4. Перспективні засоби і напрямки розвитку інформаційних систем
Серед 1С, які використовують для проблематики економіки і бізнесу, полярні позиції посідають два типи систем:
інформаційні системи в менеджменті (ІСМ), котрі інколи називаються системами обробки трансакцій (COT);
експертні системи (EC).
Проміжне місце між цими полярними 1С посідають СППР і виконавчі
1С (ВІС) як особлива форма СППР. Існують десятки типів гібридних ІС. Водночас і для основних типів 1С існує багато різновидів.
Контрольні питання:
Охарактеризуйте стисло покоління розвитку інформаційних систем.
За якими ознаками класифікують інформаційні системи?
Яка головна відмінність між АСУ технологічними процесами і авто-матизованими системами організаційного або адміністративного управління?
Які види структур використовують при описанні інформаційних систем?
Що таке забезпечувальна частина економічної інформаційної системи і які її складові?
Розкрийте поняття "національні інформаційні ресурси" та "промисловість обробки даних".
Охарактеризуйте основні класи електронних обчислювальних машин.
Що таке функціональна частина економічної інформаційної системи і які її складові?
Впровадження чого в інформаційні системи передбачає заснована на знаннях (інтелектуальна) технологія?
Що таке сховище даних та які його основні характеристики?
Яка функція програмних агентів як нової інформаційної технології створення інформаційних систем?
Охарактеризуйте інформаційні системи в менеджменті. Наведіть приклади таких систем.
Які є типи систем підтримки прийняття рішень?
Охарактеризуйте системи підтримки прийняття рішень, які побудовані на основі даних.
Охарактеризуйте системи підтримки прийняття рішень, які побудовані на основі моделей.
Охарактеризуйте системи підтримки прийняття рішень, які побудовані на основі знань.
ГОЛОВНІ ЗАСАДИ ПОБУДОВИ ТА ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМА-ЦІЙНИХ СИСТЕМ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ
За системного підходу структурні складові управління такі: 1) керуюча система, або суб'єкт управління (СУ); 2) керована частина, або об'єкт управління (ОУ); 3) інформаційна система (ІС), через яку, власне, і відбувається зв'язок між СУ та ОУ.
Загальну схему взаємодії між цими елементами зображено на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Схема взаємодії між елементами системи управління
ІС — неодмінна складова у процесі організації управління — містить у собі такі основні частини:
1) сукупність економічних даних на відповідних носіях, організованих певним способом;
2) методи, способи, технічні засоби й технології збирання, обробки, зберігання, пересилання інформації та її надання користувачам.
Залежно від застосовуваних технічних засобів обробки інформації розрізняють ручні, механізовані та, у разі використання автоматів, насамперед ЕОМ, автоматизовані ІС (АІС).
Зауважимо, що в АІС не вся інформація (з огляду на складність її структуризації та формалізованого подання) обробляється на ЕОМ. Частка оброблюваної на ЕОМ інформації становить від 10 до 50% усієї інформації ІС залежно від типу економічного об'єкта.
Від рівня організації ІС, застосовуваних методів і засобів, а також від технології обробки інформації істотно залежить функціонування об'єкта в цілому. Істотно, але не цілком. Адже бувало й так, що в комерційному банку (КБ) автоматизація ІС, досягала високого рівня, але попри це банк збанкрутував.
Для банківських установ велике значення має продуктивність АІС, її здатність швидко переробляти інформацію, відстежувати зміни на об'єкті, у навколишньому середовищі та максимально їх враховувати. Адже затримка з обробкою таких даних може коштувати дуже дорого. Наприклад, невраховування нових вимог, постанов, вказівок і т.ін. для банку щонайменше може призвести до штрафних санкцій.
Потрібно також зважати на те, що об'єкти й процеси, якими керують, а також і сама система управління (керування) можуть бути складними і територіально розподіленими. Так, якщо йдеться про банківські установи та їхню діяльність, то в разі окремого комерційного банку або відділення, котре територіально й організаційно зосереджене в-одному місці, створення його АІС вимагатиме підходу й технологій обробки даних, відмінних від тих, що застосовуються, тоді коли банк являє собою сукупність відділень або філій, які територіально розміщені в різних місцях регіону.
У першому разі банк розглядається як один об'єкт, як єдине ціле, де практично немає проблеми передавання та приймання первинних даних.
У другому разі структура АІС складніша, застосовуються іншітехнології обробки даних. Тут можливі проблеми збору та передавання даних із відділень до головної контори. Відповідно АІС буде багаторівневою системою, причому проблеми збирання, передавання й обробки даних вельми складні як з технічного, так і з організаційного боку.
Для фінансово-кредитних установ, і для банківських насамперед, важливою особливістю є те, що об'єкт управління - керована частина, або основне їх «виробництво» - також пов'язане з виробленням і переробкою інформації. Адже основою діяльності таких установ є, по суті, робота з інформацією, яка часто стає і предметом і продуктом праці не лише відповідних інформаційних систем, а й установи в цілому.
Справді, хоча банки й проводять операції з готівкою, але переважна більшість розрахунків у них здійснюється в безготівковій формі. Готівкові гроші (за нормальної роботи економіки) становлять 5 - 10% суми загального грошового обігу. Проведення безготівкових розрахунків означає, що грошей у явному вигляді, у «натурі» немає, існують лише записи про грошові кошти та операції з ними на відповідних носіях, тобто є інформація, яка за певних умов може матеріалізуватися. Те саме стосується й інших фінансово-кредитних установ — податкових, фінансових тощо.
Отже, у фінансово-кредитних установах автоматизація «основного виробництва» зводиться до автоматизації операцій обробки даних відповідних документів, тобто до обробки інформації. Цим такі установи істотно відрізняються від промислових підприємств, де автоматизація основного виробництва являє собою автоматизацію процесів обробки матеріальних потоків, а отже, створення АІС тут означає автоматизацію інформаційних процесів, пов'язаних із основним виробництвом, а не самого виробництва.
Аналогічна специфіка (коли основне виробництво полягає в обробці не матеріальних потоків, а потоків інформації) притаманна й іншим організаціям. Наприклад, проектним інститутам, конструкторським бюро тощо, де існують як системи автоматизації проектування (САПР), так і АІС у вигляді АСУ.
Отже, якщо АІС на промисловому підприємстві призначена здебільшого лише для обробки управлінської інформації (планування випуску продукції, бухгалтерський облік, розрахунки заробітної плати і т.ін.), то АІС у ФКУ, і насамперед у банківських установах, не тільки обробляють управлінську інформацію, а н виконують автоматизацію операцій основної діяльності, зокрема основного виробництва (обробка даних відповідних документів у процесі здійснення грошових розрахунків, надання кредитів, нагромадження коштів і т.ін.).
АІС у ФКУ формально можна подати як синтез автоматизованої системи обробки управлінської інформації (АСУу) та автоматизованої системи основного виробництва (АСОВ):
АІСФКУ = АСУу + АСОВ.
Першочерговість автоматизації операцій «основного виробництва» є специфічною вимогою, коли йдеться про створення АІС у банках та інших фінансово-кредитних установах. Саме з огляду на цю вимогу зазначені АІС істотно відрізняються від АІС виробництвом (АСУВ), які автоматизують обробку лише інформації про хід основного виробництва. Розглянуту специфічну вимогу слід ураховувати, тим більш, Що вона певною мірою ускладнює створення АІСФКУ порівняно зі створенням АСУВ. Цією особливістю пояснюється, здебільшого, і факт широкого впровадження ЕОМ у банківських і фінансових установах. Адже на будь-якому економічному об'єкті передусім автоматизується «основне виробництво».
Оскільки; банківські послуги мають переважно інформаційний характер, то сфера банківських послуг і обробка інформації— це посуті одне й те саме. Отже, досягти ефективності, безпечності та зручності банківських послуг можна лише на базі застосування» сучасної електронної техніки та засобів передавання даних. Те саме стосується й переважної більшості інших ФКУ. Зауважимо, що в банках доводиться також вирішувати питання, пов'язані з управлінням грошовими ресурсами і самими банківськими установами. Відповідні задачі ще недостатньо автоматизовані,причому ступінь автоматизації АСУу і АСОВ у АІСФКУ нині різний .— вищий у АСОВ і нижчий у АСУу. Крім того, розв'язуваннязавдань управління на промислових підприємствах автоматизованезначно вище, ніж в АІС ФКУ. Тобто широке застосування у фінансово-кредитних установах ЕОМ, і насамперед персональних комп'ютерів, забезпечується здебільшого завдяки автоматизації основного виробництва.
Слід також взяти до уваги, що банки надають своїм клієнтам численні різноманітні послуги. Скажімо, у США налічується нині не менш як 155 окремих видів банківських послуг, котрі так чи інакше пов'язані з переміщенням і розподілом грошових засобів. Тому банківські автоматизовані інформаційні системи (БАІС) або, як їх ще називають, електронні банківські системи (ЕБС) — це системи, які виконують переказування (переміщення) грошей, а також реєструють і аналізують інформацію про ці операції з використанням комп'ютерів і сучасних засобів зв'язку.
Банківські АІС відрізняються від решти таких систем щей тим, що використовувана в них інформація має бути надійно захищена, а вони самі повинні мати підвищену «живучість» і безвідмовність у роботі.
Створюючи АІС чи будь-яку іншу систему, спираються на певні принципи — загальні вимоги, правила чи норми, яких слід у цьому разі додержувати.
Так, згідно з нормативними документами під час створення автоматизованих систем (АС) необхідно керуватися принципами системності, розвитку, сумісності, стандартизації та ефективності.
1. Принцип системності Необхідно встановлювати такі зв'язки між структурними елементами системи, які забезпечують її сумісність та взаємодію з іншими системами. Отже, усі зв'язки, елементи,
функції та проблеми управління й діяльності мають розглядатися як єдине ціле.
Принцип розвитку (відкритості). Автоматизована система має створюватися з урахуванням можливості поповнення й оновлення її функцій та складу без порушення функціонування АС.
Принцип сумісності. Під час створення системи мають бути реалізовані інформаційні інтерфейси, завдяки яким ця система зможе взаємодіяти з іншими системами згідно зі встановленими правилами. Так, будь-яка АІС на рівні КБ має інформаційно взаємодіяти із системами установ НБУ, а АІС обласної податкової адміністрації — з АІС Головної податкової адміністрації України;
Принцип стандартизації. Під час створення систем мають бути раціонально застосовані типові, уніфіковані й стандартизовані елементи, проектні рішення, пакети прикладних програм тощо. Система та її елементи потребують стандартизації, аби можна було мінімізувати всі види витрат, уніфікувати прийоми* методи та інструкції, що ними керується персонал.
Зауважимо, що стандартизація віповідає і запитам користувача, «консерватизм» якого ураховують і відомі розробники програмного забезпечення. Наприклад* до пакета ЕХСЕЬ,включені й функції відомого пакета ЬОТУЗ-1-2-3.
5. Принцип ефективності. Досягнення раціонального співвідношення між витратами на створення АС і цільовими ефектами, включаючи кінцеві результати, отримані від автоматизації,які не завжди, і не обов'язково мають набирати грошової форми,це може бути час (вірніше, його економія), певні зручності, новіфункції, імідж і т.ін.
Окрім розглядуваних основних можна додатково визначити ще деякі принципи створення й функціонування АІС ФКУ.
Принцип нових завдань. Визначаючи перелік завдань, які підлягають включенню в АІС, слід ураховувати основні технологічні операції обробки документів та завдання щодо забезпечення повноти, вчасності й оптимальйості ириййяітя'рйи"ень, раніше не вико-нуван і через обмежен і можливоеті 5о6роШй інфУр*гаЦІЇ.
Принцип надійності. Система має нормально функціонувати в разі виходу з ладу технічних засобів: Зрозуміло, наскільки цей принцип важливий для АЮ у ФКУ, де існують специфйМі1 вимоги до його реалізації і де втрата інформації рівносильна втр*гі грошових кбштів. Саме з метою додержання цього принципу в АІС дублюють інформацію, технічні засоби, застосовують-джерела безперебійного живлення тощо.
Принцип єдиної інформаційної бази. Ідеться про-застосування єдної системи класифікації та єдиної системи кодування, одних і тих самих Структурних одиниць економічної інформації.
При створенні БАІС, крім того, виникають додаткові вимоги, тобто доводиться спиратися на деякі додаткові принципи.
А. Принцип безпеки даних. А.1. Інформація має бути захищена як під час її безпосередньої обробки та зберігання в системі, так і в моменти обміну між комп'ютерами.
А.2. Має бути виключена можливість несанкціонованого доступу до даних у системі.
А.З. Усі операції в системі мають реєструватися.
А.4. Будь-яке порушення системи безпеки має бути виявлене.
Б. Принцип надійності системи. У БАІС мають бути однаково високонадійними як апаратне, так і програмне забезпечення. Інформація для клієнта має бути точною, доступною і надаватися йому без затримки. У разі виходу системи з ладу дані мають бути відновлені, а пошкодження усунене.
В. Принцип продуктивності системи. Потреба додержувати його випливає зі значної нерівномірності надходження потоків інформації, яку слід обробляти в певні проміжки часу, і жорстких вимог до термінів її Обробки. Окрім того, БАІС повинна мати певний запас продуктивності, який забезпечує оперативне надання інформації клієнтові за його запитом незалежно від того, які інші роботи виконуються водночас цією системою. Оперативне надання клієнтові інформації має вирішальне значення під час оцінювання системи та її ефективності. За умов, коли конкуренція між банківськими установами дедалі зростає, час надання інформації клієнтові може стати вирішальним фактором у роботі системи. У БАІС має бути передбачена також можливість пакетної обробки інформації, особливо коли Йдеться про підбиття щоденного банківського балансу.
Г. Принцип пристосування (адаптації). Із часом робота банків Змінюється, виникають нові" види діяльності та послуг (скажімо, Ощадбанк України поряд із традиційними операціями з обслуговування фізичних осіб пропонує й операції з обслуговування юридичних осіб). Тому існуючі інформаційні системи мають бути придатними для модифікації та розширення. Більш того, система може бути повністю перероблена, але інформація при цьому має зберігатися.
Водночас із розширенням обсягів' банківської діяльності, зростанням кількості клієнтів збільшуються відповідно й обсяги оброблюваної інформації. Тому БАІС має бути такою, щоб цю систему можна було розширювати, не порушуючи її цілісності.
Важливою є також і вимога щодо зручності, простоти та ефективності експлуатації системи. Банки насамперед обирають системи, які легко встановлювати, використовувати й обслуговувати.
Зауважимо, що розглянуті вимоги вельми загальні, а отже, кожний банк хоча й зацікавлений додержувати їх, проте ступінь заціка-
вленості різний, залежний від обставин. Наприклад, банк, який обслуговує багато клієнтів і виконує масові операції, буде особливо зацікавлений забезпечувати можливості безболісного розширення «розмірів» системи. А інший банк, який проводить порівняно небагато, але складних та різноманітних операцій, головну увагу приділятиме реалізації вимог щодо забезпечення безпеки ІС та її гнучкості. Тобто завжди при створенні системи існують індивідуальні вимоги до неї і кращою із пропонованих АІС буде та, яка краще підходить до цих вимог.
ФІНАНСОВО-КРЕДИТНА ІНФОРМАЦІЯ ЯК ОБ'ЄКТ АВТОМАТИЗОВАНОЇ ОБРОБКИ