
- •3. Поняття, структура і класифікація трудових процесів.
- •10. Оснащення робочих місць.
- •17. Атестація робочих місць.
- •24. Поняття і особливості розумової праці.
- •31. Оптимізація навантаження і темпів праці.
- •38. Мотивація і стимулювання праці.
- •4. Виробнича операція.
- •11. Планування робочих місць
- •18. Сутність, завдання і значення ноп
- •25. Основні вимоги до організації розумової праці і робочих місць
- •32. Поняття режиму праці і відпочинку
- •39. Економічна ефективність організації праці.
- •6. Поділ праці.
- •13. Функції обслуговування робочих місць.
- •20. Нормування праці.
- •27. Планування трудової діяльності працівників розумової праці.
- •34. Оцінка ефективності режимів праці та відпочинку.
- •1. Предмет, об'єкт, зміст і завдання курсу.
- •8. Поняття і класифікація робочих місць.
- •15. Система обслуговування робочих місць.
- •22. Конвеєрна форма організації праці.
- •29. Поняття і оцінка умов праці.
- •35. Змістовність праці.
- •36. Підвищення професійного рівня працівників.
- •2. Виникнення і розвиток науки про організацію праці.
- •16. Аналіз організації обслуговування робочих місць. Проектування обслуговування робочих місць.
- •23. Прогресивні форми організації індивідуальної праці.
- •30. Санітарно-гігієнічні умови праці.
- •37. Соціально-психологічний клімат колективу.
- •7. Кооперація праці.
- •14. Форми і способи обслуговування робочих місць.
- •21. Бригадна форма організації праці.
- •28. Система профвідбору та профпідготовки кадрів.
- •5. Елементи операції у трудовому відношенні.
- •12. Ергономічні вимоги до робочих місць.
- •19. Основні напрямки ноп.
- •26. Організація обробки інформації і ділового спілкування.
- •33. Види режимів праці та відпочинку та їх класифікація.
- •40. Економічна ефективність ноп.
25. Основні вимоги до організації розумової праці і робочих місць
Основні вимоги до робочих меблів:
а) набір меблів (столи, крісла, шафи, полиці) повинен бути достатньо повним, а їх розміри - відповідати характеру виконуваної роботи; меблі повинні використовуватись за призначенням, на робочому місці не повинно бути зайвих речей;
б) розміри меблів повинні відповідати антропометричним даним працівника.
Традиційне горизонтальне положення негативно впливає на зір та поставу людини. Найбільш правильним вважається кут в 60° при роботі сидячи та в 30° при роботі стоячи;
в) раціональне розміщення робочих меблів, забезпечення досяжності, оглядовості, ізольованості, освітлення, опалення і т.ін.
Раціональний режим робочого часу передбачає:
а)дотримання правильного в психофізіологічному відношенні режиму робочого часу - робочого року (щорічні відпустки), тижня (щотижневі дні відпочинку) і, особливо, робочого дня. Найбільш плідним є ранковий пояс (з 8 до 15 год.); максимальна працездатність відрізняє період з 10 до 13 год.; потім - пообідній (з 16 до 19 год.) та вечірній (з 20 до 22 год.).
б)використання різних форм активного відпочинку в робочий та позаробочий час;
в)дотримання індивідуально вибраного ритму, тобто однакового темпу і напруженості роботи.
г)раціональне чергування різнохарактерних робіт;
д)чергування в кожній роботі при можливості різнорідних процесів.
Використання засобів механізації та автоматизації допоміжних операцій дає можливість прискорити наукову працю, полегшити, зробити більш продуктивною. До технічних засобів та пристосувань, що пов'язані з розумовою працею відносять: обчислювальну техніку (мікрокалькулятори), засоби для копіювання та розмноження матеріалів, засоби для механізації операцій накопичення наукової інформації, засоби для демонстрації інформаційних матеріалів та читання мікрофільмів, апарати для запису та відновлення звуку.
32. Поняття режиму праці і відпочинку
Режим праці та відпочинку - це встановлювані для кожного виду робіт порядок чергування періодів роботи і відпочинку та їх тривалість. Раціональний режим - таке співвідношення і зміст періодів роботи та відпочинку, у яких висока продуктивність праці сполучається з високою і стійкою працездатністю людини без ознак надмірного стомлення протягом тривалого часу. Таке чергування періодів праці та відпочинку дотримується в різні відрізки часу: протягом робочої зміни, доби, тижня, року відповідно до режиму роботи підприємства.
Встановлення суспільно необхідної тривалості робочого часу і розподіл його по календарних періодах на підприємстві досягаються при розробці правил, в яких передбачається порядок чергування й тривалість періоду роботи і відпочинку. Цей порядок прийнято називати режимом праці та відпочинку.
Один з основних питань встановлення раціональних режимів праці та відпочинку - це виявлення принципів їх розробки:
задоволення потреби виробництва;
забезпечення найбільшої працездатності людини;
поєднання суспільних та особистих інтересів.
Таким чином, при виборі оптимального режиму праці та відпочинку потрібен комплексний соціально-економічний підхід. Метою подібного підходу є повна й всебічна оцінка його оптимізації з погляду обліку особистих і суспільних інтересів, інтересів виробництва та фізіологічних можливостей людини.
У зв'язку з цим слід зазначити, що науково обґрунтованим режимом праці і відпочинку на підприємствах є такий режим, який найкращим чином забезпечує одночасне поєднання підвищення працездатності і продуктивності праці, збереження здоров'я трудящих, створення сприятливих умов для всебічного розвитку людини.
Розробка режиму праці та відпочинку заснована на вирішенні наступних питань: коли повинні призначатися перерви й скільки; якої тривалості повинна бути кожна; який зміст відпочинку.