1.2 Біржовий товар і його базисні ринки
Основною умовою здійснення біржової торгівлі є наявність товарів, якими торгують на товарній біржі, та рівень їх стандартизації. На етапі становлення біржової діяльності і торгівлі виключно реальними товарами, асортимент продукції, якою торгували на товарних біржах був досить широкий. Тут здійснювався продаж як біржових, так і позабіржових товарів. Як свідчить світова практика, це виправдане явище в біржовій діяльності в період формування ринкових відносин.
Рисунок 1 – Основні види біржових товарів, що реалізуються на товарній біржі
На вітчизняному товарному ринку в обігу перебувають близько 20 млн найменувань товарних позицій. Проте зовсім невелика частка їх може бути об’єктами біржової торгівлі на товарних біржах.
До торгівлі на товарній біржі допускаються товари, головною рисою яких є простота і стандартизованість асортименту та якості. У процесі розвитку біржової торгівлі сформувалися чіткі вимоги до біржового товару.
До біржового товару, яким здійснюють торгівлю на товарних біржах, належить не вилучений з обігу товар певного виду та якості, а також стандартний контракт на зазначений товар, який отримав допуск до торгів біржею згідно із правилами біржової торгівлі.
Біржовий товар має відповідати наступним вимогам:
мати масовий характер виробництва і споживання, велику кількість виробників і широке коло споживачів;
бути стандартизованим, тобто відповідність встановленим вимогам щодо якості та інших характеристик, передбачених чинним законодавством;
бути взаємозамінним у межах певних груп і видів товарів;
бути транспортабельним;
мати добру збережуваність;
мати незалежність якісних характеристик товару від конкретного споживача;
можливість зміни цін під впливом природних, сезонних та інших чинників.
Отже, біржовий товар є масовим, однорідним, кількісно та якісно стандартизованим, взаємозамінним, знеособленим і, з огляду на високий рівень попиту і пропозиції, його реалізують у великих обсягах, що дає змогу встановити більш реальну ринкову (рівноважну) ціну.
Стандартні біржові контракти, згідно із правилами біржової торгівлі, містять встановлену біржею кількість товару певного ґатунку, типу, марки (біржова одиниця, партія, лот, які відповідають або місткості транспортних засобів або є традиційними за обсягом та вагою) і регламентують терміни його постачання.Біржовий товар, як правило, є сировиною або напівфабрикатом, адже основною класифікаційною ознакою при його виокремленні є те, що він має пройти лише первинне технологічне оброблення.
Машинно-технічна продукція, готові до споживання продукти промислового виробництва й товари широкого вжитку не є об’єктами біржової торгівлі внаслідок їх різноманітності, швидкої зміни технічних характеристик і високого рівня монополізації виробництва і збуту їх. Вважається, що регулювання обсягів виробництва таких товарів залежить від волі їхніх виробників, які в зв’язку з цим можуть істотно впливати на рівень цін.
Товари, за якими здійснюються торги на товарних біржах, об’єднують у п’ять груп, що охоплюють понад 70 найменувань товарного асортименту на біржах реального товару, і 148 — на ф’ючерсних біржах. Основний асортимент цих товарів наведено в таблиці 5.
Таблиця 5 - Класифікація біржових товарів
Товарна група |
Основний асортимент |
1. Сільськогосподарська продукція і сировина |
1.1. Зернові культури (пшениця, кукурудза, рис, овес, ячмінь, жито) 1.2. Насіння олійних культур та продукти їх перероблення (насіння соняшнику, льону і бавовнику, соєві боби, шрот) 1.3. Текстильна сировина сільськогосподарського виробництва (бавовна, джут, натуральний шовк, пряжа, мита вовна, льон) 1.4. Натуральний каучук |
2. Продовольчі товари |
2.1. Рослинного походження (цукор, рослинна олія, арахіс, концентрат апельсинового соку, какао-боби, кава) 2.2. М’ясо та живі тварини |
3. Лісоматеріали |
3.1. Пиломатеріали 3.2. Фанера |
4. Кольорові й дорогоцінні метали |
4.1. Кольорові метали (мідь, олово, свинець, нікель, цинк, алюміній) 4.2. Дорогоцінні метали (золото, платина, срібло тощо) |
5. Паливно-енергетичні матеріали |
5.1. Нафта та нафтопродукти (сира нафта, мазут, дизельне пальне, бензин) 5.2. Газ та продукти його перероблення (скраплений газ, газойль, газ) |
Понад третини усього товарообороту міжнародних товарних бірж припадає на торгівлю сільськогосподарською продукцією і сировиною, лісоматеріалами та продовольчими товарами. Основними товарами в цих групах є насіння олійних культур та продукти їх переробки і зернові культури, на сукупну частку яких припадає понад 60 % товарообігу сільськогосподарських товарів, приблизно 18 % становить торгівля продовольчими товарами і близько 2 % — лісоматеріалами.
У біржовій торгівлі промисловою сировиною і продукцією понад половину товарообігу припадає на паливно-енергетичні матеріали; дорогоцінні метали становлять близько 30 % товарообігу, а питома вага кольорових металів становить приблизно 20 відсотків.
Біржова торгівля проводиться без пред'явлення товарів під час торговельної сесії. Отже, товар має відповідати таким вимогам, щоб його опис у біржовому контракті дозволяв продавцям і покупцям мати чітке уявлення щодо його кількісних та якісних його характеристик.
Перш за все, біржовий товар повинен бути масовим, тобто випускатися в достатньо великому oбсязі, великим числом виробників і купуватися (призначатися) великій кількості споживачів. Наявність на біржі великої кількості, як продавців, так і покупців конкретного товару дає можливість найбільш правильно встановити попит і пропозицію, а отже, виявити дійсно рівноважну ціну. Вироби єдиного виробника, унікальні за характером їх виконання, хоча і виготовлених у достатній кількості, не можуть бути об'єктом біржового торгу у зв'язку з тим, що унікальні властивості таких товарів не дозволяють виявити їх загальновизнану оцінку і не дають можливості встановити найбільш прийнятну ціну.
Необхідною умовою для біржового товару є вільне ціноутворення, тобто ціна на цей товар повинна вільно встановлюватися залежно від кон'юнктури ринку, а також інших чинників (соціальних, економічних, політичних, форс-мажорних)
Біржовий товар – це продукція, що пройшла лише первинну переробку, тобто сировина або напівфабрикат. Наприклад, за правилами біржової торгівлі в США повністю готові кінцеві продукти промислового виробництва не допускаються до біржової торгівлі, оскільки вважається, що збільшення або зменшення виробництва таких товарів залежить від волі виробників, які тим самі можуть маніпулювати ціною.
Наступна вимога, що пред'являється до біржового товару, полягає в тому, що на нього можна легко встановити вимоги за якістю, умовам зберігання, транспортуванню, виміру. Інакше кажучи, цей товар легко стандартизувати, для того, щоб його можна було продавати без огляду на зразки. Вважається, що стандартизація це головний признак істинно біржового товару, за допомогою якої можна добитися найкращого економічного результату – демонополізації умов виявлення попиту і пропозиції на конкретний товар.
Для регулювання процесу перевірки систем якості Міжнародною організацією зі стандартизації (ІСО) було затверджено серію стандартів МС ІСО 9000 — МС ІСО 9004. В Україні ці стандарти віднесено до національних (ДСТУ ІСО 9000-9004) і їх використовують як моделі оцінювання систем забезпечення якості в процесі укладання контрактів купівлі-продажу.
Сертифікація продукції — це процедура, за допомогою якої третя, незалежна від виробника і споживача сторона письмово засвідчує, що продукція відповідає заданим вимогам.
Продукція, яка дістала біржовий сертифікат міжнародної товарної біржі, не лише допускається до біржових торгів, а й має гарантований попит на світових ринках.
Для оцінювання якості біржового товару доцільно використовувати:
стандарти, технічні умови та інші нормативно-технічні документи, на які посилаються в біржових контрактах;
сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання відповідності продукції встановленим до неї вимогам стандартів, технічних умов, будівельних норм і правил, санітарних норм і правил, інших нормативних документів, діючих у країні;
сертифікацію систем забезпечення якості, як підтвердження спроможності виробника забезпечувати високу якість продукції на всіх стадіях виробництва, транспортування та зберігання, монтажу й експлуатації.
При здійсненні біржових операцій із реальним біржовим товаром, для усунення ризиків втрати ним якості в процесі виконання вантажно-розвантажувальних та транспортно-складських робіт, необхідно здійснювати вхідний контроль якості продукції під час надходження її на біржовий склад.
Класифікація ознак стандартизованого біржового товару
І. Кількісна стандартизація партій однотипного товару забезпечує їх зіставність за обсягами.
ІІ. Якісна стандартизація забезпечує зіставність сортів і типів продукції через визначення базисного сорту, тобто цінового еталону.
ІІІ. Цінова стандартизація дозволяє виявити реальну ринкову ціну при мінімізації впливу монополії на біржі.
Ступінь стандартизованості товару визначається, згідно із зазначеними принципами для встановлення можливості реалізації товару, не при огляді його зразків, а за технічним описом. Обов'язковою умовою при цьому є торгівля товарами з відносно невисокою монополізацією виробництва чи споживання, що забезпечує наповнення ринку значними обсягами продукції різноманітного асортименту.
Біржова торгівля може відбуватися і на високомонополізованих ринках, якщо на них функціонує достатньо стійкий сектор вільної торгівлі, тобто формуються рівноважні (ринкові) ціни.
І. Кількісна стандартизація. На біржі реальний товар пропонується в суворо обумовлених обсягах.
Торгують біржовим товаром за встановленими біржовими одиницями або лотами, які відповідають певній мірі ваги у певній упаковці або формуються за вантвжністю транспортних засобів. Біржові одиниці встановлюють на весь асортимент товарів, яким торгують на біржі.
Для України, наприклад, 1 лот пшениці має обсяг вагонної партії 60 т насипом, для олії соняшникової 1 лот має обсяг 8-12 т при перевезенні автоцистерною, або 60 т - залізничною цистерною. Виходячи з цього фактичний обсяг продажу певного виду товару повинен бути кратним біржовій одиниці.
Така практика спрощує торгівлю і розрахунки та означає, що ні продавець, ні покупець не встановлюють довільно обсяг товарної закупки, а співвідносять його з біржовою одиницею, яку також не можуть змінити на власний розсуд. З іншого боку, це обумовлює висновок про те, що і виробник, і споживач заздалегідь планують поставити або замовити чітко визначені обсяги продукції.
Фермер формує розміри посівних площ згідно з обсягами пропозицій зерна на біржі, а власник борошномельного заводу узгоджує обсяги закупівель з біржовими стандартами, а також встановлює устаткування необхідної потужності. Біржа впливає на виробництво і виробниче споживання, оптимізуючи його масштаби, і тим самим дає змогу ефективно здійснювати капітальні, трудові та інші витрати.
У практичній діяльності товарних бірж, особливо в умовах формування біржового ринку і при торгівлі реальним товаром на ньому, часто відходять від класичних вимог щодо біржової одиниці. Як правило, це зумовлюється необхідністю розділити лот на кілька частин, враховуючи незначні відстані поставки, коли транспортування раціональніше здійснювати іншим, ніж це передбачено в Положенні про біржовий стандарт, видом транспорту.
II. Якісна стандартизація біржового товару, має на меті забезпечити умови для торгівлі товарами за описом їх якостей або зразками і передбачає обов'язковість співставності якісних характеристик протягом значного періоду.
На практиці цього дуже просто досягти при торгівлі, наприклад, цінними паперами, тоді як для агропродукції це набагато складніше. Тому на кожний, товар з усієї його сукупності, встановлюється базисний сорт, як одиниця міри, яка максимально характеризує його властивості.
За базисний сорт біржового товару приймається найбільш типовий вид продукції даного ринку, згідно з яким здійснюється якісна градація інших товарів у даній товарній групі. Ціна базисного сорту, яка максимально відображає споживчі якості товару даної групи, є базою для визначення ціни на товари іншої якості.
Саме через стандартизацію товарна біржа усереднює якісні характеристики товару, ліквідуючи при його виході на ринок одиничні ознаки. Так досягається ефект знеособлення товару. Це одна з особливих властивостей біржового товару та, що робить біржу власне біржею і відрізняє її від аукціону чи ярмарку.
Отже, тільки за умови максимальної знеособленості, взаємозамінності, цінової градації та інших умов демонополізації стандартизований товар стає біржовим товаром. Будь-які прояви у його асортименті, унікальності продукції, а значить, і монопольного становища на ринку класифікують такий товар як аукціонний або ярмарковий.
Кількісна і якісна стандартизація, яка охоплює так званий передторговельний період, об'єктивно формує для ринку принципово нову фазу просування продукції. Так, якщо кількісна стандартизація партій одного і того ж товару забезпечила їх зіставність, то якісна стандартизація через введення базисного сорту зрівняла однотипну продукцію, що загалом стало передумовою цінової стандартизації, яка власне і перетворює товар у біржовий.
ІІІ. Цінова стандартизація має на меті виявити реальну ринкову ціну та усунути монополістичний вплив у біржовому обороті.
Ціноутворююча функція товарної біржі надзвичайно складна, її економічна сутність виявляється, з одного боку, як особливий тип оптового ринку, обсяги якого значно перевищують обороти аукціонів, ярмарків, торгових домів, з іншого - власне біржа в ринкових умовах започатковує першу стадію ціноутворення на базові товари з подальшим входженням основного елемента в ціну виробленого продукту. Уже на етапі торгівлі виключно реальним товаром біржа виконує ціноутворюючу функцію. Функції біржі наочно представлені на рисунку 2.
Рисунок 2- Функції бірж
Завдяки регулярному котируванню цін виявляється біржова ціна, або усереднена якісна норма, на яку не мають впливу випадкові відхилення в тенденції руху цін за тривалий проміжок часу. Поява біржової ціни як чистої, стандартної, абстрактної величини, тобто результату котирування, зумовила появу інформаційно-аналітичної та прогнозованої функції біржі. Біржа перетворюється в "барометр кон'юнктури".
Можливість прогнозувати рівень ціни на короткостроковий чи середньостроковий період стало ще однією передумовою появи ф'ючерсної торгівлі. В цих умовах ціна ф'ючерсної угоди абстрагується, відривається від товару і стає самостійним предметом торгу, тобто відособлюється в самостійний товар і так існує до поставки продукції.
Згідно із Законом України "Про товарну біржу" (ст. 3), товарна біржа має право самостійно розробляти, з урахуванням державних стандартів, власний перелік стандартів біржового товару.
З огляду на відповідні положення "Типових правил біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією" до біржових торгів допускається сільськогосподарська продукція , що є реальним товаром, визначеного переліку (затверджується біржею) стандартної якості, а також стандартні контракти на цю продукцію, що допущені біржею до торгів у встановленому порядку .
Oднaк торгівля по біржових стандартах при всіх своїх перевагах таїть в собі і деяку небезпеку, яку необхідно враховувати. Так, високий біржовий стандарт, підвищуючи загальний якісний рівень товарів, що реалізовуються, може виключити з біржового обороту значну масу товарів, що не відповідають стандарту, але що по суті являються біржовим товаром.
Напроти, низький біржовий стандарт завдяки притоку неякісного товару може підірвати авторитет біржі і також понизити біржовий оборот за рахунок відтоку клієнтів, не задоволених якістю товарів на цій біржі.
B пошуках оптимального вирішення цієї проблеми на деяких біржах створюється третейський суд із залученням незалежних експертів для оцінки рівня якості товару і можливості виставляти його на торги.
Hа деяких біржах увійшло до практики правило диференціювання товару за рівнем якості з відповідними доплатами або знижками з ціни, якщо товар на торгах відрізняється за якістю від стандартного.
B США проводяться три сорти пшениці: "м'яка червона", "тверда червона", "темна північна". B свою чергу, кожен сорт оцінюється по трьом (1, 2, 3) класам, оскільки має різні хлібопекарські властивості.
Біржовий стандарт охоплює і таку вимогу, що пред'являється до біржового товару, як запропонована до купівлі-продажу кількість товару. Товар на біржі продається і купується в певних розмірах у вигляді так званих біржових одиниць, які відповідають або розміру транспортних засобів (як правило, залізничних вагонів), або ємністю за об'ємом і вазі (наприклад, в США – кипа бавовни). Тому фактичний об'єм продажів (партія, лот) повинен бути кратним біржовій одиниці.
Стандартизація кількості товару, що пред'являється до біржової торгівлі, означає, що самі партії не можуть встановлюватися продавцем і покупцем самостійно. Наприклад, в наший країні навряд чи можна купити в магазині 112 грамів цукрового піску або рису. Як правило, ці продукти продаються в розфасовці по 0,5 або 1,0 кг. Так і на розвиненій товарній біржі неможливо купити або продати партію товару, не кратну біржовій одиниці. Тому слід зробити важливий висновок : і виробник, і споживач заздалегідь планують обсяг поставки і замовлень необхідного товару.
Статистичний аналіз показує, що на сільськогосподарських, лісових і товарах господарського користування доводиться близько 55% обсягу всієї біржової торгівлі і 75% всіх товарів, що реалізуються на біржі. І ця тенденція досить стійка. Вона спостерігається впродовж декількох десятків років. Що стосується групи промислової сировини, то з розвитком техніки і технології об'єм цих товарів в біржових торгах буде підвищуватися. Цьому свідчить поява на торгах ряду нових кольорових металів.
Слід звернути увагу на те, що розвиток біржової торгівлі надає великий вплив на біржовий товар. Спочатку він виступав у вигляді реального товару, цінних паперів, валюти, рідкоземельних металів; потім об'єктом біржової торгівлі став стандартний біржовий контракт – ф'ючерс, а після нього – опціон, що представляє право на укладення біржового контракту. Причому, якщо реальний товар є об'єктом біржової торгівлі на товарних біржах, валюта і рідкоземельні метали на валютних, а цінні папери – на фондових, то ф'ючерси і опціони використовуються на всіх видах бірж.
Таблиця 6 - Розподіл біржового товару за біржами
Види бірж |
Реальні товари |
Цінні папери |
Валюта, індекси валют рідкоземельні метали |
Ф’ючepc |
Опціон |
Товарні
|
+
|
|
|
+
|
+
|
Фондові
|
|
+
|
|
+
|
+
|
Валютні
|
|
|
+
|
+
|
+
|
Біржові контракти на провідних зарубіжних біржах дійсно є масовими за обсягами. Наприклад, один лот, або зерновий контракт в Чиказькій торговельній палаті, що є найбільшою зерновою біржею у світі, за обсягом становлять 5000 бушелів зерна, що є мірою об'єму і за розмірами відповідає залізничному вагону, в якому транспортується зерно. Щоб зрозуміти, як цей контракт оцінити у прийнятих в Україні мірах ваги та об'єму, потрібно знати його вагу. А вага кожен раз буде іншою: наприклад, 5000 бушелів пшениці важить 136,1 т, 5000 бушелів кукурудзи - 127 т, вівса - 72,6 т. На європейських біржах зерновий лот складає 100 т.
На Українській аграрній біржі один лот пшениці має обсяг вагонної партії 60 т насипом, для соняшникової олії при перевезенні автотранспортом 8-12 т, залізничним транспортом також 60 т. В той же час в товарній секції Української міжбанківської валютної біржі розміри лотів визначаються напередодні торгів, а ціни котируються в грн. за тонну.
Аналогічно значними за обсягами є біржові контракти з нафтою - 1000 барелей, що також є мірою об'єму. Вага цих контрактів залежить від марки нафти і коливається від 135 до 136,7 т; кольорові метали - 25 т, коштовні метали, наприклад, золото - 100 трійських унцій (3,11 кг) тощо. Правилами біржової торгівлі жорстко регламентується кількісні параметри, відхилення від встановлених ваги або об'єму не повинно перевищувати 3%.
Значними за сумами грошей є біржові контракти з фінансовими інструментами, наприклад: лот акцій складає 100 штук, казначейська облігація США з 15-річним терміном до відшкодування з 10%-им купоном, який виплачується двічі на рік, має номінал $100 000, казначейський вексель США з 13-ти тижневим терміном має номінал $1 000 000, ф'ючерсний контракт на фунти стерлінгів має обсяг у £62 500 тощо.
Крім кількісної стандартизації біржові товари мають чітко визначену якісну стандартизацію. Для кожного виду сільськогосподарської сировини у якості базового вибирається типовий сорт, згідно з яким здійснюється якісна градація інших сортів у даній товарній групі. Ціна базисного сорту, яка максимально відображає споживчі якості товару даної групи, є базовою для визначення ціни на товари іншої якості. На американських біржах котируються в основному у якості базових сортів м'яка та тверда озимі пшениці. На всі інші сорти існує система знижок та надбавок до базисного сорту.
Масовість та здатність до стандартизації зумовлюють і таку наступну ознаку, як замінність. Саме ця ознака, характерна для фінансових інструментів зумовила їх успіх у біржовій торгівлі впродовж останніх 10-ти років ХХ-го ст.
Слід підкреслити, що стандартизація охоплює ряд істотних вимог, що пред'являються до біржового товару, наприклад, його повна замінність. Суть повної замінності товару полягає в тому, що сучасні біржові операції можливі тільки за умови ідентичності товару по складу, властивостям, вигляду і якості упаковки, маркіровки, величині партії (розміру, вазі). Виконання біржового стандарту передбачає можливість знеособлення товару, тобто до самого моменту виконання контракту покупець не знає, звідки він його отримає.
Типовим прикладом взаємозамінного біржового товару є цінні папери. Окремі партії аналогічних товарів, що представляють продукцію виробничо-технічного призначення (сировина і напівфабрикати), можуть істотно розрізнятися один від одного. Тому роль біржового стандарту зводиться до встановлення однакового рівня показників властивостей для ряду товарів. Біржовий стандарт повинен переглядатися і доповнюватися відповідно до вимог споживачів.Отже, об'єктами сучасної біржової торгівлі можуть бути лише товари, які відповідають вказаним вище характеристикам. Відсутність цих вимог щодо біржового товару у Законі України "Про товарну біржу" призвела до торгівлі товарами, які у світовій практиці ніколи біржовими не були. Наприклад, нерухоме майно в обороті деяких київських та регіональних товарних бірж за 1995-2008 рр. займало у структурі товарообороту близько 50%. Більше того, намагання впорядкувати цей процес через внесення змін та доповнень до вказаного закону, не було проведено через лобіювання представників бірж, які при забороні операцій з нерухомістю просто перестали б функціонувати.
У період становлення біржової діяльності в Україні, як зрештою і у всіх інших країнах колишнього СРСР, починаючи з 1991 р. на біржах продавалися спочатку лише ті товари, які на той час могли вільно реалізовуватися. До таких товарів належали комп'ютери та інша техніка зарубіжного виробництва, оскільки традиційні біржові товари розподілялися державою і у вільний продаж не поступали.За більш як десятилітню історію реформування економіки України товари, які є традиційно біржовими, уже зараз можуть бути вільно реалізованими, однак ця обставина не призвела до створення ефективного біржового ринку. Головною помилкою було прийняття рішення на рівні держави про створення товарної, товарно-сировинної, а потім аграрної біржі, як головного гуртового ринку. А це у такій великій за територією країні як Україна, є недоцільним. Сьогодні в Україні потрібна ф'ючерсна біржа як фінансовий інститут, організатор торгівлі та інформаційний ціновий центр, який визначає не лише сьогоднішні ціни, але й їх майбутні прогнози.