2.4. Висновки

Експериментально визначені: віброприскорення, віброшвидкість та їх логарифмічні рівні є більшими за допустимимі значення в октавній смузі частот f=16 Гц; зниження рівня віброшвидкості завдяки віброізоляції стано­вить ∆L_v = 2,72 дБ, ступінь захисту - η| = 9,61 %.

Лабораторна робота № з Визначення експозиційної дози радіації у виробничих приміщеннях

3.1 Мета роботи. Визначити потужність експозиційної дози іонізуючо­го випромінювання та експозиційну дозу опромінення, яку отримує людина знаходячись в приміщенні. Оцінити ступінь забрудненості бета-частками поверхонь обладнання в приміщенні.

3.2 Короткі теоретичні відомості

Іонізуючим випромінюванням (IB) називають будь який вид випромі­нювання, взаємодія якого з середовищем призводить до утворення електрич­них зарядів різних знаків, тобто до іонізації повітря, води, різних матеріалів, речовин .

Розрізняють наступні види IB:

• корпускулярне - потоки α-, β- частинок, та ін;

• гамма-випромінювання - γ-кванти електромагнітної природи;

• характеристичне - фотонне випромінювання з дискретним спектром;

• гальмівне - фотонне випромінювання з безперервним спектром;

• рентгенівське - сукупність характеристичного і гальмівного. Джерела іонізуючого випромінювання можуть бути як природні, так і штучні (промислове, медичне обладнання та устаткування).

Одиниці активності і дози IB.

1. Активність джерела A=dN/dt, Бк (бекерель), (3.1)

1Бк=1яд.перетворення в секунду.

Застосовують і інші одиниці (не за системою СІ)- Кі (кюрі), 1 Кі = 3.7∙10^І0Бк;

питомі одиниці активності IB: Кі/л, Кі/кг, Кі/км².

2. Експозиційна доза X : X=dQ/dm, Кл/кг (3.2).

Це кількість зарядів одного знаку на одиницю маси повітря. Викорис­товують і інші одиниці - Р (рентген), не за системою CI. 1Р=2.58∙10^-4 Кл/кг.

На робочому місці:

X = A∙K_r∙t/R²;P (3.3).

А, мКі; К_γ – γ – стала ізотопу, Рсм²/год мКі; K_γ:⁹⁰Sr,⁶⁴Cu,²³⁸U,²⁴Na відповідно дорівнює: 14.11; 1.16; 0.091; 19; t-час, год, R-відстань робочого місця від джерела IB, см.

3. Поглинена доза - D (для характеристики біологічної дії IB на орга­нізм):

D=dE/dm, Дж/кг (3.4)

1 Дж/кг = 1 Гр ( грей), 1 рад=10^-2 Гр, 1 мР=0.88 рада.

4. Коефіцієнтом якості IB - Q:

Qγ, рентг., β, =1, Q p (Е<20 кеВ) =3 , Q n (< 10 МеВ)=10. Qα=20.

Тобто найбільш небезпечні за біологічною дією - α частинки.

5. Еквівалентна доза - Н (для оцінки радіаційної небезпеки постійно діючого IB): Н= D∙Q, Дж/кг(Зв-зіверт); (3.5)

для α-випромінювання: H=D∙Q∙K_P (3.6)

К_р=5 (коефіцієнт розподілу)

1 Дж/кг=1 Зв=100 бер (біологічний еквівалент рентгену), 1 бер=1.14 мР.

6. Потужність дози: експозиційної (Р/с, мкР/год), поглиненої (Гр/с), еквівалентної (Зв/рік) і т.і.

Захист:

1 )відстанню (3.7)

2)часом t=120r²/m (3.8)

3)кількістю m=120r²/t (3.9)

m - активність джерела, мг-екв. Ra;

r — відстань від джерела, м;

t - час роботи за тиждень, год.

4)захисні екрани К=Р/Р_доп (3.10)

Р - потужність дози, мР/год;

К - коефіцієнт кратності послаблення.

За К і енергією випромінювання Е,еВ, знаходять за табл. товщину d ек- рану із Pb, W. Якщо екран з іншого Me, то d_x розраховують за формулою:

d_xp_x=d_Pb∙P_Pb. (3.11) Для рентгенівського випромінювання (РВ):

K=I_a/R²∙P (3.12)

І - сила струму, мА,

R - відстань від джерела, м;

Р, мР/год (рівень РВ).

За К і напругою за табл. знаходять товщину екрану із свинцю (d_Pb=0.1...13.7мм).

5. Дистанційне управління, використання роботів.

5. Використання радіопротекторів - медичні засоби, що знижують чи виключають негативний вплив IB.