Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
vidpovidi.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
44.49 Кб
Скачать

Перший варіант

1.Основні етапи розвитку політичної думки

Початок розвитку політичної думки пов’язують із встановленням владних відносин у суспільстві. З того моменту, коли формується політичний орган, в суспільстві інтенсивно розвивається політична думка в тих народів і націй, які сформували свою державність, політичну владу. Якщо певний народ втратив державність, то політична думка цього народу не зникає, а лише набуває нових форм, трансформується у фольклор, у л-ру, у різні види мистецтва. Але у недержавних націй розвиток політичної думки відбувається повільніше.

Іван Кедрин-Рудницький:

Політична думка складається із трьох компонентів:

  1. Державні акти (закони, міжнародні угоди, офіційні заяви перших осіб у державі)

  2. Громадські акти (програми основних політичних партій, заяви суспільних громадських діячів, політичні гасла)

  3. Публіцистичні та л-рні твори на політичні теми.

Інтенсивний розвиток політичної думки слід пов’язувати із Кирило - Мифодіївським товариством.

Основний програмний документ «Закон Божий…». У ньому сформовані основні політичні погляди Кирило-Мифодіївців:

  1. Походження всякої влади – від Бога /не прогресивний погляд/

  2. Влада в країні не може бути абсолютною, самодержавною : « Бо який би добрий чоловік не був, якщо почне сам управляти – зіпсується»

  3. Країна має бути республікою: влада - виборна, змінна і підзвітна народним зборам /прогресивний погляд/

  4. Форма держави має бути змішаною: федерація та конфедерація.

  5. Кожен народ мав би сформувати свою «Річ Посполиту»

  6. На чолі кожної держави (слов’янської) – свій правитель, але один для всіх

Соц. Проект був радикальнішим і практичнішим, ніж політичний.

  • Свобода слова

  • Свобода друку

  • Загальна освіта

  • Заміна постійної армії на народну міліцію.

Політичні погляди Драгоманова:

  1. Головним критерієм оцінки політичних організацій є служіння народові

  2. Суть держави полягає не у формі побудови держави, а у тих правах, якими наділені громадяни в державі.

Драгоманов виступав упродовж усього життя проти революції. На його думку, політична боротьба – це не вуличні акції протесту, а боротьба за право, за закон, за механізм втілення закону в практичне політичне життя.

На перших етапах своєї діяльності не визнавав національних рухів.

На завершенні життя вважав, що укр.. національний політичний рух може відстоїти свої права та інтереси в межах автономії та Росії.

Політичні погляди М.Міхновського:

Міхновський у фундаментальній праці «Самостійна Україна», як юрист за фахом, ретельно проаналізував Переяславські угоди 1654року і дійшов до висновку, що з позицій міжнародного права обидві сторони мають виконувати обов’язки угоди.Оскільки Росія в односторонньому порядку порушила цю угоду, ліквідувавши Запорізьку Січ, Україна так само має право не дотримуватися тих угод. Міхновський визначає :Україна має силою забрати те, що було в неї забрано»

Як один із лідерів УРП, формував лаконічні точні гасла: «Хто на цілій Україна не за нас, той проти нас». Під час революції 1905 року входив в групу, яка склала проект Конституції України. За ним – Україна мала бути федеративною спілкою вільних самоправних земель, яких мало бути.

Назва мала бути – Всеукраїнська спілка. Вся влада мала бути в народу через інститут парламент. Двопалатний парламент – Рада представників і сенат. Вся вертикаль влади - президенту, президент водночас і мав би бути головнокомандуючим. Надзвичайно прогрес ф-цій щодо позбавлення посади президента, що він порушив Конституцію.Судова ж влада могла бути зосереджена в судах, а судді мали б обиратися терміном на 3 роки. Цей проект конституції передбачав інститут присяжних та конституційний суд. Цей проект Конституції особливо прописував захист інтересів українців, визнавав права інших національностей, що проживають на території України.

Політичні погляди В’ячеслава Липинського:

Основна праця – « Листи до братів-хліборобів» Заперечував демократію як форму правління. За його поглядами, політичним ідеалом для країни є спадкова монархія, і в руках монарха мала бути вся виконавча влада. Доводив необхідність запровадження нового владного режиму: КЛАСОКРАТІЯ (представники еліти різних фахів мають приймати рішення).

На думку Липинського, класократія – це влада, яка організовує активну меншість.Виконавча влада – двопалатний парламент: Перша – територіальна (від кожної території представник)Друга – трудова – найкращі представники класократії.Принцип «територіального патріотизму» - українець той, хто прагне, щоб Україна перестала бути колонією або стала як самостійна держава. Українцем є той. Хто прагне, щоб Україна розвивалася. Головною рушійною силою держави є хлібороби.

Політичні погляди Івана Франка:

Франко був соціалістом, але не виступав за диктатуру пролетаріату, акцентуючи увагу на загальнолюдських вартостях. Виступав за рівність усіх націй. Серед проблем, які розглядалися I. Франком, були: аграрна проблема, загальні принципи розв'язання селянського питання, робітнича, національна проблема. Федерація — найоптимальніша форма організації життя суспільства. Виникнення держави він пов'язував з виникненням приватної власності та суспільних класів. Політична свобода полягає у відсутності політичного тиску та управління зверху, держави як органу примусу. Народ знизу управляє сам собою, працює сам на себе, сам здобуває освіту й захищається.

1) створення федерації в межах возз'єднаної України; 2) створення федерації в межах визволених народів Росії; 3) об'єднання слов'янських націй у єдину федерацію; 4) оформлення всесвітньої федерації.

Політичні погляди: Грушевського

У федерації, яку пропонував М. Грушевський, центральні органи повинні були формувати загальні основи державного й суспільного ладу. Передбачалися єдина грошова система і система мір і ваги. Федерація наділялася повноваженнями узгоджувати цивільне і кримінальне законодавство, законодавство з питань охорони прав національних меншин тощо. Решта питань устрою та нормування мали вирішуватися на місцевому рівні. Пропонувалося, що в Україні як суб'єкті федерації законодавча влада повинна бути сконцентрована в сеймі, а виконавча — в Раді міністрів.

Автономію України автор концепції розглядав як "самозаконність" — право встановлювати свої закони і керуватися ними в житті. Україна у складі федерації повинна бути демократичною республікою, в якій гарантувалися б політичні свободи: свобода слова, зборів, громадських організацій, совісті, рівне виборче право за таємного голосування.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]