
- •Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників.
- •(1) Характеристика Закону України “Про охорону праці”.
- •121. (4) Система державного управління оп в Україні.
- •122. (5) Державний нагляд за оп.
- •131. (6) Система управління оп на підприємстві.
- •133.(7) Атестація робочих місць за умовами праці.
- •142. (8) Інструктажі з оп на підприємстві.Організація проведення інструктажів з питань охорони праці
- •161. (9) Основи фізіології праці. Чинники, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці.
- •(10) Характеристика мікроклімату робочої зони.
- •1611. Класифiкацiя видiв та систем виробничого освiтлення
- •1612. (11) Вимоги і нормування виробничого освітлення.
- •1614. (12) Виробнича вентиляція: джерела, класифікація, характеристики.
- •(13) Гігієнічне нормування параметрів вібрацій.
- •1616. (14) Методи колективного та індивідуального захисту від вібрації
- •1617. (15) Характеристика параметрів звукового поля.
- •Параметры звукового поля: звуковое давление, интенсивность, частота
- •Звуково́е давле́ние — переменное избыточное давление, возникающее в упругой среде при прохождении через неё звуковой волны. Единица измерения — паскаль (Па).
- •Интенсивность звука (абсолютная) — величина, равная отношению потока звуковой энергии dP через поверхность, перпендикулярную направлению распространения звука, к площади dS этой поверхности:
- •1618. Класифікація шумів за походженням, характером, спектром та часовими характеристиками.
- •1619. (16) Нормування параметрів виробничого шуму.
- •1621. (17) Джерела і параметри інфразвукових коливань.
- •1622. (17) Нормування, контроль рівнів і основні методи захисту від інфразвуку.
- •1623. (17) Джерела і параметри ультразвукових коливань
- •1624. (17) Нормування, контроль рівнів і основні методи захисту від ультразвуку.
- •1627 (18) Джерела і характеристика електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону.
- •1634. (20) Засоби та заходи захисту від інфрачервоних та ультрафіолетових випромінювань.
- •1635. (21) Лазерне випромінювання: особливості, класифікація лазерів, методи захисту.
- •174. (22) Дія електричного струму на організм людини. Електричні травми і удари. Особливості електротравм
- •175. (23) Чинники, що впливають на небезпеку ураження людини електричним струмом.
- •176. (24) Умови ураження людини електричним струмом
- •177. (25) Аналіз небезпеки ураження людини електричним струмом
- •1711. (26) Класифікація приміщень за ступенем ураження людини електричним струмом згідно пуе
- •1712. (27) Загальна характеристика методів безпечної експлуатації електроустановок: електрозахисні заходи і засоби.
- •1713. (28) Надання першої допомоги у випадку ураження людини електричним струмом.
- •184. (29) Класифікація приміщень і будівель з вибухопожежної небезпеки
- •185. (31) Класи пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон.
- •186. (30) Характеристика системи запобігання пожежам на підприємстві.
- •1810. (32) Характеристика ручних засобів пожежогасіння.
177. (25) Аналіз небезпеки ураження людини електричним струмом
Аналіз небезпеки електроустановок зводиться до визначення значення струму, котрий протікає через тіло людини при різних можливих варіантах потрапляння її під напругу внаслідок дотику до струмоведучих частин електричних мереж, неструмоведучих частин електроустановок, котрі опинились під напругою при пошкодженні ізоляції, або внаслідок спинення під напругою кроку, а також до оцінки впливу різних чинників та параметрів мережі на небезпеку ураження.
Через наявність в опорі людини ємнісної складової, збільшення частоти прикладеної напруги супроводжується зменшенням повного опору тіла людини і, як наслідок, збільшенням струму, що проходить через людину. Останнє дає підставу вважати, що тяжкість ураження електричним струмом має зростати із збільшенням
частоти. Але така закономірність спостерігається тільки в межах частот 0…50 Гц. Подальше збільшення частоти, не зважаючи на зростання струму, що проходить через людину, не супроводжується зростанням небезпеки ураження. При частотах 450–500 кГц вірогідність загальних електротравм практично зникає, але зберігається небезпека опіків дугових і за рахунок проходження струму через тіло людини. При цьому струмові опіки спостерігаються на шкірі і прилеглих до неї тканинах — за рахунок поверхневого ефекту перемінного струму. Як подразнюючий чинник постійний струм викликає подразнення в тканинах організму при замиканні і розмиканні струму через людину. В проміжку часу між замиканням і розмиканням цієї мережі дія постійного струму зводиться, переважно, до теплової. Перемінний струм викликає більш тривалі інтенсивні подразнення за рахунок пульсації напруги. З цієї точки зору перемінний струм є більш небезпечним. В дійсності ця закономірність зберігається до величини напруги 400–600 В, а при більшій напрузі постійний струм більш небезпечний для людини.
Якщо людина торкається одночасно двох точок електричної частини електроустановки, між якими існує напруга, то при цьому утворюється замкнуте електричне коло, через тіло людини проходить струм. Величина цього струму залежить від схеми дотику людини, напруги кола, схеми самого електричного кола, режиму нейтралі електричного кола, опору тіла людини, якості ізолювання струмоведучих частин від землі, ємності струмоведучих частин відносно землі тощо.
В промисловості, в основному, використовуються трифазні мережі (трипровідні) з ізольованою нейтраллю та чотирипровідні з глухо заземленою нейтраллю.
Нейтраль, або нейтральна точка обмотки джерела електричного живлення, - це точка, напруга якої відносно всіх зовнішніх виводів обмотки однакова за абсолютним значенням. Мережі з ізольованою нейтраллю застосовуються в тих випадках, коли є можливість підтримувати високий рівень ізоляції проводів, а ємність мережі відносно землі незначна. До них відносяться малорозгалужені мережі, які не підлягають впливу агресивного середовища та знаходяться під постійним наглядом персоналу. Мережу із заземленою нейтраллю застосовують там, де неможливо забезпечити якісну ізоляцію проводів (через високу вологість, агресивне середовище та ін.), коли не можна швидко знайти або усунути пошкодження ізоляції або коли ємнісні струми електричного кола через значну розгалуженість мережі досягають великих значень, небезпечних для людини.
Найбільшу небезпеку для людини становить двофазний (двополюсний) дотик до електричного кола, тому що в цьому випадку людина опиняється під лінійною напругою мережі. На рис.14.1 наведено одночасний дотик людини до двох полюсів електричного кола постійного струму або однофазного кола і дотик до двох фаз трифазного електричного кола.
Дія напруги кроку на людину. При замиканні струмоведучих частин безпосередньо на землю чи на корпуси електрообладнання, що мають зв'язок із землею і струмопровідні основи", електричний струм розтікається від місця замикання рівномірно по всіх напрямках напівсфери об'єму землі. По мірі віддалення від місця розтікання густина струму землі зменшується, оскільки збільшується об'єм землі, по якому проходить струм. На відстані від місця замкнення 20 м і більше густина струму стає настільки малою, що практично приймається рівною 0. Такий саме характер має і розподіл потенціалів навкруг місця замикання на землю
Людина, що стоїть ногами (у взутті, що проводить струм) в зоні розтікання струму на точках з різними потенціалами, знаходиться під впливом різниці потенціалів або, інакше кажучи, під впливом напруги кроку опиняється включеною в електричне коло, внаслідок чого через тіло людини проходить струм напрямком нога - нога.
Крокова напруга - це різниця потенціалів між двома точками в зоні розтікання струму, що знаходяться на відстані кроку, яка дорівнює 0,8 м.
Незважаючи на те, що шлях струму нога-нога відноситься до порівняно небезпечних, існує реальна загроза життю людини. Вона полягає в тому, що людина, яка перебуває під кроковою напругою, падає через судоми ніг і це призводить не тільки до збільшення діючої на неї напруги, але й до появи струму, що проходить по одному із самих небезпечних шляхів: рука-нога. Величина крокової напруги залежить від ширини кроку і відстані до місця замкнення на землю.
При виявленні замикань на землю забороняється наближатися до них на відстань менше 4,0 м в закритих приміщеннях і ближче 3,0 м на відкритій місцевості. Наближення на меншу відстань припускається тільки з метою виконання робіт по усуненню замикання на землю та при необхідності надання допомоги потерпілим. В цих випадках слід користуватися електрозахисними засобами (діелектричними калошами, ботами, рукавицями та ін.),
У разі необхідності виходу із небезпечної зони або входу до неї для надання допомоги слід віддалятися від місця замикання чи наближатися до нього стрибками на одній нозі, або на двох, або мілкими кроками, що не перебільшують довжину ступні. Це зменшує потенціал крокової напруги практично до 0.