- •Дисципліна "Історія України" як об’єкт вивчення, її основні методологічні засади та джерельна база.
- •2. Дайте визначення поняття «історико-етнографічний регіон», охарактеризуйте основні етапи формування українських історико-етнографічних регіонів.
- •3.Розкрийте зміст основних концепцій походження українського етносу.
- •Охарактеризуйте політичний устрій та систему управління держави Антів. Держава антів (слов'ян)
- •5. Висвітліть основні підходи, які існують у сучасній історичній науці, щодо проблеми етнічного походження Київської Русі.
- •6.Назвіть суспільно-політичні, економічні й геополітичні фактори, які зумовили становлення давньоруської держави Київська Русь.
- •Охарактеризуйте соціальну структуру і соціальні відносини в Київській Русі.
- •8. Охарактеризуйте етапи розвитку Київської Русі, її державну організацію.
- •Літописна легенда про хрещення Володимира та впровадження християнства на Русі.
- •Поширення християнства на руських землях
- •Значення впровадження християнства як державної релігії Прийняття християнства на Русi справило величезний вплив на подальший розвиток держави.
- •13. Охарактеризуйте геополітику Київської Русі та Галицько-Волинської держави.
- •14. Визначте передумови об’єднання Галичини і Волині в єдину державу, дайте характеристику етапам її розвитку (1199-1340 рр.).
- •Вопрос 15Висвітліть соціальну структуру та соціальні відносини на українських землях в період литовсько-польської доби.
- •Братства та їх роль у національному й культурному піднесенні України
- •Вопрос 18 Окресліть комплекс факторів, які спричинили національно-визвольну війну українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
- •Вопрос 19 Проаналізуйте головні етапи становлення української козацької держави (Війська Запорозького) в ході національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.
- •1654—1657. Союз зі шведами
- •Козацька держава
- •Вопрос 20 Охарактеризуйте еволюцію соціальної структури козацько-гетьманської держави у період з 1648 року до кінця XVIII ст.
- •22. Переяславська Рада та договір з Московською державою 1654 року. Березневі статті
- •Проаналізуйте етнополітичні процеси в козацько-гетьманській державі.
- •Проаналізуйте етнополітичні процеси в козацько-гетьманській державі.
- •Дайте характеристику процесу остаточної ліквідації автономного устрою Гетьманщини у другій половині XVIII ст.
- •Особливості українського національного відродження на західноукраїнських землях
- •5. «Руська трійця»
- •Назвіть головні причини масового переселення українців за кордон у кожну з чотирьох «еміграційних хвиль».
- •Висвітліть «українське питання» в європейській політиці напередодні Першої Світової війни.''Українське питання''у політиці держав Антанти в роки Першої світової війни
- •Визначте у чому полягала своєрідність політичної обстановки в Україні після повалення самодержавства у 1917 р.?
- •Назвіть та проаналізуйте етапи українського державотворення 1917-1920 рр.
- •Визначте основні напрями державотворчої діяльності Директорії унр, наскільки вона була ефективною?
- •Визначте роль і місце Української Центральної Ради в процесі українського державотворення.
- •36. Розкрийте зміст внутрішньої політики гетьмана Павла Скоропадського, якими були її здобутки і недоліки?
- •37. Проведіть порівняльний аналіз політики урядів Центральної Ради та Гетьманату в контексті розбудови української державності.
- •38. Дайте порівняльну характеристику підходам до вирішення етнонаціональних проблем в Україні Центральною Радою, Гетьманським урядом та Директорією унр.
- •39. Проаналізуйте діяльність уряду Західноукраїнської Народної Республіки, визначте роль і місце зунр в історії державотворення
- •40. Визначте причини поразки українського національного руху на західноукраїнських землях у 1918-1919 рр.
- •41. Назвіть та проаналізуйте причини поразки українського національного руху 1917-1920 рр.
- •42. Визначте особливості процесу входження України до складу срср.
- •Дайте характеристику німецького окупаційного режиму на українських землях в роки Другої Світової війни та проаналізуйте його наслідки.
- •Розкажіть про внесок українських науковців у перемогу срср в роки Другої Світової війни.
- •Розкрийте умови відновлення та розвитку освіти в Радянській Україні після звільнення її від німецько-фашистських окупантів
- •Визначте особливості політико-ідеологічних і культурних процесів в урср у перші післявоєнні десятиріччя (1945-1964 рр.).
- •Проаналізуйте особливості та наслідки проведення економічних реформ у Радянській Україні наприкінці 1950-х – у першій половині 1960-х рр.
- •Розкажіть про особливості соціальної політики в Україні за часів перебування при владі Микити Хрущова.
- •Охарактеризуйте дисидентський рух в Радянській Україні у 1960-1980-ті рр., у чому, на Вашу думку, полягає його значення?
- •57.Розкажіть про рух «шістдесятників» в Радянській Україні, визначте його значення в контексті українського державотворення.
- •Розкажіть про особливості науково-технічної революції в срср і урср у 1960-1980-ті рр.
- •Яким чином, на Вашу думку, екстенсивні методи ведення господарства в срср у 1960-1980-ті рр. Впливали на стан української науки?
- •Розкрийте зміст політики «перебудови», запровадженої в другій половині 1980-х рр. М. Горбачовим, у чому полягала специфіка її проведення в урср?
- •Охарактеризуйте діяльність відомих громадських рухів та організацій у напрямі становлення незалежної Української держави наприкінці 1980-х – на початку 1990-х рр.
- •Проаналізуйте напрямки зовнішньополітичної діяльності України у 1990-ті рр., якими були її основні досягнення і недоліки
- •Охарактеризуйте особливості конституційного процесу в Україні в середині 1990-х рр.
- •Окресліть головні напрями розвитку середньої та вищої освіти в Україні після проголошення її державної незалежності
- •Розкажіть про стан релігійних і міжконфесійних відносин в Україні у перші роки після проголошення її державної незалежності.
- •Проаналізуйте особливості, здобутки та недоліки соціальної політики Української держави в 1991-2012 рр.
- •Визначте досягнення і прорахунки в науково-технічному розвитку України в перше десятиліття після проголошення державної незалежності України.
- •Розкрийте зміст гуманітарної політики Української держави в період 1991-2012 рр.
- •Проаналізуйте законодавчу базу, яка регулює умови культурного і духовного розвитку національних менших у сучасній Україні.
Охарактеризуйте політичний устрій та систему управління держави Антів. Держава антів (слов'ян)
Перша достовірна згадка про державу антів відноситься до 385 р. н. е. Її містить книга візантійського автора Йордана «Про походження і діяння готів»: «Він (король остготів Вінітарій) повів військо в межі антів і коли вступив туди, в першому ж бою був переможений, але надалі став діяти рішучіше й розіп'яв їхнього короля (Кех'а) Божа із синами його і сімдесятьма ргітаїез (найпершими) для остраху, щоб трупи розіп'ятих подвоїли страх впокорених». З цього повідомлення випливає, що Бож був правителем держави. В ті часи словом Кех називали фараонів, царів, королів та інших глав держав.
Найперші страчені особи — це, вочевидь, урядова знать.
Подальша історія держави антів пов'язана з гунами й аварами, які здійснювали протекторат над слов'янами.
Після розпаду держави гунів і смерті Атилли (453 р.) анти зайняли значну територію в Північному Причорномор'ї. Про-копій Кесарійський зазначає, що в першій половині VI ст. вони населяли територію від Дунаю (Істри) до Меотіди (Азовське море). Але на той час анти, як пише інший візантійський автор, Псевдо-Маврикій, не мали єдиного глави держави. За Менандром, південні слов'яни наприкінці VI ст. корилися волі князів. А очолював їх Давріт. З ним і «найважливішими князями слов'янського народу» вів переговори аварський каган Ваян, прагнучи підкорити собі слов'ян (див.: Вестник древнейистории.— 1941. № 1. С. 248). З розповіді Менандра вимальовується державна організація південних слов'ян з її ієрархічною структурою влади: під зверхністю Давріта перебували князі, які правили на місцях.
На підставі цих свідчень можна говорити, що держава антів складалася з князівств (княжінь). Князі разом з главою держави вирішували питання зовнішніх зв'язків, а також розв'язували внутрішні проблеми.
text-align: justify;">Наприкінці VI ст. анти вели оборонні війни проти авар. Навала останніх і навіть їхнє панування не зруйнували основи східнослов'янської державності — князівств. Їх перелік містить «Повість временних літ»: поляни, уличі, тиверці, дуліби, бужани, волиняни, хорвати, сіверяни, в'ятичі, радомичі, дреговичі, кривичі, ільменські словени. Більшість із них історики-славісти вважають державними організаціями.
Який же державний устрій і яке право існували у слов'янських князівствах з часу держави антів і до утворення Київської держави? Цього питання не прояснюють пізніші джерела, тож дати конкретну відповідь на нього неможливо. Зазначимо лише, що на території сучасної України у І—VIII ст. відбувався складний і суперечливий процес державотворення.
5. Висвітліть основні підходи, які існують у сучасній історичній науці, щодо проблеми етнічного походження Київської Русі.
Походження Давньоруської держави
До питання походження Київської Русі вперше звернувся легендарний літописець Нестор понад вісім століть тому в ≪Повісті минулих літ≫. Трактування цього питання
є одним із найзаплутаніших у вітчизняній та світовій історіографії. Вузькість джерельної бази, суперечливість і неоднозначність відомого фактичного матеріалу, хибні
методологічні підходи, політична заангажованість та ідеологічні симпатії істориків неодноразово ставали на заваді об'єктивному погляду на процес виникнення Давньоруської держави. Перші спроби знайти вирішення цієї проблеми були здійснені ще середньовічними хроністами, які штучно пов'язували ранню історію Русі з відомими їм народами східної Європи — скіфами, кельтами, сарматами, аланами.
У середині XVIII ст. німецькі історики, члени Петербурзької Академії наук Г. Байєр та Г. Міллер обґрунтували концепцію норманізму. Посилаючись на літописну легенду
про прикликання варягів на Русь, ці вчені висунули тезу щодо скандинавського походження Давньоруської держави. Рішучим опонентом і палким критиком норманізму став М. Ломоносов. Майже одразу полеміка потрапила в русло не наукової дискусії, а ідеологічного протистояння. ≪Космополітизмові≫ німецьких вчених, які, абсолютизуючи ≪варязький фактор≫, принижували державотворчу здатність слов'ян, було протиставлено ≪державницький патріотизм≫, що був своєрідним виявом зростаючої національної самосвідомості. На початковому етапі цієї багатовікової дискусії в основу концепцій як норманістів, так і антинорманістів було
покладено хибну методологічну засаду — виникнення держави вони розглядали, по-перше, як кульмінаційний одномоментний акт, по-друге, як безпосередній наслідок діяльності конкретної історичної особи. Такий підхід і визначив коло питань, які були у центрі уваги істориків аж до кінця XIX ст.: Звідки походить назва ≪Русь≫? До якого
етносу слід відносити літописних варягів? Хто були
перші руські князі?
У 20-х роках XX ст. на основі численних історичних, археологічних та мовних джерел значна частина науковців світу почала віддавати перевагу ≪варязькому чиннику≫
в становленні державності русів. Однак це не поставило крапку в багатовіковій полеміці. Офіційна радянська історіографія назвала норманську теорію політично шкідливою, оскільки вона не визнавала здатності слов'янських народів створити незалежну державу самотужки. Дискусія спалахнула з новою силою.
На захист своєї теорії норманісти висували такі агрументи:
1) русь отримала назву від ≪Руотси≫. Так у середині XI ст. фіни називали шведів;
2) більшість імен руських послів, що зафіксовані в договорах з Візантією (911, 944), мають скандинавське походження
— Карл, Інегельд, Фарлоф, Веремуд та ін.;
3) візантійський імператор Константин Багрянородний у своїй книзі ≪Про управління імперією≫ (бл. 950) наводить як слов'янські, так і руські назви дніпровських порогів.
Більшість руських назв мають давньонорманське походження;
4) ісламські географи та мандрівники IX—X ст. завжди чітко розділяли ≪русів≫ і ≪слов'ян≫. На противагу антинорманісти стверджували:
1) назва ≪Русь≫ слов'янського походження, оскільки тісно пов'язана з назвами річок Рось, Руса, Роставиця у Центральній Україні;
2) жодного племені чи народу під назвою ≪руси≫ не було відомо у Скандинавії і про нього не згадує жодне древньонормандське джерело, включаючи саги;
3) один з найдавніших ісламських письменників Ібн-Хордадберг (бл. 840—880) чітко називає русів слов'янським племенем;
4) археологічні матеріали із міст та торговельних шляхів Східної Європи свідчать про обмежений, фрагментарний вплив ≪варязького чинника≫. Кожна з позицій мала свої сильні та слабкі місця, що спричинило поглиблення дискусії. Пояснення процесу виникнення державності як наслідку тривалої еволюції суспільного розвитку, відмова від погляду на утворення держави як на одномоментний акт, різнобічно обґрунтовані
твердження істориків та археологів про те, що східнослов' янське суспільство ще до літописного закликання варягів мало свої протодержавні утворення, заклали підвалини сучасного якісно нового бачення процесу державотворення русів.
Нині норманська теорія походження Давньоруської держави поступово втрачає своє наукове значення. Фахівці об'єктивніше і зваженіше підходять до оцінки ролі ≪варязького чинника≫ в політичному житті Східної Європи. Яскравим свідченням цього є вислів одного із західних дослідників Г. Штокля: ≪Перша руська держава
середньовіччя виросла з поєднання багатьох елементів. Варяги були лише елементом серед багатьох, однією історичною силою серед інших. Руська історія тільки через варягів є така сама фікція, як руська історія без варягів≫. Спробою кардинально змінити напрям пошуку стала хозарська гіпотеза, яка виводила коріння Київської держави з Хозарського каганату. її автор, професор Гарвардського університету (США) О. Пріцак, запропонував взагалі відмовитися від концепції слов'янського походження Русі. На його думку, поляни були не слов'янами, а різновидом хозар, а їхня київська гілка — спадкоємницею роду Кия, який заснував (іноді вживається термін ≪завоював≫) Київ у VIII ст. Однак ця версія не витримує критичної перевірки. Археологічні дослідження стародавнього Києва свідчать про місцеву слов'янську самобутність його матеріальної культури. Пам'ятки хозарської (салтово-маяцької) культури зустрічаються надзвичайно рідко і не становлять навіть відсотка від загальної кількості знахідок1.
Отже, паросток державності Київської Русі не був завезений хозарами. Він зріс на місцевому ґрунті задовго до IX ст. внаслідок складного і тривалого соціально-економічного та культурного розвитку слов'янського суспільства.