5. Принципи формування організаційних структур управління виробництвом

^{Проектування та раціоналізація діючих організаційних структур управління можливі лише на чітко науковій методологічній основі, якою є система принципів формування організаційних структур управління:}

1. ^{Принцип єдності мети передбачає наявність чітко сформульованої мети або цілей фірми.}

2. ^{Принцип первинності функцій і вторинності структури: побудова організаційної структури має базуватися на наявності складу та змісту функцій управління.}

3. ^{Принцип функціональної замкненості підрозділів апарату управління: коло завдань для кожного структурного підрозділу має бути чітко орієнтованим на досягнення мети управління з відповідної функції.}

4. ^{Простота організаційної структури: чим простіше та чіткіше побудовано структуру управління, тим легше персоналу зрозуміти та пристосуватися до даної форми управління й активно брати участь у реалізації мети фірми.}

5. ^{Принцип єдності розпорядництва: працівник повинен отримувати накази лише від одного начальника.}

6. ^{Визначення оптимальної норми керованості: кількість підлеглих, що підпорядковані одному керівникові, має бути обмеженою.}

7. ^{Встановлення оптимального співвідношення централізованих і децентралізованих форм управління: у всіх організаціях існує певний рівень децентралізації, оскільки абсолютна централізація практично неможлива.}

8. ^{Принцип зворотного зв’язку: завдяки цьому принципу забезпечується можливість здійснення постійного контролю за результатами функціонування системи та створюються умови для її корегування.}

9. ^{Принцип відповідності, згідно з яким обсяг повноважень має відповідати делегованій відповідальності.}

На самостійне вивчення виносяться питання:

Проектування робіт в організації: аналіз виробничих операцій, проектування робіт. Методи проектування робіт (ротація робіт; розширення роботи; збагачення роботи). Модель характеристики роботи Р. Хекмана. Департаменталізація. групування робітників організації (за функціями; за продуктами; за розміщенням

підрозділів; за споживачами). Делегування повноважень. Елементи процесу делегування. Типи повноважень: лінійні, штабні, функціональні. Діапазон контролю. Фактори, які визначають діапазон контролю. Висока та плоска структури управління. Механізми координації. Вертикальна координація: прямий контроль, стандартизація. Горизонтальна координація: взаємні комунікації; тимчасові робочі групи; комісії. Нетрадиційні засоби координації:

• Лінійна, функціональна, лінійно-функціональна, дивізіональна, матрична організаційні структури. Фактори формування організаційної структури управління. Переваги й недоліки різних типів організаційних структур. Методи вибору типу організаційної структури.

• Сутність організаційних змін. Процес організаційних змін. Модель процесу організаційних змін К. Левіна. Етапи процесу організаційних змін: визначення цілей; діагноз; планування й вибір техніки змін; впровадження змін; контроль, оцінка та корекція процесів організаційних змін. Причини опору організаційним змінам. Методи подолання опору. Вибір тактики проведення організаційних змін.