Міністерство охорони здоров’я України

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

«Затверджено»

На методичній нараді кафедри

акушерства та гінекології №1.

Завідувач кафедри

_________ проф. Мазорчук Б.Ф.

«____» ________200__ р.

Методичні рекомендації

для викладачів

Навчальна дисципліна	Акушерство та гінекологія
Модуль №	2
Змістовий модуль №	3
Тема заняття	Післяпологові септичні захворювання. Класифікація. Етіологія. Патогенез. Діагностика. Сучасні принципи лікування, профілактика. Лактаційний мастит. Клініка, сучасна терапія. Методи пригнічення лактації.
курс	4
факультет	Медичний №1

Вінниця 2009

1. Конкретні цілі:

• оволодіти знаннями стосовно етіології, патогенезу, клініки, діагностики, лікування післяпологових запальних захворювань

• повинен навчитись обґрунтувати правильність постановки діагнозу із застосуванням анамнестичних, клінічних даних, лабораторних даних, апаратних та інших досліджень

• вміти обґрунтувати доцільність вибору лікувальних заходів

• оволодіти методами ургентної допомоги при септичному шоці.

• навчитись тактиці при генералізації інфекції, оволодіти принципами терапії.

• вміти своєчасно виставити діагноз післяпологового лактаційного маститу та призначити відповідне лікування

2. Базовий рівень підготовки

Назва попередньої дисципліни	Отримані навички
Нормальна анатомія	Анатомічна будова жіночих статевих органів
Нормальна фізіологія	Фізіологічні умови нормального перебігу вагітності, родів та післяпологового періоду, стан фізіологічної лактації.
Патологічна фізіологія	Патофізіологічні зміни, які можуть призвести до ускладнень як під час вагітності, пологів так і в післяпологовому періоді.
Фармакологія	Фармокодинаміка лікарських препаратів, які застосовують при лікуванні післяпологових септичних захворювань
Патологічна анатомія	Застосування знань анатомічних змін, які є причиною порушення нормального перебігу післяпологового періоду.

3. Організація змісту навчального матеріалу

Оскільки в процесі філогенезу в організмі жінки виробилися захисні реакції (імунітет) місцевого та загального характеру, що перешкоджають розвитку інфекції після пологів, самого потрапляння мікроорганізму на раньову поверхню статевих органів для виникнення септичної інфекції недостатньо. Мають значення вірулентність збудника, стан тканин раньових воріт, розміри травми тканин. Вирішальне значення при післяпологовій інфекції належить макроорганізму, його реактивності та опірності. Опірність організму пов”язана з функціональним станом та діяльністю всіх його органів та систем. Тому необхідно прогнозувати та профілактувати можливі ускладнення і в пологах, і в післяпологовому періоді для профілактики можливих септичних захворювань в післяпологовому періоді.