
- •Предмет теплотехніки. Роль теплотехніки в науково-технічному прогресі. Проблеми економії паливно-енергетичних ресурсів, зниження норм витрати теплоти і палива.
- •Рух і його форми. Енергія та її види. Предмет термодинаміки. Робочі тіла. Поняття про ідеальні та реальні гази. Мета введення поняття про ідеальний газ.
- •Ентальпія. Потенційна енергія тиску. Їх фізичний зміст.
- •Теплота і робота. Їх фізичний зміст та обчислення. Робота розширення та стиснення. Позитивний і негативний напрямок теплоти і роботи. Термодинамічна система та її типи.
- •Перший закон термодинаміки, його зміст, основні формулювання. Принципи еквівалентності енергії. Математичний вираз першого закону термодинаміки в різних формах.
- •Вільна і зв’язана енергія робочого тіла. Поняття про енергію. Енергія Гельмгольца і енергія Гіббса. Їх фізичний зміст і математичні залежності. Енергетична модель робочого тіла.
- •Термодинамічний стан. Параметри стану. Термодинамічний метод. Екстенсивні та інтенсивні параметри стану. Питомі та мольні термодинамічні величини. Рівноважні та нерівноважні стани.
- •Чотири загальні властивості параметрів стану.
- •Термодинамічні потенціали. Чотири потенціали Гіббса. Диференційні рівняння термодинамічних потенціалів.
- •Теплоємність системи (робочого тіла). Питома теплоємність, фізичний зміст, одиниці виміру, залежність між питомими теплоємностями. Залежність теплоємності газу від температури.
- •Середня та дійсна теплоємність. Визначення середньої теплоємності газу при криволінійній та прямолінійній залежності її від температури. Таблиця теплоємностей.
- •Середня уявна молекулярна маса, газова постійна. Густина та питомий об’єм суміші ідеальних газів, парціальний тиск компонентів суміші ідеальних газів, співвідношення для їх знаходження.
- •Властивості реальних газів. Рівняння Ван-Дер-Ваальса для 1 кг газу. Внутрішній молекулярний тиск газу. Зміст константи в рівнянні Ван-Дер-Ваальса.
- •Термодинамічний процес. Рівноважний та нерівноважний процес. Графічний метод дослідження процесу. Прямий і зворотній процеси.
- •Оборотний та необоротний процеси. Умови проходження оборотних процесів. Облік незворотності в дійсних процесах.
- •Визначення значень зміни внутрішньої енергії, ентальпії та ентропії робочого тіла при зміні його стану.
- •Графічний метод вивчення термодинамічних процесів. Pv та ts –діаграми та їх властивості.
- •Ентропія робочого тіла. Фізичний зміст. Розмірність. Математичний вираз.
- •Характеристики термодинамічного процесу. Теплота і робота. Властивості їх диференціалів. Графічне зображення для розімкнутих та кругових процесів.
- •Характеристики термодинамічного процесу. Коефіцієнт перетворення енергії в процесаі (кпе). Коефіцієнт використання термодинамічного потенціалу в процесі (квп).
- •Ізохорний процес в ідеальних газах. Рівняння процесу в pv та ts координатах. Зображення процесу на pv та ts –діаграмах.
- •Політропний процес в ідеальних газах. Залежність для зміни параметрів стану робочого тіла.
- •Обчислення роботи. Значення політропи для основних термодинамічних процесів. Визначення показника ступеня політропи.
- •Другий закон термодинаміки, його зміст та основні формулювання. Умови перетворення теплоти в роботу в безперервно діючому тепловому двигуні.
- •Кругові процеси чи цикли. Цикли прямі та зворотні, оборотні та необоротні. Термічний ккд циклу.
- •Прямий оборотний цикл Карно. Зображення циклу на pv та ts –діаграмах: вивести вираз для термічного ккд циклу. Аналіз циклу на основі виразу термічного ккд.
- •З воротний оборотний цикл Карно. Холодильний коефіцієнт.
- •Теорема Карно.
- •Узагальнений (регенеративний цикл) Карно та його ккд. Необоротний цикл Карно та його ккд.
- •Властивості оборотного циклу. Перший та другий інтеграл Клаузіуса.
- •Зміна ентропії ізольованої кінцевої системи при оборотних на необоротних процесах. Математичний вираз другого закону термодинаміки. Принцип зростання ентропії.
- •Ексергія теплоти та фізичний зміст ентропії. Рівняння Гюі-Стодоли. Визначення зміни ексергії в основних термодинамічних процесах. Ексергетичний ккд.
- •Ентропія води, вологої та сухої, насиченої та перегрітої пари. Їх знаходження.
- •Знаходження питомого об’єму та густини вологої насиченої пари. Знаходження ентальпії та внутрішньої енергії вологої насиченої перегрітої пари.
- •Hs діаграма водяної пари, її побудова та застосування. Визначення параметрів стану вологої насиченої, сухої насиченої та перегрітої пари на hs діаграмі.
- •Ізобарний процес зміни стану водяної пари. Зображення процесу на pv, hs та ts діаграмах. Визначення роботи зміни внутрішньої енергії та параметрів стану пари.
- •Адіабатний процес зміни стану водяної пари. Зображення процесу на pv, hs та ts діаграмах. Визначення роботи зміни об’єму та параметрів стану.
- •Рівняння першого закону термодинаміки для потоку, фізичний зміст кожного члена рівняння, різні форми рівняння.
- •Швидкість витоку ідеального газу при адіабатному процесі. Рівняння для його визначення та аналізу. Швидкість витоку водяної пари та її визначення.
- •Секундна витрата ідеального газу при витоку. Рівняння для визначення та його аналіз. Гіпотеза Сен-Венана. Критичне відношення тисків при витоку ідеальних газів, рівняння для його визначення.
- •Вибір профілю сопла в залежності від критичного відношення тисків. Виток газу через комбіноване сопло. Розрахунок комбінованого сопла.
- •Витоки водяної пари та його особливості. Визначення швидкості водяної пари при різних умовах. Виток газів та пари при наявності тертя.
- •Дроселювання реальних газів. Ефект Джоуля-Томпсона. При яких умовах ефект дроселювання додатній, від’ємний чи рівний нулю. Інверсія, точка інверсії, температура інверсії.
- •Дослідження дроселювання водяної пари різних станів по hs діаграмі.
- •Причини виникнення двз зі змішаним згоранням палива. Теоретичний цикл цих двигунів. Зображення циклу в pv та ts –діаграмах, характеристики циклу, термічний ккд циклу, аналіз ккд циклу.
- •Принципова схема паросилової установки, що працює по циклу Ренкіна. Зображення циклу в pv та ts –діаграмах.
- •Вплив початкових та кінцевих параметрів пари на ккд циклу паросилової установки. Дати аналіз з використанням hs –діаграми. Відносний внутрішній ккд циклу.
- •Принципова схема паросилової установки, що працює по теплофікаційному циклу. Зображення циклу в pv та ts –діаграмах. Коефіцієнт використання теплоти циклі, порівняння з конденсаційним циклом.
- •Цикл газотурбінної установки(гту). Переваги гту перед двз. Термічний ккд гту.
- •Вологе повітря. Визначення. Абсолютна та відносна вологість, вологоємність. Точка роси. Hd –діаграма вологого повітря. Основні процеси вологого повітря в hd –діаграмі.
- •Відмінність паротурбінної установки від двз. Цикл Карно для насиченої пари.
- •Цикл паротурбінної установки з проміжним перегрівом пари. Економічність проміжного перегріву пари. Термічний ккд циклу, факти, які впливають на його величину.
- •Регенеративний цикл паросилової установки. Ціль використання. Ефективність застосування циклу. Питома витрата пари для регенеративного циклу.
- •Цикл теплового насосу. Доцільність використання теплового насосу. Опалювальний коефіцієнт. Його визначення. Переваги використання теплового насосу.
- •Цикл теплового насосу. Призначення та область застосування теплових насосів. Опалювальний коефіцієнт та його визначення
Принципова схема паросилової установки, що працює по теплофікаційному циклу. Зображення циклу в pv та ts –діаграмах. Коефіцієнт використання теплоти циклі, порівняння з конденсаційним циклом.
Комбіноване вироблення електроенергії та теплоти на одній паросиловій установці називається теплофікацією. Теплові електричні станції, на яких одночасно виробляються електрична та теплова енергії, називаються теплоелектроцентралями, або скорочено ТЕЦ. Теплові електростанції, на яких виробляють тільки електричну енергію називають конденсаційними (КЕС). Робота, яка вироблена в теплофікаційному циклі, менша за роботу конденсаційного циклу (пл.(1`-1``-1-2-3-1`) та пл.(1`-1``-1-4-5-1`)).
Це призводить до зменшення вироблення електроенергії та зниження термічного ККД циклу, але загальне використання теплоти при цьому значно підвищується:
.
Характеристикою
теплофікаційного циклу є коефіцієнт
використання теплоти палива К, який
являє собою відношення використаної
теплоти
до підведеної теплоти
:
.
У реальних умовах коефіцієнт використання теплоти палива на ТЕЦ досягає 80%, що значно вище економічності конденсаційних установок.
Важливим показником ТЕЦ є співвідношення вироблених електричної та теплової енергій.
Переваги систем комбінованого вироблення енергії з паровою турбіною: високий загальний ККД, можливість використання палива будь-якого виду; гнучкість співвідношення теплової та електричної потужності; можливість забезпечити теплоту різних потенціалів; високий ступінь надійності; тривалий строк служби.
За останні роки газова турбіна почала широко використовуватись в системах
комбінованої виробки енергії при потужності системи більше 1 МВт.
Цикл газотурбінної установки(гту). Переваги гту перед двз. Термічний ккд гту.
Газотурбінні установки мають деякі переваги перед ДВЗ:
Простота побудови установки.
Відсутність зворотно-поступального руху частин установки.
Мала вага і габарити установки як наслідок великих швидкостей обертання вала (до 100 тис. об./хв.).
Великі потужності в одному агрегаті.
Підвищений термічний ККД.
Можливість використання більш дешевих сортів палива.
Ці переваги ГТУ сприяли широкому їх використанню в різних галузях виробництва, у стаціонарній енергетиці, сільському господарстві, авіації.
Розглянемо схему газотурбінної установки.
1
– компресор;
2 – паливний насос;
3 – камера згоряння;
4 – сопловий апарат;
5 – лопатки;
6 – диск;
7 – кожух.
У
1
цій установці протікає роздільне стискання повітря і пари. Повітря стискується в компресорі 1 і подається в камеру згорання 3. Туди ж подається паливо паливним насосом 2. Продукти згоряння, які утворюються в камері згоряння, потрапляють під великим тиском у сопловий апарат, який призначений для перетворення потенціальної енергії потоку газів у кінетичну. З великою швидкістю потік газів поступає на лопатки турбіни. На лопатках потік з газів змінює напрямок свого руху і віддає свою енергію лопаткам турбіни. І за рахунок цього обертається диск 6, який знаходиться на валу, і вал обертається. З метою економії енергії теплота може проходити через теплообмінний апарат 8, який знаходиться за турбіною. Продукти згоряння потрапляють у нього, а потім – в камеру згоряння. Вони мають велику температуру.
Теплообмінний цикл:
1-2 – стиснення робочого тіла;
2-3 – ізобарне підведення теплоти;
3-4 – адіабатне розширення;
4-1 – ізобарне відведення теплоти.
Характеристикою циклу є ступінь під-вищення тиску:
.
Термічний ККД циклу:
. Де
– ступінь збагачення горючої суміші.
Схема парової компрес іонної холодильної установки. Цикл установки на PV та TS –діаграмах. Холодильний коефіцієнт установки.
Найбільше розповсюдження ці
установки отримали для охолодження тіл
до температури
.
У цих установках холодильним агентом
є легко киплячі рідини, тобто, рідини,
які киплять під час атмосферного тиску
під час температури, приблизно рівної
.
До таких холодоагентів
відносяться: вуглекислота
,
аміак
,
сірчаний ангідрит
і різні фріони, загальна формула фріона:
– це фтор-хлорвуглеводень. У паровій
компресійній холодильній установці
холодоагент змінює свій агрегатний
стан і переходить з газоподібного в
рідинний, і навпаки.
Принципова схема такої холодильної установки.
1
– холодильна камера;
2 – компресор;
3 – конденсатор;
4 – дросельний клапан.
У компресор 2 надходить з випарника 1, як правило, волога насичена пара з великим ступенем сухості під час температури, яка відповідає температурі приміщення, що охолоджується.
Процес
4-1 – це випаровування холодоагента у
випарнику. Пара стискується адіабатно
у компресорі в процесі 1-2 до тиску,
температура насичення якого дещо вища
середньої температури, в якій знаходиться
конденсатор (точка 2``). Стиснута пара
попадає в конденсатор, де конденсується
в ізобарно-ізотермічному процесі 2-2``-3
і переходить у рідину, тобто, в точці 3
ми маємо киплячу рідину холодоагента
під час тиску
.
Рідкий холодоагент з конденсатора
надходить у дросельний клапан 4, де
піддається дроселюванню в процесі 3-4.
Тиск і температура потоку після
дроселювання знижуються, і рідина
частково перетворюється у пару (точка
4). Далі волога насичена пара з низькою
ступінню сухості попадає у випарник,
де забирає теплоту від середовища, що
охолоджується і рідина вологої насиченої
пари випаровується до стану 1 під час
температури
(процес 4-1. Після цього цикл знову
повторюється. У більшості холодильних
установок між парою і приміщенням, що
охолоджується, використовується
проміжний холодильний агент – росол.
У залежності від конденсації солі в
росолі змінюється його температура
замерзання. Росол надходить у приміщення,
що охолоджується. Цей цикл звичайно
проходить в інтервалі температур
.
Ефективність холодильного циклу
визначається холодильним
коефіцієнтом, який
позначається літерою
і являє собою відношення
до
.
,
де – це теплота, яка відбирається від приміщення, яке охолоджується; – робота на виконання цього циклу.
;
.