
- •3. Поняття, структура і класифікація трудових процесів.
- •10. Оснащення робочих місць.
- •17. Атестація робочих місць.
- •24. Поняття і особливості розумової праці.
- •31. Оптимізація навантаження і темпів праці.
- •38. Мотивація і стимулювання праці.
- •4. Виробнича операція.
- •11. Планування робочих місць
- •18. Сутність, завдання і значення ноп
- •25. Основні вимоги до організації розумової праці і робочих місць
- •32. Поняття режиму праці і відпочинку
- •39. Економічна ефективність організації праці.
- •6. Поділ праці.
- •13. Функції обслуговування робочих місць.
- •20. Нормування праці.
- •27. Планування трудової діяльності працівників розумової праці.
- •34. Оцінка ефективності режимів праці та відпочинку.
- •1. Предмет, об'єкт, зміст і завдання курсу.
- •8. Поняття і класифікація робочих місць.
- •15. Система обслуговування робочих місць.
- •22. Конвеєрна форма організації праці.
- •29. Поняття і оцінка умов праці.
- •35. Змістовність праці.
- •36. Підвищення професійного рівня працівників.
- •2. Виникнення і розвиток науки про організацію праці.
- •16. Аналіз організації обслуговування робочих місць. Проектування обслуговування робочих місць.
- •23. Прогресивні форми організації індивідуальної праці.
- •30. Санітарно-гігієнічні умови праці.
- •37. Соціально-психологічний клімат колективу.
- •7. Кооперація праці.
- •14. Форми і способи обслуговування робочих місць.
- •21. Бригадна форма організації праці.
- •28. Система профвідбору та профпідготовки кадрів.
- •5. Елементи операції у трудовому відношенні.
- •12. Ергономічні вимоги до робочих місць.
- •19. Основні напрямки ноп.
- •26. Організація обробки інформації і ділового спілкування.
- •33. Види режимів праці та відпочинку та їх класифікація.
- •40. Економічна ефективність ноп.
24. Поняття і особливості розумової праці.
Розумова праця - праця, яка включає інформаційні, логічні, узагальнюючі і творчі елементи, характеризується відсутністю прямої взаємодії працівника із засобами виробництва та забезпечує потреби виробництва в знанні, організації та управлінні. Розумова праця характеризується переважанням психічного навантаження над фізичним.
Поняття розумової праці має, перш за все, психофізіологічну основу, оскільки воно пов'язане з діяльністю людського мозку. Соціальний зміст пов'язаний з виділенням категорій працівників переважно фізичної (робочих) і розумової (службовців) праці.
Розрізняють три види розумової праці: евристична (пов'язана з виконанням аналітичних і конструктивних операцій і спрямована на розробку і прийняття рішень), адміністративна (функціональним призначенням є безпосереднє управління діяльністю і поведінкою людей; включає виконання різних організаційно-адміністративних операцій) і операторна (праця з виконання стереотипних операцій детермінованого характеру)
Розумова праця охоплює широкий діапазон різних за характером і змістом видів діяльності: наукова, інженерна, педагогічна, лікарська, управлінська, виробнича, допоміжна.
Характеристика розумової праці:
- Рідко буває монотонною і обумовленою рядом чітких, повторюваних операцій;
- Виконується відповідно до професійних норм і стандартів якості, а також з урахуванням правил і вимог організації;
- Спрямована на вирішення поточних і стратегічних завдань організації, що випливають з цілей проектів або входять в коло службових обов'язків;
- Обумовлена самомотивацією і передбачає внутрішнє прагнення до творчої діяльності;
- Вимагає постійного вдосконалення знань і навичок;
- Може контролюватися самою людиною;
- Важко піддається впливу і контролю ззовні;
- Не піддається обліку, не залежить від конкретного технологічного процесу, не завжди має однозначні цілі;
- Відрізняється невизначеністю і одночасно допускає кілька різних варіантів рішення проблем.
Предметами і результатами розумової праці визначаються не матеріальні речі, а проекти, плани, програми, ідеї, образи, формули, інформація. Специфіка в тому, що виконавцеві немає необхідності інтенсивно використовувати м'язову енергію, а програма його дій складна і динамічна. Розумова праця вимагає напруження уваги, активізації функцій уяви, пам'яті й уваги. Особливо це характерно для творчої інтелектуальної праці.
Економічна теорія і практика розглядають розумову працю як капітал (основний). Вартість підприємства на сучасному ринку визначається саме «людським капіталом».
Залежно від величини енерговитрат інтелектуальна праця може бути різного ступеня напруженості. Напруженість розумової діяльності - це характеристика праці, що відображає фізіологічну вартість навантаження при психічної роботі. Напруженість визначається за кількісними (тривалість зосередженого спостереження, кількість інформаційних сигналів, розмір предметів праці, їх число) та якісними (рівень емоційно-вольової напруги, особистий ризик, відповідальність за безпеку інших осіб, ступінь складності вирішуваних виробничих завдань) показниками навантажень на психічні функції людини.