
- •Лекція №17 режими роботи енергоблоків тес
- •Загальні положення
- •Режими роботи енергоблоків з номінальним тиском свіжої пари
- •РежимИ роботи енергоблоків на ковзному тиску середовища
- •РежимИ роботи енергоблоків з комбінованим тиском середовища
- •П уски установок тес на номінальних параметрах пари
- •Пуски енергоблоків на ковзних параметрах пари
- •Пуски енергоблоків на ковзних параметрах середовища по всьому тракту
- •Пуски енергоблоків на живильнІй турбоПомпі
- •Лекція №18 часткові навантаження устатковання тес
- •Загальні положення.
- •Надійність устатковання при часткових навантаженнях енергоблоків.
- •Шляхи підвищення надійності котлів при часткових навантаженнях енергоблоків.
- •Загальні положення
- •2 Надійність устатковання при часткових навантаженнях енергоблоків
- •3 Шляхи підвищення надійності котлів при частокових навантаженнях енергоблоків
- •Гранично допустимі температури зовнішніх поверхонь нагріву за умовами їх жаростійкості, °с
- •Лекція №19 робота барабанних і прямотечійних котлів на часткових навантаженнях
- •1. Методичні вказівки по організації та дослідженню надійності роботи котлів на часткових навантаженнях
- •2 Мінімальні навантаження енергоблоків 150–200 мВт з барабанними котлами
- •2.1. Енергоблоки 150 мВт з котлами тгм-94
- •Граничні швидкості середовища і температури металу екранів котла тгм-94 енергоблоку 150 мВт
- •2.2. Енергоблоки 150 мВт з котлами тп-92
- •2.3. Енергоблоки 200 мВт з котлами тп-100
- •3. Мінімальні навантаження енергоблоків 300 мВт з прямотечійними котлами на ковзному тиску середовища
- •3.1. Енергоблоки 300 мВт з котлами тгмп-114
- •Лекція №20 Збереження поверхонь нагріву енергетичного устатковання в резерві
- •Загальні положення.
- •Схеми захисту теплоенергетичного устатковання під час перебування в резерві.
- •Загальні положення
- •Схеми захисту теплоенергетичного устатковання під час перебування в резерві
- •Лекція №21 Проблеми екології в енергетиці України та шляхи їх вирішення
- •Загальні положення.
- •Загальні положення
- •Граничне значення концентрацій викидів
- •Фактичні концентрації золи, оксидів сірки і азоту в димових газах тес України
- •Вплив шкідливих компонентів на здоров’я людини та довкілля
- •Характер впливу so2 на організм людини
- •Значення гранично допустимих концентрацій шкідливих компонентів в атмосферному повітрі заселених місцевостей
- •Найбільш допустимі значення викидів оксидів азоту за котлами
- •Утворення оксидів азоту і заходи щодо їхнього зменшення
- •3.1. Механізм утворення оксидів азоту в топках котлів і фактори впливу на нього
- •3.2. Зменшення викидів оксидів азоту з димовими газами шляхом раціонального спалювання низькосортного палива
- •3.3. Схеми ступеневого спалювання органічного палива
- •Утворення твердих частинок і канцерогенних сполук і заходи щодо їхнього зменшення
- •Утворення диоксидів сірки і заходи щодо їхнього зменшення
- •Характеристики вугілля українських басейнів
- •Нормативи викидів диоксиду сірки, прийняті Європейським Економічним Співтовариством, для енергоустановок, введених в експлуатацію з 01.01.2002 по 27.11.2003
- •Нормативи викидів диоксиду сірки, прийняті Європейським Економічним Співтовариством,
- •Необхідна ступінь очистки від so2 продуктів спалювання вугілля України
- •Основні характеристики аміачно-сульфатної сіркоочистки
- •7. Методи попередження забруднення навколишнього середовища та Ефективність вживаних заходів щодо зменшення шкідливих компонентів
- •Викиди so2 і nOx в деяких країнах Європи
- •Розсіювання і трансформація деяких речовин в атмосфері
- •Ефективність застосування заходів для зменшення nOx на пиловугільних котлах
- •Ефективність застосування заходів для зменшення nOx і с на газомазутних котлах
- •Література
- •Навчальне видання
- •Режими роботи та експлуатації
- •Об’єктів теплових електричних станцій
Пуски енергоблоків на ковзних параметрах середовища по всьому тракту
З метою наступного вдосконалення пускових режимів і підвищення економічності енергоблоків з надкритичними параметрами пари запропоновано спосіб пуску на ковзних параметрах середовища у всьому тракті з виключенням фіксованого етапу переходу на номінальний тиск свіжої пари. Початок пуску здійснюється на сепараційному режимі при закритій ВЗ з дроселюванням в тракті. Особливістю пусків є підтримання ковзного тиску середовища замість номінального в пароводяному тракті котла до ВЗ, а регулювання витрати води на котел здійснюється живильною помпою.
Для реалізації можливості пуску енергоблоків на ковзному тиску середовища у всьому тракті необхідно забезпечити надійність роботи в цьому режимі всього устатковання. і в першу чергу котлів, а також з метою підвищення маневреності удосконалювати схеми, що забезпечують роботу енергоблоку в пускових режимах на ЖТП.
Основні
моменти технології пуску енергоблоку
з прямоточним котлом на ковзних параметрах
середовища у всьому тракті полягає в
тому, що після встановлення розпалювадльної
витрати живильної води тиск середовища
перед ВЗ вибирають таким, щоби після
отримання необхідних параметрів пари
перед ВЗ, не змінюючи тиску середовища,
можна було б його відкрити і наступне
навантаження енергоблоку здійснювати
із ковзними параметрами у всьому тракті
котла на прямоточному режимі. Наприклад,
при
=13
МПа температура середовища перед ВЗ
повинна бути приблизно рівною 330 С,
а ступінь сухості в поверхнях нагріву
після ВЗ x=0,9-1,0.
Положення регулюючих клапанів турбіни початково доцільно виставити в положення найбільшої економічності роботи устаткування на часткових навантаженнях, наприклад в положення, при якому вони знаходяться в режимі ковзного тиску середовища. Такий спосіб пуску енергоблоків спрощує технологію пуску, знижує витрату електроенергії чи сторонньої пари на привід живильної помпи, підвищує маневреність енергоблоку в пускових режимах.
Пуски енергоблоків на живильнІй турбоПомпі
Незалежно від способу пуску енергоблоку актуальним є пуск енергоблоку на ЖТП. Доцільність пуску на ЖТП обумовлена, в першу чергу, можливим пошкодженням ЖЕП, а також деякими економічними міркуваннями. Пуск енергоблоку на ЖТП можливий на основі розробки схемних рішень, що забезпечують в початковий період пуску подачу пари на турбопривід від стороннього джерела.
Для потужних енергоблоків у зв’язку з цим використовується пара тиском 1,3 МПа. Відпрацьовану пару в турбоприводі подають в конденсатор турбіни. Після включення енергоблоку в мережу відкривається засувка з відбору турбіни до турбоприводу. При досягненні енергоблоком навантаження, достатнього для живлення парою турбоприводу з відповідного відбору, засувка на лінії подачі пари до турбоприводу з магістралі 1,3 МПа закривається. Далі відкривається засувка на відведенні відпрацьованої пари турбоприводу у відповідний відбір турбіни і закривається засувка на лінії відведення відпрацьованої пари в конденсатор.