Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
конспект 2009.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
878.59 Кб
Скачать

Класична, або адміністративна, школа в управлінні (1920–1950)

Автори, які писали про наукове управління, в основному присвячували свої дослідження тому, що називається управлінням виробництвом. Вони займалися підвищенням ефективності на рівні, нижчому від управлінського. Після виникнення адміністративної школи спеціалісти почали постійно виробляти підходи до удосконалення управління організацією в цілому.

Класики намагалися визначити загальні характеристики та закономірності організацій. Мета класичної школи полягала у створенні універсальних принципів управління. При цьому вона виходила з ідеї, що дотримання цих принципів безумовно приведе організацію до успіху.

Анрі Файоль, з ім’ям якого пов’язують виникнення цієї школи, запропонував такі принципи управління:

  1. Поділ праці.

  2. Повноваження та відповідальність.

  3. Дисципліна.

  4. Єдиноначальність.

  5. Єдність напрямку.

  6. Підпорядкованість особистих інтересів загальним.

  7. Винагородження персоналу.

  8. Централізація.

  9. Скалярний ланцюг.

  10. Порядок.

  11. Справедливість.

  12. Стабільність робочого місця та персоналу.

  13. Ініціатива.

  14. Корпоративний дух.

Головний внесок Файоля в теорію управління полягає в тому, що він дослідив управління як універсальний процес, який складається з декількох взаємопов’язаних функцій, таких, як планування та організація.

Школа людських стосунків (1930–1950) Науки про поведінку (1950 — до теперішнього часу)

Мері Паркер Фоллет та Елтон Мейо були найбільшими авторитетами у розвитку школи людських стосунків в управлінні. Дослідники психологічної школи вважали, що у разі, коли керівництво виявляє велику турботу про своїх працівників, то й рівень задовільності працівників має збільшитись, що буде вести до підвищення продуктивності. Вони рекомендували використовувати прийоми управління людськими стосунками, які містять більш ефективний вплив безпосередніх начальників, консультації з працівниками та надання їм більш широких можливостей спілкування на роботі.

Основною метою школи наук про поведінку було підвищення ефективності організації за рахунок підвищення ефективності її людських ресурсів. Головний постулат цієї школи полягав у тому, що правильне застосування науки про поведінку завжди буде сприяти підвищенню ефективності як окремого працівника, так і організації в цілому. Представники періоду розвитку поведінсько-біхевіористського напрямку — Рейніс Лайкерт, Дуглас МакГрегор і Фредерік Герцберг.

Наука управління, або кількісний підхід (1950— до теперішнього часу)

Кількісні методи було згруповано під загальною назвою «Дослідження операцій». Це — застосування методів наукового дослідження до операцій-них проблем організації. Після постановки проблеми група спеціалістів з дослідження операцій розробляє модель ситуації. Зазвичай, модель спрощує реальність або відображаєє її абстрактно. Моделі полегшують розуміння складностей реальності. Після створення моделі змінним задаються кількісні значення. Це дозволяє об’єктивно порівняти й описати кожну змінну та відносини між ними. Ключовою характеристикою науки управління є заміна словесних міркувань та описового аналізу моделями, символами та кількісними значеннями.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]