2. Поняття «мети в управлінні» та класифікація цілей організації. Концепція управління за цілями

Цілі організації конкретизують її подальшу діяльність і мають відповідати таким вимогам:

1) бути конкретними, чітко визначеними і підлягати виміру;

2) мати різну тривалість дії:

• оперативний, поточний — до 1-го року;

• середньотермінові — від1 до 5-ти років;

• довготермінові — від 5-ти до 10-ти років;

• перспективні — на невизначений період, направлені на майбутнє, необмежене в часі;

3) бути реальними (чого можна досягти з наявними організаційними ресурсами);

4) не повинні вступати у протиріччя, а навпаки, взаємопідтримувати одна одну.

Управління за цілями орієнтується на досягнення сукупностей цілей та завдань, що стоять перед організацією. Тому кожен керівник від вищої ланки до нижчої повинен мати чіткі цілі у межах його повноважень. Процес планування за цілями включає 4 етапи:

• визначення повноважень і обов’язків усіх керівників підприємства;

• розробка цілей менеджменту в рамках встановлених повноважень;

• складання реальних планів досягнення визначених цілей;

• встановлення контролю, проведення аналізу, оцінка роботи та її результатів кожного менеджера підрозділів.

Концепцію управління за цілями розроблено фінськими спеціалістами. Вона передбачає:

1) використання творчого потенціалу колективу. На цей фактор орієнтовано кінцеві результати фірми;

2) наявність сильної волі;

3) основних цілей в організації повинно бути 4–6;

4) ключові результати фірми вимірюються за такими трьома показниками:

• комерційна діяльність (оборот фірми, покриття витрат, постійні та тимчасові витрати виробництва, доля на ринку збуту, рентабельність та платоспроможність фірми, використання капіталу);

• функціональна діяльність фірми (кількість та якість виробленої продукції, використання проектних або виробничих потужностей, сировини, матеріалів, енергії);

• некомерційна діяльність фірми (ефективність роботи персоналу, мотивація працівників, співробітництво з іншими організаціями, досвід роботи працівників, імідж підприємства).

Управління за цілями починається з аналізу того, що розроблено на даний момент, перспективне майбутнє, і які корегування необхідно внести при реалізації цілей. Наступним кроком є складання декларацій. Декларація — це документ, який містить індивідуальні та колективні цілі працівників організації і підрозділів. Усі цілі, сформовані у декларації, класифікуються за такими напрямками:

• кінцевий результат фірми (наприклад, випуск певного обсягу продукції або надання послуг);

• на здійснення певного виду роботи або ділянки роботи (наприклад, удосконалення технології);

• на досягнення певного стану об’єкту управління (наприклад, підвищення кваліфікації).

Декларація дозволяє визначити конкретних осіб, відповідальних за справу, обов’язки кожного, персональну відповідальність, створення умов для заохочення.

Позитивні та негативні риси управління за цілями

Позитивні:

• підвищення ефективності роботи організації за рахунок того, що кожен має чітке уявлення про свої цілі та про цілі організації;

• підвищення мотивації до роботи як результат участі в реалізації цілі;

• покращання стосунків між керівництвом та підлеглими;

• удосконалення системи контролю та оцінки роботи кожного члена організації.

Негативні:

• неефективність такої системи управління на таких підприємствах, де прийнято за правило спускати цілі зверху, не заохочувати до їх постановки та вирішення менеджерів середньої та нижньої ланки;

• неефективність такої системи у разі, коли відсутня особиста мотивація;

• відсутність необхідної інформації;

• поганий стан контролю в організації;

• неефективність такої системи на таких підприємствах, де відсутня ініціатива, а також коли присутній бюрократичний стиль управління;

• неефективність системи, коли керівництво концентрує увагу на досягненні короткострокових та поточних результатів фірми і не оцінює довгострокові цілі.