7. Формальні та неформальні групи в організаціях

Формальні групи — це такі утворення в межах організації, які створюються за рішенням керівництва для виконання певних виробничих або управлінських функцій. Під формальною організацією розуміють модель поведінки та стосунків, яка передбачена заздалегідь та на законних підставах планується для членів організації. В організації існує три типи формальних груп:

1. групи керівників;

2. виробничі групи;

3. комітети.

Командна група керівника складається із керівника та безпосередньо його підлеглих, які, у свою чергу, також можуть бути керівниками.

Виробничі групи складаються з осіб, які разом працюють над завданням.

Комітети — це особливі види груп, яким надані повноваження для вико-нання певного завдання або комплексу завдань. Створюються для вирішення конфліктних ситуацій, генерації ідей, рекомендації певного плану дій тощо.

Спеціальний комітет — це тимчасова група, сформована на досягнення певної мети чи виявлення певної проблеми.

Постійний комітет — перманентне діюча група всередині організації, яка має конкретну мету.

Під неформальною організацією розуміють повну модель реальної поведінки — дійсний образ діяльності членів організації: наскільки ця реальна поведінка не збігається з формальним планом.

Причини відмінностей дійсної та формальної моделей організації:

1. Неповнота формальної організації. Неповнота формального плану створює певну порожнечу, члени організації поступово виробляють моделі поведінки і стосунків один з одним, а незаплановані аспекти їх поведінки можуть бути такими ж структурованими, стабільними і стійкими, що й заплановані аспекти.

2. Конфлікти між формальною та неформальною структурами. Реальна модель завжди постійно суперечить формальному плану. Така протидія здійсненню формального плану може бути заздалегідь спланованою або ненавмисною. В організації існують групи, які намагаються перехопити владу у тих, хто нею формально наділений, і використати її для зміни мети організації або для сприяння членам групи.

Процес розвитку і створення неформальних організацій характеризу-ються певними особливостями:

І. Опір змінам. Люди можуть використовувати неформальну організа-цію для обговорення фактичних і майбутніх змін. Практика свідчить, що в групах спостерігається тенденція опору змінам, тому що вони можуть нести загрозу існуванню групи.

2. Неформальні лідери. Найсуттєвішою опорою неформального лідера є визнання його групою.

Таблиця 9.6  

Основні відмінності формальних і неформальних груп

Клас ифіка-ційна ознака	Характеристика
	Формальні групи	Неформальні групи
1.Мета	Ефективність, прибуток	Задоволення соціальних потреб і потреб у безпеці
2.Створення	Планується організацією	Створюється спонтанно
3.Комуніка- ції	Формальні канали	Формальні та неформальні канали
4.Лідер	Призначається організацією	Виходець з групи
5.Міжособові стосунки	Встановлюються на основі виробничих завдань	Розвиваються спонтанно
6.Вплив на членів групи	Грошові винагороди, влада	Персональний вплив
Контроль	Спирається на покарання, грошові винагороди	Діють громадські санкції

Рис.9.5 Механізм утворення формальних і неформальних груп