Міністерство освіти і науки молоді та спорту україни чернігівський державний технологічний університет Кафедра харчових технологій, хімії та безпеки життєдіяльності

ЗВІТ

про виконання лабораторних робіт

з дисципліни БЖД

Виконала студентка групи

ЗОАТ - 121 Коваль О. Є.

Перевірив Костенко І. А.

Чернігів 2013

ЗМІСТ

	Лабораторна робота №2 «Вплив вібрацій на безпеку життєдіяльності людини»…………………………………………………………………..….	3
	Лабораторна робота №З «Визначення експозиційної дози радіації у виробничих приміщеннях»…………………………………………………	7
	Література…………………………………………………………………....	10

Лабораторна робота №2 Вплив вібрацій на безпеку життєдіяльності людини

2.1 Мета роботи. Вивчити вплив вібрацій на безпеку життєдіяльності людини в надзвичайних умовах. Визначення віброприскорення та віброшвидкості. Забезпечення захисту від впливу вібрацій.

2.2 Короткі теоретичні відомості

Вібрацією називають будь-які механічні коливання пружніх тіл, обу­мовлені відхиленням центру тяжіння від положення рівноваги, і які виника­ють при їх переміщенні в просторі чи при зміні форми. Коливання механіч­них тіл з частотою нижче 20Гц сприймаються організмом як вібрація, а коли­вання з частотою вище 20Гц - одночасно як вібрація та як звук. У виробни­чих умовах спостерігають вібрації з частотою 35-250 Гц (ручний інструмент). Джерелом вібрацій є різноманітні технологічні процеси, механізми, машини та їх робочі органи. Коливання розповсюджуючись по елементах конструк­цій, прискорюють їх руйнування, а також чинять шкідливу дію на працюю­чого. Особливо небезпечні вібрації в надзвичайних умовах, аваріях, тощо.

Фізично вібрації характеризуються частотою коливань f, Гц, ампліту­дою зміщення А, м, віброшвидкістю V, м/с, віброприскоренням W м/с². Основна частота гармонічного коливального руху f, Гц,

f=n/60 (2.1)

де n - кількість обертів у хвилину.

Віброшвидкість V, та віброприскорення W у випадку гармонічних коливань визначають з виразів:

V = 2πfA=ω*A (2.2)

W = 4π²f²A= ω*А (2.3)

де ω - кутова частота; ω = 2 πf.

Вібрацію (як і шум) можливо характеризувати не тільки абсолютними величинами, але й відносними. Так значення рівня віброшвидкості L_v , дБ, згідно ГОСТ 12. 1. 012-78 визначають за формулою:

L_v = 10 lg (v²/v₀²) = 201g (v/v₀) (2.4)

де V - середній квадрат (середньогеометричне значення) віброшвидкості береться у відповідній смузі частот; V₀ = 5*10^-8 м/с - порогове значення віброшвидкості (опорна віброшвидкість), прийнята по міжнародному стандарту. Порогові рівні віброприскорення - W₀ = 3*10^-4 м/с², амплітуди зміщення А₀=8*10^-12м.

Середньогеометричні значення октавних смуг частот вібрації стандартизовані і становлять 1; 2; 4; 16; 31, 5; 63; 125; 250; 500; і 1000 Гц. Спектри рівнів віброшвидкості - основні характеристики вібрацій. Зниження рівня вібрацій (∆L_V) визначають різницею:

∆L_V = L_v1- L_v2, дБ (2.5)

де L_vl, L_v2 відповідно рівні вібрацій до та після проведення заходів по їх зменшенню, дБ.

Нормувальними параметрами загальної вібрації є середньоквадратичні значення коливальної швидкості у октавних смугах частот або амплітуда пе­реміщень, що збуджуються роботою устаткування та передаються на робочі місця у виробничих приміщеннях (підлога, робочі площадки, сидіння). Нормування загальних вібрацій (робочих місць) проводиться за логарифміч­ним рівнем коливальної швидкості у октавному діапазоні із середньогеометричними значеннями 2; 4; 8; 16; 32; 63Гц, а норми по обмеженню локальної вібрації - 16; 32; 63; 125,250,1000 Гц.

Допустимі рівні загальних вібрацій робочих місць запроваджені сані­тарними нормами, де нормувальними параметрами вібрації є середньоквад­ратичні значення швидкості коливання або амплітуди переміщень вібрації у октавних смугах частот від 2 до 63 Гц. Згідно з санітарними нор­мами допустимі величини вібрації інструментів та виробничого устаткуван­ня, що передаються на руки працюючих, запроваджені в діапазоні частот 11 - 2800 Гц для кожної октавної смуги.

Основні заходи боротьби з вібраціями:

• удосконалення конструкцій машин та технологічних процесів (заміна кулачкових та кривошипних механізмів рівномірно обертаючимися, гідроприводами та ін.);

• відстройка режиму резонансу (зміною маси або жорсткості системи і т. і.);

• вібродемпферування (вібропоглинання) - використання конструкційних матеріалів з більшим внутрішнім тертям;

• нанесення на вібруючі поверхні шару пружнов'язких матеріалів, що мають великі втрати на внутрішнє тертя (пластмаса, деревина, гума);

• віброізоляція за допомогою пристрою амортизаторів, тобто введення коливальну систему додаткового пружного зв'язку.