4. Управління роботою прямотечійних сепараторних котлів

Для виводу із прямотечійного котла солей, поступаючих з живильною водою, застосовують промивочні сепаратори, завдяки яким покращується якість пари, збільшується тривалість робочої компанії (міжпромивочний період) котла, а також понижуються вимоги до солевмісту живильної води.

Сепаратор установлюється між першим і другим пакетами перехідної зони (рис.7).

Для промивки пари на тракті перед першим пакетом ПЗ-І і безпосередньо перед сепаратором здійснюється впорскування води. В сепараторі проходить осушка і одночасно очистка пари від солей, після чого пара поступає у другий пакет перехідної зони.

Волога після сепаратора направляється для використання в циклі станції (на живлення випарників, підігрів повітря, в барабанні котли середнього тиску).

Зміна кількості поступаючої води відбивається на зміні вологи пари перед сепаратором: збільшення подачі води при постійному тепловому навантаженні веде до підвищення вологості перед сепаратором і збільшує продувку, а зменшення подачі води може призвести до поступлення в сепаратор перегрітої пари. Шляхом регулювання вприсків досягається постійність режиму по температурі і вологості пари перед сепаратором. Основною задачею регулювання сепараторного котла є підтримка постійної вологості пари перед сепаратором.

Температура пари при виході з першого пакету “перехідної” зони підтримується на невеликому мінімально-можливому перегріві зміною подачі налива і води і регулюванням вприску. Збільшення подачі води на вприск перед першим пакетом перехідної зони проводять при підвищенні температури пари за першим східцем “перехідної” зони і навпаки (наприклад, для котла 67–2С_п зміна температури пари відповідає зміні вприску приблизно на ±2% навантаження).

Для підтримання постійної вологості пари перед сепаратором вводиться другий вприск. Пара із перегрітої стає насиченою з невеликою вологістю (1,5 – 2%) внаслідок чого здійснюється промивка пари. Із сепаратора у другий пакет “перехідної” зони виходить очищена від солей, практично суха насичена пара.

Таким чином, в прямотечійному сепараторному котлі процес випаровування завершується в першому пакеті “перехідної” зони і робота пароперегрівних поверхонь нагріву стабілізується. Внаслідок того усувається один із основних експлуатаційних недоліків прямотечійного безсепараторного котла – зміна температури пари у другому пакеті “перехідної” зони при зміні тепловиділення в топці і коливання солевмісту перегрітої пари.

Для підтримання постійної температури перегрітої пари застосовують вприск живильної води (третій) перед конвективним пароперегрівником. Витрату води на вприск регулюють по температурі пари перед пароперегрівником ( - після вприску), спостерігаючи в той же час за температурою перегрітої пари .

Дослідження роботи прямотечійного сепараторного котла показали ефективне виведення солей і кремнієвої кислоти із циклу. При середній концентрації натрієвих з”єднань 120мкг/кг вміст їх в перегрітій парі знижувався в середньому на 21,5мкг/кг.

Промивочно сепараційна схема дозволяє також, не зупиняючи котла, проводити промивну першого пакету “перехідної” зони, де має місце основне відкладення солей. Для цього необхідно відкрити вентиль аварійного скиду і добавити витрату води на котел з таким розрахунком, щоб пара на виході із першого пакету “перехідної” зони мала відповідну вологість. Вимиваючі солі разом з поступаючою вологою відділяються від пари в сепараторі і викидаються через аварійний скид.

Отже, дана схема дозволяє збільшити час безперервної роботи котла (тривалість робочої компанії).