- •Кафедра менеджменту
- •Затверджено на засіданні кафедри менеджменту
- •1.1. Організації та їх загальні характеристики
- •2. Ознаки діяльності менеджера
- •3. Рівні управління
- •4. Управління, спрямоване на успіх
- •Розвиток науки управління.
- •2.Ранні теорії менеджменту.
- •Класична, або адміністративна, школа в управлінні (1920–1950)
- •Школа людських стосунків (1930–1950) Науки про поведінку (1950 — до теперішнього часу)
- •Наука управління, або кількісний підхід (1950— до теперішнього часу)
- •3.Інтегровані підходи до управління.
- •1. Розширене та вузьке поняття прийняття рішень. Місце прийняття рішень у процесі управління
- •2. Етапи раціонального вирішення проблем
- •1) Діагностика проблеми
- •2) Формулювання обмежень та критеріїв прийняття рішення
- •3) Визначення альтернатив
- •4) Оцінка альтернатив
- •5) Вибір альтернативи
- •3. Людський та організаційний фактори у процесі прийняття рішень
- •1) Особисті оцінки керівника
- •2) Середовище прийняття рішення
- •4. Моделювання у процесі прийняття рішень
- •2. Поняття «мети в управлінні» та класифікація цілей організації. Концепція управління за цілями
- •Позитивні та негативні риси управління за цілями
- •3. Поняття «стратегії». Елементи та рівні стратегії. Визначення місії фірми
- •Вибір стратегії на основі вивчення елементів стратегії
- •Елементи стратегії розвитку фірми:
- •Види стратегій
- •Вивчення стратегічних альтернатив
- •Вибір стратегії
- •5. Реалізація стратегії
- •1. Сутність функції організації та її місце в системі управління. Поняття організаційної діяльності
- •2. Організаційна структура як результат організаційної діяльності. Ступінь складності, ступінь формалізації, ступінь централізації
- •3. Делегування повноважень. Елементи процесу делегування. Типи повноважень: лінійні, штабні, функціональні
- •Типи повноважень
- •4. Типи організаційних структур управління виробництвом, їх особливості, переваги та недоліки
- •Етапи організаційного проектування
- •Характеристики раціональної бюрократії
- •5. Принципи формування організаційних структур управління виробництвом
- •Тема 7. Мотивація
- •5.1. Поняття мотивації
- •2. Змістові теорії мотивації
- •3. Процесуальні теорії мотивації
- •Тема 8. Управлінський контролю
- •1. Поняття контролю та його місце у системі управління
- •2. Види управлінського контролю
- •3. Етапи процесу контролю. Модель процесу контролю
- •4. Дисфункціональний ефект системи контролю
- •5. Основні характеристики ефективної системи контролю
- •Тема 9. Лідерство
- •1. Вертикальний поділ праці в організаціях та необхідність керування. Поняття повноважень, впливу та влади. Форми влади та впливу
- •Шкала найбільш суттєвих характеристик керівника за Гізеллі
- •2. Поняття лідерства
- •3. Поняття стилю керування
- •4. Стилі керівництва
- •5. Моделі керування
- •Р ис.9.3. Ситуаційна модель керівництва Херсі та Бланшара
- •6. Поняття «групи» в організації
- •Характеристики груп
- •7. Формальні та неформальні групи в організаціях
- •Основні відмінності формальних і неформальних груп
- •Тема 10. Комунікації в управлінні
- •1. Поняття комунікації та її роль у системі управління
- •2. Види комунікацій
- •3. Перешкоди на шляху до ефективних комунікацій
- •Тема 11. Ефективність в управлінні
- •1. Поняття продуктивності організації
- •Ринкова вартість виходів
- •Ринкова вартість входів
- •Економічність Цінність для споживача
- •Витрати виробника
- •2. Комплексний підхід до питань продуктивності
- •1. Системний погляд на продуктивність.
- •2. Якість та продуктивність.
- •3. Цінність, якість та продуктивність.
- •4. Позитивні та негативні результати на виході.
- •5. Продуктивність та взаємозалежність організацій.
- •6. Продуктивність та зовнішнє середовище.
- •7. Продуктивність і внутрішнє середовище.
- •3. Управління за критерієм продуктивності
- •Рекомендована література з дисципліни «менеджмент»
Класична, або адміністративна, школа в управлінні (1920–1950)
Автори, які писали про наукове управління, в основному присвячували свої дослідження тому, що називається управлінням виробництвом. Вони займалися підвищенням ефективності на рівні, нижчому від управлінського. Після виникнення адміністративної школи спеціалісти почали постійно виробляти підходи до удосконалення управління організацією в цілому.
Класики намагалися визначити загальні характеристики та закономірності організацій. Мета класичної школи полягала у створенні універсальних принципів управління. При цьому вона виходила з ідеї, що дотримання цих принципів безумовно приведе організацію до успіху.
Анрі Файоль, з ім’ям якого пов’язують виникнення цієї школи, запропонував такі принципи управління:
Поділ праці.
Повноваження та відповідальність.
Дисципліна.
Єдиноначальність.
Єдність напрямку.
Підпорядкованість особистих інтересів загальним.
Винагородження персоналу.
Централізація.
Скалярний ланцюг.
Порядок.
Справедливість.
Стабільність робочого місця та персоналу.
Ініціатива.
Корпоративний дух.
Головний внесок Файоля в теорію управління полягає в тому, що він дослідив управління як універсальний процес, який складається з декількох взаємопов’язаних функцій, таких, як планування та організація.
Школа людських стосунків (1930–1950) Науки про поведінку (1950 — до теперішнього часу)
Мері Паркер Фоллет та Елтон Мейо були найбільшими авторитетами у розвитку школи людських стосунків в управлінні. Дослідники психологічної школи вважали, що у разі, коли керівництво виявляє велику турботу про своїх працівників, то й рівень задовільності працівників має збільшитись, що буде вести до підвищення продуктивності. Вони рекомендували використовувати прийоми управління людськими стосунками, які містять більш ефективний вплив безпосередніх начальників, консультації з працівниками та надання їм більш широких можливостей спілкування на роботі.
Основною метою школи наук про поведінку було підвищення ефективності організації за рахунок підвищення ефективності її людських ресурсів. Головний постулат цієї школи полягав у тому, що правильне застосування науки про поведінку завжди буде сприяти підвищенню ефективності як окремого працівника, так і організації в цілому. Представники періоду розвитку поведінсько-біхевіористського напрямку — Рейніс Лайкерт, Дуглас МакГрегор і Фредерік Герцберг.
Наука управління, або кількісний підхід (1950— до теперішнього часу)
Кількісні методи було згруповано під загальною назвою «Дослідження операцій». Це — застосування методів наукового дослідження до операцій-них проблем організації. Після постановки проблеми група спеціалістів з дослідження операцій розробляє модель ситуації. Зазвичай, модель спрощує реальність або відображаєє її абстрактно. Моделі полегшують розуміння складностей реальності. Після створення моделі змінним задаються кількісні значення. Це дозволяє об’єктивно порівняти й описати кожну змінну та відносини між ними. Ключовою характеристикою науки управління є заміна словесних міркувань та описового аналізу моделями, символами та кількісними значеннями.