Лекція №3 стаціонарний режим роботи котельних агрегатів

1. Загальні положення.

2. Управління роботою котлів з природною циркуляцією.

3. Управління роботою прямотечійних безсепараторних котлів.

4. Управління роботою прямотечійних сепараторних котлів.

5. Управління роботою котлів із багатократною примусовою циркуляцією.

1. Загальні положення

Робота котлоагрегата складається із ряду процесів: горіння палива, теплообміну між газами і нагріваючим середовищем, внутрішньокотлових процесів тощо. Всі ці процеси взаємозв’язані і впливають на паропродуктивність, параметри пари, надійність і економічність роботи котлоагрегата.

В практичних умовах режим роботи котла ніколи не протікає стабільно; різноманітні причини безперервно викликають зміни тих чи інших початкових факторів, що відбивається в кінцевому рахунку на показниках роботи котла. Навіть при рівномірному навантаженні можливі невеликі коливання, які виникають самовільно і викликають зміни параметрів пари. Це може пройти, наприклад, внаслідок нерівномірності подачі палива (пульсація роботи живильників пилу, коливання тиску газоподібного палива) або його теплоти згоряння, нерівномірності в роботі тягодуттєвих машин, в подачі живильної води, тощо. Тому для підтримки постійними робочих параметрів котла і і економічності необхідно безперервно контролювати і коректувати його роботу. Керуючись показами приладів, черговий здійснює зміну положення регулюючих органів: направляючих апаратів або шиберів димососів і вентиляторів, реостатів електродвигунів живильників пилу або шиберу газового регулятора, вентиля подачі води на пароохолоджувач або на впорскування тощо. При паралельній роботі декількох котлів інколи доцільно виділяти один із котлів як регулюючий, залишаючи інші в базовому режимі.

Планові зміни в режимі роботи котлів, які зумовлені значними зовнішними коливаннями навантаження, вимагають широкого діапазону регулювання. Якщо зміни проходять в діапазоні продуктивності працюючих агрегатів, проводиться регулювання подачі палива, величини тяги і дуття і одночасно живлення водою. При збільшенні або зменшенні навантаження за межі працюючих (включених) агрегатів вводяться із резерву або зупиняються лишні котлоагрегати з таким розрахунком, щоб забезпечити економічний режим в цілому.

Аварійна зміна режиму роботи котлів під впливом зовнішніх факторів, наприклад, скиду навантаження станцією і миттєвого зменшення витрати пари турбінами, викликають різке зростання тиску пари в котлі. При накидах в електромережі навантаження на турбогенератори або виході з ладу паралельно працюючих котлів має місце швидке збільшення паропродуктивності котла, що призводить до різкого пониження тиску.

Автоматичні захисні пристрої попереджують або обмежують розміри аварійних порушень в роботі і дозволяють прискорити їх ліквідацію. Це означає, що повинні вступати в дію блокуючі пристрої, які зупиняють роботу тих або інших механізмів.

Задача персоналу, що обслуговує котлоагрегат і управляє його роботою, заключається в підтримці паропродуктивності по заданому графіку, нормальних параметрів і чистоти пари, в забезпеченні надійної роботи, а саме попередженні будь-яких порушень режиму (жужелювання поверхонь нагріву, накипоутворення, вібрації механізмів, що обертаються, тощо), в економічному веденні процесів, що дають мінімальні енергетичні втрати (тепла з відхідними газами і неповнотою згоряння палива, електричної енергії на власні потреби, тощо).