвіду суспільної поведінки.
- •75.Характеристика методів стимулювання та регулювання поведінки і діяльності учнів.
- •76.Зміст і основні завдання морального виховання молоді. Система моральних цінностей (вартостей).
- •77.Мета, зміст і завдання розумового виховання молоді.
- •78.Мета, зміст, методи і форми трудового виховання молоді. Система профорієнтаційної роботи в школі.
- •79.Мета, зміст, форми і методи естетичного виховання учнівської молоді.
- •81.Система екологічного виховання в сучасній школі.
- •82.Економічна освіта та економічне виховання в умовах ринкових відносин.
- •83.Виховні завдання сім’ї та родини. Форми і методи роботи вчителя з батьками учнів
- •84.Основні положення теорії самовиховання .
- •86. Учнівський колектив, його ознаки та етапи розвитку
- •88. Особистість і колектив, їх взаємини. Методи вивчення учнівського колективу.
- •89. Форми і методи роботи з обдарованими дітьми.
- •90. Діти з особливими потребами: сучасні підходи до навчання і виховання.
37. Традиційна (пояснювально-ілюстративна) дидактична система: її основні характеристики, переваги і недоліки.
Сукупність елементів, що утворюють єдину цілісну структуру і слугують досягненню поставлених цілей прийнято називати дидактичною системою. Опис систем зводиться до характеристики цілей навчання, змісту освіти, методів, засобів, форм навчання тощо.
Традиційна. Пояснювально-ілюстраційна модель.
Я.Коменський
Й.Песталоцці
Вершиною становлення традиційної системи вважають педагогічну теорію німецького педагога Й.-Ф.Гербарта (1776-1841). Обгрунтована ним система навчання використовується і до сьогоднішнього дня. Дві основні праці: «Загальна педагогіка, виведена з мети виховання» (1806) і «Нарис педагогічних читань» (1835).
Основні положення:
а) основна роль у навчанні відводиться вчителеві
б) обгрунтування необхідності управління дитиною.
в) обгрунтування основних етапів навчання.
Така побудова призводила до зазубрювання, повторення, перевірки правильності й точності завченого.
Сучасною мовою структуру навчання складають виклад, розуміння, узагальнення і застосування. Це схема більшості уроків сьогодні.
Теорія Гербарта широко розповсюдилася у ХІХ ст. і сприяла оформленню традиційної дидактичної системи.
Основні характеристики і недоліки традиційної системи
Передача готових знань, що підлягають заучуванню без опори на самостійну роботу ;
схематизм, пошук абсолютно ідеального методу навчання.
навчання трактується насамперед з позиції вчителя. Вчитель – суб’єкт навчання, учні – об’єкти його педагогічних впливів. (Активний учитель, пасивний учень);
Посередній темп вивчення матеріалу і посереднім об»єм знань…
Велике навантаження на пам»ять;
Відсутність зворотнього зв»язку;
Нагляд замість управління;
Формування особистості із заданими властивостями…
Однакова схема проведення навчальних занять: 75 % -комбінований урок. Розподіл часу: опитування – 20 %; пояснення нового матеріалу – 65 %; самостійна робота – 9 %; закріплення – 4 %; дом.завдання .
Неспроможніість врахування індивідуальних особливостей учнів;
Дисциплінарні заходи
Пауло Фрейре, бразильський педагог, називає цю систему «банківською». Освіта стає процессом вкладення, в якому учні є депозитаріями, а вчитель – вкладником. Це модель, за якою обсяг операцій, дозволених учням, охоплює лише приймання, розкладання по поличках та зберігання вкладеного…
38. Прогресивістська (реформаторська) система: її основні характеристики, переваги і недоліки.
В центрі цієї системи – теорія американського педагога, філософа Джона Дьюї (1856-1962). Його основні праці «Школа і суспільство», «Школа і дитина», «Школа майбутнього», «Моє педагогічне кредо» мали великий вплив на розвиток західної школи.
Назва «педоцентрична» тому, що Д.Дьюї пропонував будувати процес навчання, виходячи із потреб, інтересів та здібностей дитини.
Головні положення, ідеї:
навчання розглядається з погляду учня – як процес учіння.
навчання доцільно будувати на основі потреб, інтересів та здібностей дитини.
навчання повинно носити самостійний, природний, спонтанний (виникати не під зовнішніми впливами, а внаслідок внутрішніх причин) характер;
основна мета навчання полягає в активізації пізнавальної діяльності учнів.
навчання слід будувати не як піднесення, заучування і відтворення готових знань, а як відкриття, пошук.
Роль учителя: уважно слідкувати за розвитком інтересів учнів, підкидувати їм посильні для розуміння і вирішення проблеми.
Оскільки мислення активізується в проблемних ситуаціях, коли особистість відчуває певні труднощі. Дж. Дьюї пропонував будувати навчання як розв’язування учнями під керівництвом учителя конкретних практичних проблем. Причому останні мають бути життєвими, зрозумілими і близькими для учнів. Основна ідея – „навчання через діяння, через діяльність“, яке повинно здійснюватися за такими етапами:
1) відчуття конкретного утруднення в процесі діяльності;
2) аналіз і формулювання проблеми;
3) обґрунтування гіпотез щодо її розв’язання;
4) логічна перевірка гіпотез;
5) практична перевірка гіпотез за допомогою спостережень і експериментів.
У педоцентричній концепції основна функція вчителя в постановці перед учнями життєво важливих практичних проблем та організації діяльності учнів, спрямованої на їх розв’язання. Знання й уміння не виступають спеціальною метою діяльності учнів, а формуються ними мовби паралельно, під час розв’язування практичних проблем.
Недоліки:
Переоцінка спонтанної діяльності учнів;
Порушення систематичності, наступності навчання, випадковість відбору матеріалу не дає всесторонього опрацювання матеріалу.
Неекономність навчання.
Послідовники:
Георг Кершенштейнер – теорія трудової школи
Август Лай – педагогіка дії
Селестене Френе. У Френе дитина – це діяльна істота, яка збагачує свій особистий досвід у процесі вільної дііяльності. Замість традиційних класів у системі Френе діють різноманітні лабораторії і майстерні.