
- •3. Поняття, структура і класифікація трудових процесів.
- •10. Оснащення робочих місць.
- •17. Атестація робочих місць.
- •24. Поняття і особливості розумової праці.
- •31. Оптимізація навантаження і темпів праці.
- •38. Мотивація і стимулювання праці.
- •4. Виробнича операція.
- •11. Планування робочих місць
- •18. Сутність, завдання і значення ноп
- •25. Основні вимоги до організації розумової праці і робочих місць
- •32. Поняття режиму праці і відпочинку
- •39. Економічна ефективність організації праці.
- •6. Поділ праці.
- •13. Функції обслуговування робочих місць.
- •20. Нормування праці.
- •27. Планування трудової діяльності працівників розумової праці.
- •34. Оцінка ефективності режимів праці та відпочинку.
- •1. Предмет, об'єкт, зміст і завдання курсу.
- •8. Поняття і класифікація робочих місць.
- •15. Система обслуговування робочих місць.
- •22. Конвеєрна форма організації праці.
- •29. Поняття і оцінка умов праці.
- •35. Змістовність праці.
- •36. Підвищення професійного рівня працівників.
- •2. Виникнення і розвиток науки про організацію праці.
- •16. Аналіз організації обслуговування робочих місць. Проектування обслуговування робочих місць.
- •23. Прогресивні форми організації індивідуальної праці.
- •30. Санітарно-гігієнічні умови праці.
- •37. Соціально-психологічний клімат колективу.
- •7. Кооперація праці.
- •14. Форми і способи обслуговування робочих місць.
- •21. Бригадна форма організації праці.
- •28. Система профвідбору та профпідготовки кадрів.
- •5. Елементи операції у трудовому відношенні.
- •12. Ергономічні вимоги до робочих місць.
- •19. Основні напрямки ноп.
- •26. Організація обробки інформації і ділового спілкування.
- •33. Види режимів праці та відпочинку та їх класифікація.
- •40. Економічна ефективність ноп.
23. Прогресивні форми організації індивідуальної праці.
До сучасних прогресивних форм організації індивідуальної праці основних робітників в умовах повної або часткової механізації або автоматизації трудових процесів належать:
- Поєднання функцій, спеціальностей і професій одним або кількома робочими при виконанні різних видів праці;
- Багатоверстатне обслуговування одним робочим двох і більше верстатів або апаратів, що працюють в автоматичному чи напівавтоматичному режимі і розташованих в зоні досяжності;
- Маршрутно-сторожовий метод обслуговування автоматичного обладнання та апаратури;
- Сторожовий або нерегламентований метод обслуговування.
Під суміщенням функцій, спеціальностей і професій розуміється така організація праці, при якій один робочий крім роботи на своєму основному робочому місці і по своїй професії та спеціальності виконує роботи ін. функціонального змісту, або з інших спеціальностей в межах своєї професії, або за іншими професіями.
За рахунок поєднання функцій усуваються або скорочуються втрати робочого часу, що виникають при очікуванні обслуговування, і зменшується трудомісткість робіт по обслуговуванню устаткування й робочих місць. Призводить до оволодіння суміжними спеціальностями в межах однієї професії і до поєднання спеціальностей.
Поєднання функцій і спеціальностей об'єднується у групи: основних с основними; основних з допоміжними; допоміжних з допоміжними.
Суміщення професій - виконання робіт, віднесених до різних професій; повніше використовується фонд робочого часу, відкривається можливість скорочення чисельності виробничого персоналу та економії фонду заробітної плати.
Для ефективного поєднання трудових функцій, спеціальностей і професій необхідні умови: 1.Організаційно-технічні. 2.Соціальні. 3.Псіхофізіологічні передумови. 4.Економічні передумови.
Найбільш доцільним і економічно ефективним є поєднання професій, спеціальностей і трудових функцій на тих ділянках виробництва, де в силу виробничих і організаційних умов недостатні обсяги робіт для повного завантаження виконавців або спостерігається несинхронність в роботі взаємопов'язаних робітників та їх груп.
Процеси суміщення професій необхідно проектувати на основі вивчення організації праці та взаємозв'язків між функціонально залежними групами робітників.
Багатоверстатне обслуговування полягає в тому, що працівник (бригада) певної професії та спеціальності обслуговує одночасно кілька верстатів, машин, агрегатів, що працюють в автоматичному чи напівавтоматичному режимі. Усі ручні операції на кожній з одночасно працюючих машин виробляються в період вільного машинно-автоматичного часу інших машин.
Організація багатоверстатного обслуговування на підприємствах масового виробництва вимагає технологічної та організаційної синхронізації виробничого процесу, яка полягає у визначенні необхідної кількості обладнання для забезпечення безперервної високопродуктивної роботи та виконання виробничої програми.