
- •Режими роботи та експлуатації об’єктів теплових електричних станцій
- •1. Загальні положення
- •2. Персонал і організація його роботи
- •3. Інструкції по експлуатації устатковання і підготовка експлуатаційного персоналу
- •4. Організація робочого місця і зв’язку робочих місць
- •5. Нові методи підвищення якості і ефективності експлуатації тес
- •1. Робочий процес блоку
- •Основні параметри блочних установок
- •2. Робоче тіло
- •3. Котельний агрегат
- •4. Парова турбІна
- •Лекція №3 стаціонарний режим роботи котельних агрегатів
- •1. Загальні положення
- •2. Управління роботою котлів з природною циркуляцією
- •3. Управління роботою прямотечійних безсепараторних котлів
- •4. Управління роботою прямотечійних сепараторних котлів
- •5. Управління роботою котлів із багатократною примусовою циркуляцією
- •Лекція №4 деаератоРнА установка
- •Призначення і фізичні основи процесу термічної деаерації.
- •Будова деаератора.
- •1. Призначення і фізичні основи процесу термічної деаерації
- •2. Будова деаератора
- •3. Схема деаераторної установки
- •Лекція №5 деаератоРнА установка
- •Включення деаераторної установки.
- •Обслуговування і зупинка деаераторної установки.
- •Неполадки в роботі деаераторів.
- •Включення деаераторної установки
- •Обслуговування і зупинка деаераторної установки
- •Неполадки в роботі деаераторів
- •Г) поява значних витоків пари із деаератора – із-за підриву запобіжного клапана, вибивання гідрозатвору (у деаераторів атмосферного тиску), пропуску регулятора переливу, розриву труби.
- •1. Загальні відомості про помпи
- •2. Конструктивні особливості живильних помп
- •3. Пуск, обслуговування і зупинка живильних помп
- •4. Особливості живильної установки на блоках з зверхкритичними параметрами
- •5. Аварійна зупинка живильних помп
- •Лекція №7 конденсаційна установка
- •Призначення і короткий опис установки.
- •Будова конденсатора.
- •Конденсатні і циркуляційні помпи.
- •Призначення і короткий опис установки
- •У реальному конденсаторі, схематичну будову якого показано на рис.21, процес конденсації пари протікає дещо складніше, ніж у наведеному прикладі.
- •Будова конденсатора
- •Конденсатні і циркулярні помпи
- •Лекція №8 конденсаційна установка
- •Ежектори.
- •Пуск і зупинка конденсаційної установки.
- •Ежектори
- •2. Пуск і зупинка конденсаційної установки
- •Подача циркуляційної води. В блочних установках з турбінами к-160-130, к-200-130 і к-300-240 застосовуються в основному дві схеми водопостачання.
- •Лекція №9 конденсаційна установка
- •Глибина вакууму.
- •Якість конденсату.
- •Глибина вакууму
- •Якість конденсату
- •Лекція №10 регенеративна установка
- •Принципова схема регенеративної установки.
- •Будова і схема під’єднання підігрівників низького тиску.
- •Принципова схема регенеративної установки
- •Будова і схема під’єднання підігрівників низького тиску
- •Лекція №11 регенеративна установка
- •2. Тепловий баланс і режими роботи підігрівників
- •Обслуговування підігрівників
- •Лекція №12 регенеративна установка
- •Випарники.
- •Експлуатація арматури.
- •Вимоги Держтехнагляду до посудин і трубопроводів.
- •Випарники
- •Експлуатація арМатури
- •Вимоги держтЕхнагляду до посудин і трубопроводів
- •Лекція №13
- •2. Однобайпасна схема паропроводів блоку
- •3. Вимоги до схеми головних паропроводів
- •4. Пускова схема блоку з барабанним котлом
- •Лекція №14
- •Кріплення трубопроводів
- •Робота металу трубопроводів при високій температурі
- •Експлуатація трубопроводів
4. Управління роботою прямотечійних сепараторних котлів
Для виводу із прямотечійного котла солей, поступаючих з живильною водою, застосовують промивочні сепаратори, завдяки яким покращується якість пари, збільшується тривалість робочої компанії (міжпромивочний період) котла, а також понижуються вимоги до солевмісту живильної води.
Сепаратор установлюється між першим і другим пакетами перехідної зони (рис.7).
Для промивки пари на тракті перед першим пакетом ПЗ-І і безпосередньо перед сепаратором здійснюється впорскування води. В сепараторі проходить осушка і одночасно очистка пари від солей, після чого пара поступає у другий пакет перехідної зони.
Волога після сепаратора направляється для використання в циклі станції (на живлення випарників, підігрів повітря, в барабанні котли середнього тиску).
Зміна кількості поступаючої води відбивається на зміні вологи пари перед сепаратором: збільшення подачі води при постійному тепловому навантаженні веде до підвищення вологості перед сепаратором і збільшує продувку, а зменшення подачі води може призвести до поступлення в сепаратор перегрітої пари. Шляхом регулювання вприсків досягається постійність режиму по температурі і вологості пари перед сепаратором. Основною задачею регулювання сепараторного котла є підтримка постійної вологості пари перед сепаратором.
Температура
пари при виході з першого пакету
“перехідної” зони підтримується на
невеликому мінімально-можливому
перегріві
зміною
подачі налива і води і регулюванням
вприску. Збільшення подачі
води на вприск перед першим пакетом
перехідної зони проводять при підвищенні
температури пари за першим східцем
“перехідної” зони
і навпаки (наприклад, для котла 67–2Сп
зміна температури пари відповідає зміні
вприску приблизно на ±2% навантаження).
Для підтримання постійної вологості пари перед сепаратором вводиться другий вприск. Пара із перегрітої стає насиченою з невеликою вологістю (1,5 – 2%) внаслідок чого здійснюється промивка пари. Із сепаратора у другий пакет “перехідної” зони виходить очищена від солей, практично суха насичена пара.
Таким чином, в прямотечійному сепараторному котлі процес випаровування завершується в першому пакеті “перехідної” зони і робота пароперегрівних поверхонь нагріву стабілізується. Внаслідок того усувається один із основних експлуатаційних недоліків прямотечійного безсепараторного котла – зміна температури пари у другому пакеті “перехідної” зони при зміні тепловиділення в топці і коливання солевмісту перегрітої пари.
Для
підтримання постійної температури
перегрітої пари застосовують вприск
живильної води (третій) перед конвективним
пароперегрівником. Витрату води на
вприск регулюють по температурі пари
перед пароперегрівником (
- після вприску), спостерігаючи в той же
час за температурою перегрітої пари
.
Дослідження роботи прямотечійного сепараторного котла показали ефективне виведення солей і кремнієвої кислоти із циклу. При середній концентрації натрієвих з”єднань 120мкг/кг вміст їх в перегрітій парі знижувався в середньому на 21,5мкг/кг.
Промивочно сепараційна схема дозволяє також, не зупиняючи котла, проводити промивну першого пакету “перехідної” зони, де має місце основне відкладення солей. Для цього необхідно відкрити вентиль аварійного скиду і добавити витрату води на котел з таким розрахунком, щоб пара на виході із першого пакету “перехідної” зони мала відповідну вологість. Вимиваючі солі разом з поступаючою вологою відділяються від пари в сепараторі і викидаються через аварійний скид.
Отже, дана схема дозволяє збільшити час безперервної роботи котла (тривалість робочої компанії).