Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
конспект 2009.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
878.59 Кб
Скачать

5) Вибір альтернативи

Керівник просто обирає альтернативу з найбільш сприятливими загальними наслідками. Процес вирішення проблеми не закінчується вибором альтернативи.

Реалізація. Простий вибір напрямку дій має невелику цінність для організації. Для вирішення проблеми або отримання вигоди з наявних можливостей рішення має бути реалізованим.

Зворотний зв’язок. На цій фазі здійснюється вимір та оцінка наслідків рішення або зіставлення фактичних результатів з тими, які керівник збирався отримати.

Зворотний зв’язок, тобто надходження даних про те, що відбувалося до і після реалізації рішення, дозволяє керівникові скорегувати його, поки організації ще не нанесено значного збитку. Оцінка рішення керівництвом виконується насамперед за допомогою функції контролю.

3. Людський та організаційний фактори у процесі прийняття рішень

1) Особисті оцінки керівника

Кожна людина має особисту систему цінностей, яка визначає його дії та впливає на рішення, що він приймає. Ціннісні орієнтації також впливають на спосіб, яким приймаються рішення.

2) Середовище прийняття рішення

У ході оцінки альтернатив і прийняття рішень керівник повинен прогнозувати можливі результати у різних обставинах. Рішення приймаються за різних обставин відносно ризику. (Ризик — це рівень визначеності, з якою можна прогнозувати результат.) Ці обставини традиційно класифікуються як умови визначеності, ризику або невизначеності.

За умов визначеності керівник точно знає результат кожного з альтернативних варіантів вибору (детерміністські рішення).

До рішень, що приймаються за умов ризику, відносяться такі, результати яких не є визначеними, але ймовірність кожного результату відома. Ймовірність визначається як ступінь можливості здійснення даної події та змінюється від 0 до 1. Сума ймовірностей всіх альтернатив повинна дорівнювати одиниці. Ймовірність буде визначена об’єктивно, якщо надійде достатньо інформації для того, щоб прогноз виявився статистично достовірним.

За умов невизначеності неможливо оцінити ймовірність потенційних результатів. Найвищим потенціалом невизначеності володіє соціокультурне, політичне та наукомістке середовище. Зіткнувшись з невизначеністю, керівник може спробувати отримати додаткову ревалентну інформацію, проаналізувати проблему з урахуванням минулого досвіду та скористатися інтуїцією.

3) Час та змінюване середовище

Перебіг часу звичайно обумовлює зміни ситуації. Якщо вони значні, ситуація може змінитися настільки, що критерії для прийняття рішення стануть недійсними. Тому рішення потрібно приймати та впроваджувати в життя, поки інформація, на якій грунтується рішення, залишається ревалентною й точною.

4) Інформаційні обмеження

Іноді необхідна для прийняття позитивного рішення інформація недоступна або коштує занадто дорого, тому керівник має вирішити, чи буде суттєвою вигода від додаткової інформації та наскільки само рішення важливе.

5) Поведінкові обмеження

Багато факторів, що утруднюють міжособистісні та внутрішньо-організаційні комунікації, впливає на прийняття рішення. Наприклад, керівники часто по-різному сприймають існування та серйозність проблеми. Вони можуть також по-різному сприймати обмеження й альтернативи. Це призводить до незгодам і конфліктам у процесі прийняття рішень.

6) Негативні наслідки

Прийняття управлінських рішень багато в чому є мистецтвом знаходження ефективного компромісу. Керівник має визначити, які побічні ефекти припустимі за умови досягнення бажаного кінцевого результату.

7) Взаємозалежність рішень

Значні рішення мають наслідки для організації в цілому та тягнуть за собою низку незначних рішень, оскільки всі рішення в організації взаємо-пов’язані. Тому дуже важливо бачити, як вмонтовуються та взаємодіють рішення у системі управління.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]