5. Моделі керування

Ранні дослідження зосереджувалися, в основному, на одному параметрі поведінки керівника — орієнтації на завдання. Модель Фідлера зосереджує увагу на виявленні трьох факторів, які впливають на поведінку керівника:

1. Стосунки між керівником та членами колективу. Передбачає деяку лояльність підлеглих, їх довіру до керівника і привабливість його особистості (харизматичний ефект).

2. Структура завдання — звичність завдань, чіткість їх формулювання та структуризація.

3. Посадові повноваження — обсяг законної влади, пов’язаної з посадою керівника, яка дозволяє йому використовувати винагороди, рівень підтримки тощо.

На думку Фідлера, манера поведінки того чи іншого керівника залишається постійною. Фідлер виходить із припущення: якщо визначити те, що людина не спроможна пристосовувати стиль керівництва до ситуацією, то слід підбирати шаблонні ситуації поведінки того чи іншого керівника. Це забезпечить відповідний баланс між вимогами, які продиктовані ситуацією і особливими якостями керівника.

Для визначення особистих якостей керівника (його стабільного стиля керування) Ф.Фідлер запропонував проводити опитування керівників. Опитування має на меті з’ясувати ставлення керівника до підлеглого, з яким менш за все хотілося би працювати (найменш привабливий колега – НПК). Логіка оцінки результатів опитування є такою:

– керівник, який порівняно доброзичливо характеризує НПК, як правило, орієнтований на людські відносини, уважно ставиться до підлеглих;

– керівник, який жорстко негативно описує НПК, в основному зосереджений на завданні і мало стурбований людськими аспектами в управлінській діяльності.

Далі у моделі Ф.Фідлера передбачається, що:

• відносини між керівниками і підлеглими можуть бути як хорошими, так і поганими;

• завдання може бути структурованим і не структурованим;

• посадові повноваження керівника можуть бути сильними та слабкими.

Різні сполучення (комбінації) цих факторів дають 8 можливих (потенційних) стилів керування. Залежно від рейтингу НПК змінюється і стиль ефективного керування.Тобто менеджера з певним ставленням (відношенням) до НПК слід призначати керувати підрозділом з відповідною комбінацією ситуаційних факторів (див. рис.9.2.).

Мотивовані люд-ськими відносинами керівники працюють ефективно

Мотивовані завданням керівники працюють ефективно високий Оцінка НПК низький
1	2	3	4	5	6	7	8
Взаємовідносини між керівниками та підлеглими Ситуаційні фактори Хороші				Погані
Структура завдання Посадові повно-важення керівника Структуроване		Не структуроване		Структуроване		Не структуроване
Сильні	Слабкі	Сильні	Слабкі	Сильні	Слабкі	Сильні	Слабкі

Рис.9.2.Ситуаційна модель керування Ф.Фідлера

Графік, наведений на рисунку 6.6., дозволяє зробити такі висновки:

• керівники, орієнтовані на завдання, найефективніші у ситуаціях 1, 2, 3 і 8;

• керівники, орієнтовані на людські відносини, ефективно керують у ситуаціях 4, 5 і 6;

• у ситуації 7 добре можуть працювати обидва типи керівників.

Модель Херсі і Бланшара. Поль Херсі та Кен Бланшар розробили ситуаційну теорію лідерства, теорію «життєвого циклу», згідно з якою стилі лідерства залежать від «зрілості» виконавців. Зрілістю тут вважається не вікова категорія, здатність нести відповідальність за свою поведінку, бажання досягти своєї мети, досвід та компетентність.

На рис.9.3. зображено чотири стилі лідерства; давати вказівки, «продавати», брати участь, делегувати. Перший стиль S1 вимагає, щоб керівник поєднував високий рівень орієнтації на завдання і незначний — на людські стосунки. Цей стиль — «видача вказівок» — призначається для підлеглих з низьким рівнем зрілості (М1), які або не прагнуть, або не можуть відповідати на конкретні завдання, їм необхідний суворий контроль, постійне піклування та інструкції.

Другий стиль — S2 — передбачає високий ступінь направленості й на завдання, й на стосунки. Така ситуація виникає, коли підлеглі прагнуть відповідальності, а володіють лише задовільним рівнем «зрілості» (М2). Керівник дає конкретні поради та інструкції стосовно того, що і як слід робити. У той же час він підтримує бажання та ентузіазм підлеглих брати на себе відповідальність.