9

Лекція 5 Тема: „Лекція з фахових дисциплін” (лекція - 2 год.)

План:

1. Лекція з фахових дисциплін: визначення, державні вимоги до неї.

2. Класифікація, технологічні й методичні особливості.

3. Вимоги до лекції.

1.Лекція з фахових дисциплін: визначення, державні вимоги до неї.

Лекція - основна форма проведення навчальних занять у вищому навчальному закладі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу, її основою є системне усне викла­дення викладачем навчального матеріалу протягом пари, головний зміст якого становить аналіз та узагальнення фактів, а провідними прийомами — пояснення та міркування.

Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою.

Можливе читання окремих лекцій з проблем, які стосуються даної навчальної дисципліни, але не охоплені навчальною програмою. Такі лекції проводяться провідними вченими або спеціалістами для студентів та працівників вищих навчальних закладів в окремо відведений час.

Лекції проводяться лекторами - професорами і доцентами (викладачами) вищого навчального закладу, а також провідними науковцями або спеціалістами, запрошеними для читання лекцій.

Лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях - аудиторіях для однієї або більше академічних груп студентів.

Лектор, якому доручено читати курс лекцій, зобов'язаний перед початком відповідного семестру подати на кафедру (предметну або циклову комісію) складений ним конспект лекцій (авторський підручник, навчальний посібник), контрольні завдання для проведення підсумкового контролю, передбаченого навчальним планом і програмою для даної навчальної дисципліни.

Лектор, який вперше претендує на читання курсу лекцій, може бути зобов'язаний завідувачем кафедри (головою предметної або циклової комісії) до проведення пробних лекцій з участю викладачів та наукових співробітників кафедри.

Лектор зобов'язаний дотримуватися навчальної програми щодо тем лекційних занять, але не обмежується в питаннях трактування навчального матеріалу, формах і засобах доведення його до студентів.

Залежно від теми лекції в ній може превалювати характеристика, опис, розповідь про певні історичні факти, процеси, яви­ща.

Структура традиційної лекції така:

• організація діяльності викладача і студентів: формулювання теми, постановка мети і завдань;

• актуалізація опорних знань студентів;

• викладання змісту історичного матеріалу викладачем,

• забезпечення умов сприйняття та за­своєння його студентами;

• узагальнення та систематизація знань студентів, набутих у процесі читання лекції,

• підведення підсумків лекції.

У процесі підготовки до лекції викладачу необхідно:

• виз­начити тему та оптимальний обсяг нової інформації;

• забезпе­чити відповідність інформації теоретичним положенням історичної науки;

• забезпечити системність та доступність викладання навчального матеріалу;

• зосередження уваги студентів на основному, істотному;

• по­вноту та глибину реалізації змісту навчального матеріалу.

Важ­ливо також відібрати та раціонально використати методи і засоби викладання змісту лекції, визначити метод-домінанту викладання навчального матеріалу (репродуктивний, проблем­ний, творчий). Специфічним, як стверджує І. М. Чередою, у лекції є етап визначення домашнього завдання. Тут важливо задавати індивідуальні завдання, план се­мінарського заняття з теми лекції, розраховуючи на те, що студенти заздалегідь почнуть готуватися до обговорення конкретних питань за змістом лекції.