5. Управління роботою котлів із багатократною примусовою циркуляцією

Робочий процес котлів із багатократною примусовою циркуляцією в значній мірі наближається до робочого процесу котлів з природною циркуляцією. Так же як в котлах з природною циркуляцією, наявність барабану в котлах з багатократною примусовою циркуляцією точно фіксує границю між підігрівною, випарною і перегрівною зонами, що виключає можливість виникнення нестійкого режиму.

Визначаючими параметрами роботи котла служать тиск і температура перегрітої пари, причому, як і в котлах з природною циркуляцією, по показах тиску судять про паропродуктивність, установлюючи її регулюванням витрати палива, а саме, топкового процесу. Температура перегрітої пари регулюється в них так само як і в котлах з природною циркуляцією. Одначе наявність примусової циркуляції за допомогою спеціального насосу створює деякі особливості в робочому процесі цих котлів.

Кратність циркуляції цих котлів при нормальному навантаженні дорівнює 5–6, що відрізняє їх від котлів з природньою циркуляцією, де кратність складає 8–10, але може досягати і 50, і від котлів прямотечійних, де кратність дорівнює 1.

Акумулююча здатність котлів з примусовою циркуляцією трохи нижча, ніж котлів з природною циркуляцією, так як вони мають меншу вагу металу внаслідок застосування вних труб малого діаметру і менший водовміст (відносний водовміст котлів з багатократною примусовою циркуляцією малої потужності і дорівнює 0,22м³/т/год, великої потужності 0,20м³/т/год. Котли з природньою циркуляцією великої потужності мають водовміст біля 0,26м³/т/год і вище). Одначе “приємістисть” котла, а саме, швидкість реагування на зміну навантаження, в цих котлах зберігається ще досить високою.

Надійна циркуляція дозволяє досягати високих теплових навантажень у випарній частині цих котлів без ризику місцевого перегріву труб. Разом з тим при знижених місцевих теплових навантаженнях в них не може бути застою або опрокидування циркуляції, небезпечних для котлів з природною циркуляцією.

Паровміст у трубній системі котла з багатократною примусовою циркуляцією вищий, ніж у котлах з природною циркуляцією (так як менша кратність циркуляції ). Одначе об”єм трубної системи у них менший, тому сумарний об”єм пари і стійкість рівня води в барабані обох типів котлів будуть майже однакові.

Разом з тим для умов живлення має значення запас води в границях бачення водовказівного скла, що залежить від діаметра барабана. Розміри барабанів можна рахувати однаковими для обох типів котлів, тому умови живлення котлів також мало відрізняються.

Наявність примусової циркуляції дозволяє застосовувати більш складні сепараційні пристрої, з підвищеним опором і тим підвищувати ефективність сепарації.

Організація багатократної примусової циркуляції в котлах вимагає додаткової затрати електричної енергії на привід циркуляційних помп. Одначе частина цієї енергії (35–40%) повертається в котел у вигляді тепла.

Вимоги до якості живильної води котлів з примусовою циркуляцією не відрізняються як таких для котлів з природною циркуляцією.

Характерною особливістю конструкції котлів з примусовою циркуляцією є застосування в них труб малого діаметра, що в умовах експлуатації при пошкодженні труби не призводить до зриву циркуляції в других контурах і не викликає необхідності негайного зниження навантаження котла, допускаючи можливість продовження роботи котла на протязі декількох годин.