3.3 Порядок затвердження та припинення діяльності товарної біржі

Біржі є юридичними особами, вони беруть участь у торгах від свого імені, несуть самостійну майнову відповідальність, не відповідають за борги інших організацій і держави, які в свою чергу не відповідають за борги бірж. Вони діють на засадах самоврядування, самоокупності, мають самостійний баланс, розрахунковий, валютний й інші рахунки в банках, печатку зі своїм найменуванням.

Отже, основними ознаками біржових інститутів як особливої форми оптового ринку є:

- здійснення торгівлі товарами, які заміняються за стандартами і зразками, що дає можливість в момент купівлі-продажу реалізовувати не сам товар, а контракт на його поставку;

- регулярність торгів і проведення їх на основі чітко встановлених правил;

- формування цін на основі співвідношення попиту і пропозиції;

- свобода для продавців і покупців у виборі контрагента за угодамиі;

- стандартизація контрактів, розмірів мінімальних партій, лотів, обсягів поставок.

Створення біржі, тривала та складна справа, яка вимагає значних коштів та зусиль. Як правило, все розпочинається з формування ініціативної групи, члени якої в подальшому стають засновниками і входять до складу керівництва біржі. Вони визначають різновид та статус майбутньої біржі і розробляють концепцію її діяльності.

Згідно ст. 279 ГК України товарна біржа створюється на основі добровільного об'єднання зацікавлених суб'єктів господарювання. Створення товарної біржі здійснюється шляхом укладання засновниками угоди, що визначає порядок її створення, склад засновників, їхнього обов'язку, розмір і строки сплати пайових вступних і періодичних внесків. Аналогічні положення містить ст.5 Закону. Таким чином, укладання угоди засновниками товарної біржі має на меті створення товарної біржі. Вона служить, насамперед, для визначення порядку й умов погодженої діяльності засновників зі створення біржі.

Згідно ГК і Закону України товарна біржа діє на підставі уставу, затверджуваного засновниками. При цьому законодавство встановлює певні вимоги, що пропонуються до уставу товарної біржі. Так, устав товарної біржі повинен містити такі положення як склад засновників, предмет і цілі діяльності біржі, види фондів, органи управління біржею, організаційна структура біржі, права й обов'язки членів біржі й інших питань. З урахуванням цього варто звернути увагу також на загальні положення ч. З ст. 57 ГК України, що встановлює загальні вимоги щодо установчих документів суб'єктів господарювання.

У цьому контексті необхідно вказати кілька особливостей створення товарної біржі як суб'єкта господарювання. Зокрема ГК України передбачає, що товарна біржа створюється на основі добровільного об'єднання зацікавлених суб'єктів господарювання. У свою чергу стаття 1 Закону передбачає, що товарна біржа є організацією, що поєднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу й комерційну діяльність.

Таким чином, при визначенні кола суб'єктів, що мають право створення товарної біржі, варто керуватися вимогами ст.55 ГК України, що визначає загальне поняття суб'єкта господарювання. Так, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав й обов'язків), мають відособлене майно, несуть відповідальність за своїми обов'язками в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Відповідно суб'єктами господарювання є господарські організації, громадяни України, іноземці й особи без громадянства, що здійснюють господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці, філії, представництва й інші відособлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), створені ними для здійснення господарської діяльності. Таким чином, засновниками й членами товарної біржі можуть бути тільки особи, що мають статус суб'єкта господарювання.

У той же час ГК України й Закон обмежують коло суб'єктів, які можуть виступати як засновники і члени товарної біржі. До суб'єктів, що не мають права виступати в ролі засновників товарної біржі, належать органи державної влади й органи місцевого самоврядування, а також державного й комунального підприємства, установи й організації, які повністю або частково втримуються за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів.

Чинне законодавство щодо товарної біржі одночасно використовує поняття «створення» й «реєстрація». Якщо створення розуміти в широкому змісті, то в цей процес входять і такі етапи як укладання угоди про створення біржі, затвердження уставу й державна реєстрація біржі.

Згідно ст. 7 Закону державна реєстрація товарної біржі здійснюється в порядку, передбаченому для підприємств. На порядок реєстрації бірж указує й ч. 6 ст. 279 ГК України, що, у свою чергу, носить відсильний характер і передбачає, що державна реєстрація товарної біржі здійснюється згідно ст. 58 ГК України. Крім цього, варто взяти до уваги вимоги Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців», щодо порядку державної реєстрації юридичних осіб.

Зазначені нормативно-правові акти передбачають загальні положення щодо всіх суб'єктів господарювання, тому в цей час для державної реєстрації товарної біржі діє загальний правовий режим державної реєстрації, установлений для всіх суб'єктів господарювання — юридичних осіб. Порядок проведення державної реєстрації визначається ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців». З урахуванням основних положень цього нормативно-правового акту при державній реєстрації товарної біржі державному реєстраторові надаються наступні документи:

заповнена реєстраційна картка на проведення державної реєстрації;

копія угоди засновників про створення товарної біржі;

два екземпляри уставу товарної біржі;

документ, що підтверджує сплату реєстраційного збору за проведення державної реєстрації.

Державному реєстраторові забороняється вимагати додаткові документи для проведення державної реєстрації товарної біржі. Строк державної реєстрації товарної біржі, як юридичної особи, не повинен перевищувати трьох робочих днів від дня надходження документів для проведення державної реєстрації. Датою державної реєстрації товарної біржі є дата внесення в Єдиний державний реєстр запису про державну реєстрацію. Свідоцтво про державну реєстрацію товарної біржі повинне бути оформлене й видано засновникам не пізніше наступного робочого дня після державної реєстрації.

Варто підкреслити, що на відміну від державної реєстрації фондової біржі для реєстрації товарної біржі передбачений більш спрощений порядок тому що не потрібне рішення якого-небудь державного органа, а також не встановлений мінімальний розмір статутного фонду. Однак, з огляду на, те що товарна біржа є публічним інститутом досить обґрунтованим можна визнати пропозицію про встановлення певних нормативів при формуванні статутного фонду товарної біржі. Зокрема, законопроект, внесений на розгляд Верховної Ради України «Про внесення змін і доповнень у Закон України «Про товарну біржу» в 2003 році, передбачає формування статутного фонду в розмірі одного млн. грн.

Основним документом, що регламентує організацію біржової торгівлі, є правила біржової торгівлі, які розробляються і затверджуються загальними зборами членів біржі. У правилах визначено предмет біржової торгівлі (товари); час і місце проведення торгів; технологія проведення торгів за відповідним то­варом; порядок укладання і оформлення угод купівлі-продажу, порядок розрахунку за ними; заходи стосовно управління ризиками, що можуть виникати на біржовому ринку. У правилах визначаються учасники біржових торгів, які можуть укладати угоди на біржі.

Принципове значення при створенні бірж має питання визначення кількості і складу її засновників. Як вже зазначалося, біржа може мати різний правовий статус: бути приватним підприємством, закритим або відкритим акціонерним товариством, змішаним товариством і навіть державним підприємством. Чим більше засновників і чим краще їх фінансово-матеріальне становище, тим більшу підтримку вони можуть надати біржі, хоча дуже велика кількість засновників ускладнює управління біржею. Однак у кожному варіанті формування біржі є свої переваги та недоліки.

Після того як визначено склад засновників, вони укладають між собою засновницький договір, де чітко визначають свої права і обов'язки, сферу і напрям діяльності, участь у фінансуванні витрат на створення біржі, способи і форми внесення членських внесків і взаємну відповідальність.

Велике значення має підготовка засновницьких документів, визначення статутного фонду біржі, проведення підписки на акції і продаж брокерських місць. В Україні мінімальний статутний фонд фондової біржі становить п'ятсот тисяч гривень. Конкретна ж його величина залежить від розмірів і завдань біржі, її обороту, кількості учасників і т.д. Деякі біржі визначають статутний фонд на рівні мінімального розміру, інші - в десятки сотень тисяч гривень. Значну роль в організації біржі відіграє визначення номінальної вартості акцій і проведення підписки на них. Біржа має право випускати акції різних категорій і номінальної вартості. Це дає великі можливості для вибору найкращого варіанту підписки. Але як свідчить практика, частіше всього випускають два види акцій - прості і привілейовані, однієї номінальної вартості. Як правило, номінальна вартість акцій на різних біржах знаходиться в межах від 50 до 300 грн., і власники кожної з них наділяються однаковими правами: участь в управлінні, брокерстві й отриманні дивіденду.

При створенні біржі можна випустити невелику кількість акцій, необхідну лише для формування її мінімального статутного фонду і нормальної організації діяльності. Основні ж кошти вона може отримати від аукціонного продажу брокерських місць.

Більшість біржі передбачають обмеження щодо придбання пакету акцій. Деякі з них дають можливість акціонерам купувати акції на суму не більше 20% статутного фонду, інші - не більше 30%.

Різними бувають форма і терміни сплати цих акцій, їх сплата може здійснюватися грошовими коштами у будь-якій валюті, основними фондами, цінними паперами, наданням прав користування землею, будівлями, устаткуванням, інтелектуальною власністю тощо.

Частіше всього засновники новостворених бірж вимагають сплати половини номіналу придбаних акцій у терміни підписки, а іншої їх частини - протягом року. Деякі біржі встановлюють більш жорсткі терміни: сплату половини вартості акцій протягом 2-х тижнів або місяця після підписки на них.

Правове положення товарних бірж визначається Законом України "Про товарну біржу" від 10 грудня 1991 p., валютної біржі - Постановою Правління Національного банку України "Про Українську міжбанківську валютну біржу" № 50 від 8 липня 1993 р.

Відповідно до ст. 278 цього Кодексу, товарна біржа утворюється спеціально для надання послуг суб’єктам господарювання у здійсненні ними торговельних операцій. Кодексом визначено, що «товарна біржа є особливим суб’єктом господарювання, який надає послуги в укладанні біржових угод, виявленні попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов’язаним з ним торговельним операціям».

Товарна біржа проходить державну реєстрацію та як суб’єкт господарювання набуває статусу юридичної особи. Вона діє на засадах самоврядування й господарської самостійності, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням. Діє товарна біржа на підставі статуту, який затверджується засновниками біржі. Вона не займається комерційним посередництвом і не має на меті отримання прибутку.

Головними принципами діяльності товарної біржі є рівноправ­ність учасників біржових торгів, публічне проведення їх, застосування вільних (ринкових) цін.

Товарна біржа має право:

встановлювати відповідно до законодавства власні правила біржової торгівлі та біржового арбітражу, які є обов’язковими для всіх учасників торгів;

встановлювати вступні та періодичні внески для членів біржі, розмір плати за послуги, що надаються біржею; встановлювати інші грошові збори;

встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі, штрафи та інші санкції за порушення статуту біржі та біржових правил;

створювати підрозділи біржі та затверджувати положення про них;

засновувати арбітражні комісії для розв’язання спорів у торговельних угодах;

розробляти власні стандарти і типові контракти з урахуванням державних стандартів;

укладати угоди з іншими біржами, мати своїх представників на біржах, зокрема й розташованих за межами України;

видавати біржові бюлетені, довідники та інші інформаційні й рекламні видання;

вирішувати інші питання, передбачені законом.

До обов’язків товарної біржі належать:

створення умов для проведення біржової торгівлі;

регулювання біржових операцій;

регулювання цін на підставі співвідношення попиту і пропозиції на товари, що допускаються до обігу на біржі;

надання членам і відвідувачам біржі організаційних та інших послуг;

збирання, обробка і поширення інформації, пов’язаної із кон’юнктурою ринку.

Товарні біржі не мають права займатися комерційними посередницькими операціями, вони не можуть здійснювати фактичні дії по "прив'язці" продавців товарів до їх можливих покупців. Вони також не повинні одержувати прибуток від своєї діяльності, їх майно формується за рахунок пайових, вступних і періодичних внесків членів біржі, надходжень від здійснюваних на біржі операцій, від надання їх підрозділами послуг, а також штрафів, що стягуються за порушення Правил біржової торгівлі. Майно, що відображається на самостійному балансі біржі, належить їй на праві власності. Оскільки біржа створюється у певній організаційно-правовій формі: або у формі акціонерного товариства (фондова біржа - обов'язково ст. 33 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу"), а товарна - у формі акціонерного товариства, або у формі товариства з обмеженою відповідальністю, при цьому вона є суб'єктом колективної власності (ст. 20 Закону України "Про власність").

Створення як товарної біржі повинно здійснюватися шляхом укладання їх засновниками угоди. Цей засновницький договір за своєю юридичною природою є договором про спільну діяльність. Він повинен містити відомості (нарівні зі статутом), передбачені ст. 4 Закону України "Про господарські товариства", а також іншими статтями цього Закону, в т. ч. про порядок і принцип створення біржі, склад засновників, їх обов'язки, розмір і строки сплати пайових, вступних і періодичних внесків. На відміну від інших цивільно-правових договорів, в яких завжди беруть участь дві сторони, договір про спільну діяльність - багатосторонній. Закон не обмежує кількість учасників договору. Спільна діяльність учасників завжди направлена на досягнення загальної мети, яка при виконанні цим договором засновницьких функцій до господарських віднесена бути не може.

Господарська мета - це досягнення конкретного результату - створення нового продукту, надання виробничих послуг, що видозмінює якість товару, виконання робіт. Засновницький договір спрямований на створення організації - юридичної особи, однак ця діяльність не є господарською.

Засновницьким документом біржі є її статут. Статут товарної біржі затверджується її засновниками, статут фондової біржі - її вищим органом (зборами акціонерів). Біржі є громадськими приватноправовими організаціями, їх статути містять переважно норми адміністративного (організаційного) порядку. Однак правила біржової торгівлі, які розробляються і затверджуються самою біржею, містять у більшій своїй частині приватно-правові норми. Обов'язковість останніх для учасників біржового обороту базується лише на вільному підпорядкуванні ним з боку цих учасників, або в допущенні їх як постійних або разових відвідувачів.

Виникають біржі в реєстраційному порядку.Державна реєстрація товарних бірж здійснюється в порядку, передбаченому для підприємств (розділ II Закону України "Про підприємства в Україні").

Біржові операції на товарній біржі можуть здійснюватися шляхом укладання договорів купівлі-продажу, поставки або обміну. При укладенні цих угод біржа виступає як посередник, тобто вона зводить сторони, сприяє укладанню між ними угод, а також здійснює її оформлення. Ніяких прав і обов'язків безпосередньо з таких угод біржа не набуває і не несе відповідальності за їх невиконання (неналежне виконання). Цим біржа відрізняється від комісіонера, а біржові угоди, що укладаються - від договору комісії. Комісіонер укладає угоди (головним чином купівлі-продажу) від свого імені і за кошти комітента. Відповідно до угоди, що укладається ним, комісіонер набуває певних прав і обов'язків. Всі посередницькі дії біржа здійснює через своїх посадових осіб - брокерів. Виступаючи як посередник, брокер сприяє укладенню угод. Ніяких правових наслідків вони для нього не породжують. Брокери лише представляють членів біржі і в цій своїй якості підшукують вигідні для них контракти і представляють їх до реєстрації на біржі. Забезпечуючи інтереси членів біржі, яких вони представляють, брокери повинні пересвідчитися в наявності і якості товару, що пропонується до реалізації, в платоспроможності покупця (якщо вони представляють інтереси продавця), пропонувати альтернативні умови угод тощо, їм заборонено розголошувати комерційні таємниці угод, в яких вони беруть участь, вони не мають права одночасно обслуговувати клієнтів, інтереси яких не співпадають, або суперечать один одному.

Кількість брокерів на біржі визначається біржовим комітетом або радою біржі. В основі такого визначення знаходиться, як правило, показник від загального товарообороту біржі. Зі складу брокерів обирається гоф-брокер (головний брокер), який затверджується біржовим комітетом (радою біржі). Він представляє інтереси брокерів у біржовому комітеті (раді). Разом з тим йому надається право здійснювати біржові угоди на загальних підставах. Він має право ставити перед котирувальною комісією біржі питання щодо котирування угод, з визначення вищих, нижчих і середніх цін по групах товарів, попиту і пропозиції на товари. Він також може очолювати котирувальну комісію біржі, отримуючи за це відповідну винагороду.

Для здійснення біржових операцій брокер укладає з клієнтом, представником якого він виступає, договір доручення. У цьому договорі доручення з посиланням на укладений раніше договір про надання брокерських послуг, клієнт доручає брокеру укласти угоду щодо купівлі, продажу, міни, поставки певного товару, в певній кількості, певної якості. У договорі обумовлюються строки поставки, санкції за можливі порушення контрагентом своїх обов'язків у вигляді неустойки, штрафу, пені, відшкодування збитків.

Припинення Біржі відбувається шляхом її реорганізації або лiквiдацiї. Реорганізація Біржі тягне за собою перехід прав i обов’язків, що належать Біржі, до її правонаступників.

Рішення про реорганізацію Біржі приймається Загальними Зборами членів Біржі. Ліквідація Біржі чиниться за рішенням Загальних Зборів членів Біржі або за рішенням господарського суду в випадках, передбачених законодавством. Біржа вважається реорганізованою або ліквідованою з моменту вилучення її з реєстру державної реєстрації.

Ліквідація Біржі проводиться ліквідаційною комісією, що призначається Загальними Зборами членів Біржі, а у випадках припинення діяльності Біржі за рішенням господарського суду - ліквідаційною комісією, що призначена цим органом. З моменту призначення ліквідаційної ї комісії до неї переходять повноваження по управлінню справами Біржі. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно Біржі, виявляє її дебіторів і кредиторів, приймає заходи з оплати боргів Біржі, складає ліквідаційний баланс.

Вилучені грошові кошти, дохід від розпродажу майна при лiквiдацiї, пiсля розрахункiв з бюджетом, кредиторами, оплати працi робiтникiв Бiржi, розподiляються мiж Засновниками в частках, пропорцiйних внескам до Статутного фонду. Майно, передане Бiржi її Засновниками в користування, вертається в натуральнiй формi.