
- •Дисципліна "Історія України" як об’єкт вивчення, її основні методологічні засади та джерельна база.
- •2. Дайте визначення поняття «історико-етнографічний регіон», охарактеризуйте основні етапи формування українських історико-етнографічних регіонів.
- •3.Розкрийте зміст основних концепцій походження українського етносу.
- •Охарактеризуйте політичний устрій та систему управління держави Антів. Держава антів (слов'ян)
- •5. Висвітліть основні підходи, які існують у сучасній історичній науці, щодо проблеми етнічного походження Київської Русі.
- •6.Назвіть суспільно-політичні, економічні й геополітичні фактори, які зумовили становлення давньоруської держави Київська Русь.
- •Охарактеризуйте соціальну структуру і соціальні відносини в Київській Русі.
- •8. Охарактеризуйте етапи розвитку Київської Русі, її державну організацію.
- •Літописна легенда про хрещення Володимира та впровадження християнства на Русі.
- •Поширення християнства на руських землях
- •Значення впровадження християнства як державної релігії Прийняття християнства на Русi справило величезний вплив на подальший розвиток держави.
- •13. Охарактеризуйте геополітику Київської Русі та Галицько-Волинської держави.
- •14. Визначте передумови об’єднання Галичини і Волині в єдину державу, дайте характеристику етапам її розвитку (1199-1340 рр.).
- •Вопрос 15Висвітліть соціальну структуру та соціальні відносини на українських землях в період литовсько-польської доби.
- •Братства та їх роль у національному й культурному піднесенні України
- •Вопрос 18 Окресліть комплекс факторів, які спричинили національно-визвольну війну українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
- •Вопрос 19 Проаналізуйте головні етапи становлення української козацької держави (Війська Запорозького) в ході національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.
- •1654—1657. Союз зі шведами
- •Козацька держава
- •Вопрос 20 Охарактеризуйте еволюцію соціальної структури козацько-гетьманської держави у період з 1648 року до кінця XVIII ст.
- •22. Переяславська Рада та договір з Московською державою 1654 року. Березневі статті
- •Проаналізуйте етнополітичні процеси в козацько-гетьманській державі.
- •Проаналізуйте етнополітичні процеси в козацько-гетьманській державі.
- •Дайте характеристику процесу остаточної ліквідації автономного устрою Гетьманщини у другій половині XVIII ст.
- •Особливості українського національного відродження на західноукраїнських землях
- •5. «Руська трійця»
- •Назвіть головні причини масового переселення українців за кордон у кожну з чотирьох «еміграційних хвиль».
- •Висвітліть «українське питання» в європейській політиці напередодні Першої Світової війни.''Українське питання''у політиці держав Антанти в роки Першої світової війни
- •Визначте у чому полягала своєрідність політичної обстановки в Україні після повалення самодержавства у 1917 р.?
- •Назвіть та проаналізуйте етапи українського державотворення 1917-1920 рр.
- •Визначте основні напрями державотворчої діяльності Директорії унр, наскільки вона була ефективною?
- •Визначте роль і місце Української Центральної Ради в процесі українського державотворення.
- •36. Розкрийте зміст внутрішньої політики гетьмана Павла Скоропадського, якими були її здобутки і недоліки?
- •37. Проведіть порівняльний аналіз політики урядів Центральної Ради та Гетьманату в контексті розбудови української державності.
- •38. Дайте порівняльну характеристику підходам до вирішення етнонаціональних проблем в Україні Центральною Радою, Гетьманським урядом та Директорією унр.
- •39. Проаналізуйте діяльність уряду Західноукраїнської Народної Республіки, визначте роль і місце зунр в історії державотворення
- •40. Визначте причини поразки українського національного руху на західноукраїнських землях у 1918-1919 рр.
- •41. Назвіть та проаналізуйте причини поразки українського національного руху 1917-1920 рр.
- •42. Визначте особливості процесу входження України до складу срср.
- •Дайте характеристику німецького окупаційного режиму на українських землях в роки Другої Світової війни та проаналізуйте його наслідки.
- •Розкажіть про внесок українських науковців у перемогу срср в роки Другої Світової війни.
- •Розкрийте умови відновлення та розвитку освіти в Радянській Україні після звільнення її від німецько-фашистських окупантів
- •Визначте особливості політико-ідеологічних і культурних процесів в урср у перші післявоєнні десятиріччя (1945-1964 рр.).
- •Проаналізуйте особливості та наслідки проведення економічних реформ у Радянській Україні наприкінці 1950-х – у першій половині 1960-х рр.
- •Розкажіть про особливості соціальної політики в Україні за часів перебування при владі Микити Хрущова.
- •Охарактеризуйте дисидентський рух в Радянській Україні у 1960-1980-ті рр., у чому, на Вашу думку, полягає його значення?
- •57.Розкажіть про рух «шістдесятників» в Радянській Україні, визначте його значення в контексті українського державотворення.
- •Розкажіть про особливості науково-технічної революції в срср і урср у 1960-1980-ті рр.
- •Яким чином, на Вашу думку, екстенсивні методи ведення господарства в срср у 1960-1980-ті рр. Впливали на стан української науки?
- •Розкрийте зміст політики «перебудови», запровадженої в другій половині 1980-х рр. М. Горбачовим, у чому полягала специфіка її проведення в урср?
- •Охарактеризуйте діяльність відомих громадських рухів та організацій у напрямі становлення незалежної Української держави наприкінці 1980-х – на початку 1990-х рр.
- •Проаналізуйте напрямки зовнішньополітичної діяльності України у 1990-ті рр., якими були її основні досягнення і недоліки
- •Охарактеризуйте особливості конституційного процесу в Україні в середині 1990-х рр.
- •Окресліть головні напрями розвитку середньої та вищої освіти в Україні після проголошення її державної незалежності
- •Розкажіть про стан релігійних і міжконфесійних відносин в Україні у перші роки після проголошення її державної незалежності.
- •Проаналізуйте особливості, здобутки та недоліки соціальної політики Української держави в 1991-2012 рр.
- •Визначте досягнення і прорахунки в науково-технічному розвитку України в перше десятиліття після проголошення державної незалежності України.
- •Розкрийте зміст гуманітарної політики Української держави в період 1991-2012 рр.
- •Проаналізуйте законодавчу базу, яка регулює умови культурного і духовного розвитку національних менших у сучасній Україні.
Дисципліна "Історія України" як об’єкт вивчення, її основні методологічні засади та джерельна база.
Приступаючи до вивчення курсу доцільно зосередитися на таких основних питаннях, як що вивчає історія України? Які її завдання, методологічні принципи, наукова періодизація та джерельна база?
Під історією України ми розуміємо історію українського народу на основних землях його поселення, а також історію його предків, від найдавніших часів до сьогодення. Це історія українських земель, історія території, на якій перебував чи перебуває український народ, інколи разом з іншими племенами чи народами, історія державної влади та її інституцій, що правили визначною територією.
В курсі “Історії України” ми будемо вивчати політичний, соціально-економічний, культурний, релігійно-церковний аспект людської діяльності, будемо розглядати соціальні верстви, стани, класи.
Однак треба зазначити, що в територіально-географічному вимірі предмет історії України визначаються сучасними державно-політичними кордонами держави, які не завжди співпадають з етнографічними кордонами розселення українців.
Таким чином, предметом вивчення курсу є генезис, закономірності становлення та розвитку процесу державотворення на території України від найдавніших часів до сьогодення
Щодо завдань курсу, то він призначений формувати національну самосвідомість, а у молоді виховувати патріотичні почуття та політичну культуру. Не слід також забувати про те, що глибоке вивчення минулого дає можливість краще пізнавати сучасне і визначати правильні шляхи руху вперед.
Оволодіння курсом “Історія України” допомагає сформувати новий тип громадянина, професіонала. Це, насамперед, гармонійна розвинена людина, наділена правом та здібністю вирішувати свою долю самостійно, однак спираючись на систему соціальних цінностей і не порушуючи права інших громадян.
Великою проблемою у викладанні історії України є те, що протягом віків змінювалися етнографічні кордони розселення українців, на її території у той самий час існували різні політично-державні формації, часто співіснували різні державні структури. Ці труднощі стосуються певною мірою західноукраїнських земель, які тривалий час існували відокремлено від інших регіонів України.
Які ж методологічні принципи вивчення історії України?
1. Принцип історизму. Він передбачає розгляд кожного явища з точки зору того, як явище виникло, які етапи розвитку пройшло, коли припинило своє існування або дало поштовх для виникнення нового явища. Також вказаний принцип вимагає, щоб кожне явище розглядалося у зв’язку з конкретним досвідом історії, тобто у світлі подальших подій. Водночас він вимагає аналізувати історичні явища та процеси з позицій динаміки, вивчення взаємозв’язків між ними та їхньої взаємозумовленості. Саме завдяки принципу історизму розвиток людства розглядається як природно-історичний процес.
2. Принцип об’єктивності вимагає, щоб людина вивчала всю суму фактів, давала правдиву неупереджену інформацію, а не підганяла й не перекручувала її під заздалегідь намічену схему. Отже, історичний процес відбувається незалежно від волі і свідомості, мрій і теорій тих чи інших осіб.
3. Хронологічний принцип вимагає обов’язкового закріплення у пам’яті хронологічних дат. Дати – це вирішальна умова вивчення історії. Європейські народи мають два календарі: юліанський та григоріанський. Юліанський календар діє з 1 січня 45 р. до н.е. за наказом Юлія Цезаря. Григоріанський відповідно – з 1582 р. за наказом папи Римського Григорія ХІІІ. Різниця між ними на сьогодні дорівнюється 13 дням.
Водночас європейські народи розподіляють розвиток історичного процесу на дві епохи: до нашої ери та нашу еру. За відлік часу беруть Різдво Христове.
Зазначені основні методологічні принципи реалізуються через сукупність наукових дослідницьких методів, зокрема, виділяється метод діалектичної логіки. Він вимагає вивчення соціально-політичних процесів від найпростіших до найскладніших, простежуючи розвиток на усіх стадіях його розвитку і в усій специфічності його перебігу.
Історія України використовує також міждисциплінарні (міжнаукові) методи, зокрема, методи соціальних досліджень, математичні, математичної статистики. Вони відкривають можливості виявлення історичних закономірностей.
Особливу групу становлять специфічні історичні методи:
1. Порівняльно-історичний. Зіставляються різні стадії розвитку явища, які допомагають виявити специфічні риси, характер та напрям розвитку.
2. Ретроспективний метод (метод ретросказання). Цей метод дає змогу вивчати минуле за більш пізніми ступенями його розвитку, тому що кожний наступний містить елементи попереднього. Водночас метод ретросказання реалізується тоді, коли про явища минулого судять за тими наслідками, причиною яких воно було.
Серед основоположних принципів історичного пізнання слід виокремити найбільш пріоритетні:
- неупереджене ставлення до історичного минулого. Історія як наука мусить бути поза ідеологією і поза політикою. Ніякі державні, національні, суспільні чи тим більше особисті інтереси в історичній науці не повинні заперечувати даного принципу, який має своє конституційне закріплення.
- неупереджене ставлення до історії забезпечує принцип пріоритетності історичного факту над його оцінкою. Так, однозначною може бути лише констатація історичного факту, якщо він дійсно є фактом, оцінка ж факту, уже за своєю природою, завжди суб’єктивна, до того ж вона має амбівалентний характер, коли стосовно одного і того ж факту, події чи явища можуть висловлюватися діаметрально протилежні погляди чи оцінки, які хоча і виключають один одного, проте кожний сам по собі є правильним.
- науковий плюралізм як норма історичного пізнання. Згідно з цим принципом ніхто не вправі нав’язувати своє бачення, розуміння історії як єдино вірне, якщо той чи інший історичний факт допускає подвійне, потрійне трактування, то „право на життя” повинні мати всі версії.
- уникнення подвійних підходів при розгляданні однопорядкових явищ історичного характеру. Зокрема, можна визнавати тезу „мета виправдовує засоби” або не визнавати. Якщо засуджується терор як засіб досягнення мети, то не робиться виключення ані для народників, ані для більшовиків, ані для інтегральних націоналістів, ані для сучасних терористичних угруповань.
- історію не можна і не потрібно судити, її треба розуміти, тобто вдаватися до глибокого наукового аналізу як основи для розуміння історичного процесу.