2. Парламентська публіцистика

Преса у всі часи приділяла увагу роботі парламенту (за винятком тоталітарного суспільства, бо тоді не було поділу на законодавчу, виконавчу та судову гілки влади, а також для контролю преси (лише два інформагентства ТАРС і АПН мали доступ до парламенту). Роль парламентської публіцистики сьогодні зумовлена соціальними потребами. Якщо газета хоче виглядати солідно в очах громадськості, то редактор дбає про кваліфіковану і оперативну публіцистику.

Парламентський оглядач – представник газети у вищих органах влади. Це найкращий журналіст редакції, комунікабельна особа, аналітик, скептик. Особливості роботи парламентського публіциста: єдиним джерелом інформації для нього є депутати. За Лінном, парламентська публіцистика – вдалий винахід британських політиків для того, аби приборкати пресу. За Кронкайдом, для парламентського публіциста важливо бути «над парламентом», аби не втратити статус аналітика-скептика і не сприяти жодній політичній силі. Завдання парламентського публіциста: огляд, аналітика, аналіз.

Сьомий варіант

1. Безробіття – економічний і соціальний аспекти

Класична теорія (на поч. ХХ ст.):

Покінчити з безробіттям дуже легко – варто лише зменшити заробітну плату.

Теорія зменшення заробітної плати в 20-тих р. ХХ ст. була розкритикована англійським економістом Кейнстом: «Зменшення заробітної плати – зменшення безробіття, але це дуже короткотермінове, як більшість явищ, що є лінійними. Менша величина заробітної плати – падає купівельна спроможність, менша купівельна спроможність – значить менше продають, зменшує ціну – менше отримує, тому й менший фонд заробітної плати, а, отже, й заробітна плата менша. Натомість Кейнс пропонує:

Треба навпаки збільшити величину заробітної плати, а особливо особам так званої соціальної сфери, тим людям, що самі себе забезпечити не можуть. Якщо ця категорія людей матиме більше коштів – збільшується купівельна спроможність.

Соціальні наслідки безробіття:

• Падає моральність основної маси безробітних.

• Чим більший відсоток безробіття, тим більший відсоток злочинності.

Соціально-економічні наслідки при рості безробіття: відчутний занепад економіки, скорочення виробництва, соціальне напруження, збільшується кількість злочинів, самогубств, психічних хвороб.

Існує три теорії пояснення безробіття:

• марксистська (безробіття стале, але роботодавці хочуть, аби пропозиція робочої сили перевищувала попит на неї);

• класична (безробіття залежить від рівня заробітної плати);

• теорія Кейнса (безробіття виникає внаслідок зменшення зарплати, оскільки зменшується купівельна спроможність, отже відбувається спад реалізації товарів – продукція осідає на складах, виникає фаза кризи в економіці, що зумовлює зменшення попиту на робочу силу, а отже безробіття). Держава через інвестиційну політику мала б регулювати безробіття (збільшувати купівельну спроможність, виплати соціально незабезпеченим верствам населення).

Види безробіття:

• фрикційне (час пошуку робочого місця за умови зміни технологій, етапу перенавчання);

• структурне (коли технології «пішли вгору» і попит на робочу силу зменшився);

• циклічне (пов’язане із загальним спадом виробництва) – неповний робочий день, неповний робочий тиждень