Завдання для самостійної роботи 5 Розрахунки на біржі та можливості страхування біржових ризиків

І. На підставі самостійного вивчення матеріалу підготуватися до семінарського заняття за темою «Розрахунки на біржі та можливості страхування біржових ризиків». На обговорення виносяться наступні питання:

1. Розрахунки на біржі

2. Угоди на товарних біржах

3. Види опціону

4. Формування цін на біржові товари

5. Ризики в біржовій діяльності

6. Страхування від цінових ризиків

7. Оцінка ефективності посередницької діяльності на біржі

ІІ. Підготувати відповіді на запитання теми, що виносяться на самостійне вивчення.

1. Яким умовав повинна відповідати біржова угода на товарних біржах України?

2. Перелічте ознаки, яким повинні відповідати угоди, що складаються на товарних біржах.

3. Як класифікуються відносини між контрагентами, що прийняті на товарній біржі?

4. Надайте характеристику різним видам біржових угод.

5. У чому полягають особливості угод з реальним товаром?

6. Що є основною метою укладення угод з коротким строком поставки?

7. Які особливості мають угоди з відстроченою поставкою?

8. Які методи застосовують для зниження ризику контрагентів при укладенні угод на реальний товар з відстроченою поставкою?

9. За якими умовами можуть укладатися угоди з відстроченою поставкою?

10. Які різновиди має угода з премією та за яких умовах вона складається?

11. Поясніть сутність угоди з кредитом.

12. Поясніть на яких біржах та у яких випадках використовуються угоди з умовою.

13. Надайте характеристику бартерним угодам на товарній біржі.

14. Назвіть особливості ф’ючерсного контракту.

15. Порівняйте умови укладання ф’ючерского та форвардного контрактів.

16. Що розуміється під біржовою угодою? Які види угод існують?

17. Перерахуйте види і цілі хеджування.

18. Яке призначення опціонів?

19. В чому полягає сутність біржових і позабіржових опціонів?

20. Охарактеризуйте спекулятивні угоди.

21. Дайте характеристику арбітражним угодам у часі і просторі.

22. Для яких цілей застосовуються графіки цін?

23. Які види цін зустрічаються у біржовій торгівлі?

24. Як відбувається реєстрація угод?

25. Які види санкцій застосовують до порушників правил біржової торгівлі?

26. Які особливості опційних контрактів?

27. Як організований ринок опціонів?

28. Для яких цілей отримуються опціони?

29. На які активи торгуються опціони?

30. У чому відмінність чиста фінансових опціонів від опціонів на реальні активи?

31. Як розраховуються результати від опціонів на біржові індекси і на процентні ставки?

32. В чому полягає сутність біржових і позабіржових опціонів?

Методичні рекомендації виконання завдання 5

6.1 Угоди на товарних біржах

Законом України «Про товарну біржу» визначено, що «товарна біржа має за мету надання послуг в укладанні біржових угод».

Під біржовою угодою розуміють одночасне прийняття учасниками біржового ринку прав і зобов’язань стосовно придбання та продажу певної кількості біржового товару.

Укладання біржових угод є основним змістом біржових операцій. Іноді неправомірно ототожнюють поняття «біржова операція» та «угода».

Біржову операцію варто розглядати як сукупність дій та процедур з підготовки, оформлення та реєстрації біржової угоди.

Біржові операції можуть здійснювати лише члени біржі або брокери-громадяни, зареєстровані на біржі відповідно до її статуту для виконання доручень членів біржі, яких вони представляють, щодо здійснення біржових операцій. Результатом біржової операції є зареєстрована біржею угода.

На товарних біржах України біржовою визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов:

а) якщо вона представляє купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі;

б) якщо її учасниками є члени біржі;

в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня (Закон України "Про товарну біржу", ст.15).

Угоди, які укладаються на товарних біржах, мають такі ознаки:

- угода - це згода про купівлю-продаж біржового товару з коротким строком поставки або визначеним строком його поставки в майбутньому;

- порядок укладення угод регулюється чинним законодавством та Правилами біржової торгівлі кожної біржі;

- учасники біржових угод обов'язково є учасниками біржових торгів;

- угода виконується за межами товарної біржі;

- угода підлягає обов'язковій реєстрації згідно з діючими Правилами біржової торгівлі;

- товарна біржа є гарантом виконання угод, які укладені і зареєстровані на її торгах;

- товарна біржа уповноважена (має право) застосовувати санкції до учасників біржової торгівлі, які здійснюють позабіржові угоди;

- біржові угоди не можуть здійснюватися від імені і за рахунок біржі, оскільки укладення угод - це функція учасників біржових торгів, а саме членів біржі і брокерів, які виступають як посередники.

Згідно з чинним законодавством України зміст біржової угоди (за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і строку виконання) не підлягає розголошенню. Цю інформацію може бути надано тільки на письмову вимогу судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ, арбітражному суду та аудиторським організаціям у випадках, передбачених законодавством України.

Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному засвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. Біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам (Закон України "Про товарну біржу", ст.15). Підготовка до укладення біржової угоди здійснюється поза біржовою долівкою та в межах Правил біржової торгівлі, що прийняті на даній біржі. Правила біржової торгівлі кожної біржі - це система норм і правил, що регулюють і регламентують відносини між контрагентами, які загалом можна класифікувати як:

І. Підготовчі заходи до укладення угод:

- визначення учасників біржових торгів;

- визначення біржового товару і прийняття його до обігу на біржі;

- порядок виставлення і зняття товарів з біржових торгів.

II Біржові угоди :

- угоди з реальним товаром;

- ф'ючерсні угоди;

- опціони.

ІІІ. Біржові операції:

- страхування цінового ризику (хеджування);

- біржова спекуляція, що базується на різниці цін.

IV. Заходи (дії бірж) після проведення торгів і укладення угоди:

- забезпечення біржових угод;

- порядок реєстрації і оформлення угод;

- порядок розрахунків по біржових угодах;

- порядок вирішення спорів;

- наслідки невиконання угоди;

- санкції за порушення Правил біржової торгівлі.

Вищезазначені норми і правила містяться в Типових Правилах біржової торгівлі для товарної біржі.

При класифікації біржових угод по видах основним критерієм є строк виконання угоди (Таблиця 7).

Угоди з реальним товаром укладаються з метою купівлі-продажу конкретного товару, тобто обов'язково завершуються дійсним переходом товару від продавця до покупця.

Особливістю угод з реальним товаром є те, що її предметом може бути будь-який товар, дозволений до реалізації на даній товарній біржі, при кратних обсягах, різних базисах поставки і формах розрахунку. При цьому продавець, що продає на біржі товар, зобов'язаний мати його в наявності і поставити в обумовлений угодою строк.

Таблиця 7- Характеристика біржових угод

Вид угоди	Різновид угоди	Сутність і мета угоди
1. Угоди на реальний товар	1.1. Угоди з негайною поставкою наявного товару (спот, кеш)	Угода передбачає негайне (від 1 до 30 днів) взаємопередання прав і обов’язків, щодо реального товару. Її метою є купівля-продаж товару, який перебуває на складі біржі й переходить від продавця до покупця згідно з умовами контракту
	1.2. Угоди з відстроченою поставкою за умови форвард	Угода передбачає зобов’язання продавця здійснити поставку в строки, визначені в угоді, а покупця — прийняти товар і здійснити оплату за цінами контрак­ту. Продавець має можливість отримати передоплату при укла­денні контракту
2. Ф’ючерс­ні (термінові) угоди	Угода не передбачає зобов’язань сторін щодо поставки або приймання реального товару у строк, зазначений у контракті, а тільки купівлю-продаж права на цей товар. Результатом угоди є можливість виплати або отримання різниці між ціною контракту на день його укладання та ціною на час виконання
3. Опціонні контракти	Контракти передбачають торгівлю не реальним товаром чи ф’ючерсним контрактом, а тільки правом на володіння ним за певну ціну-премію. Придбавши опціон, покупець дістає право з часом купити товар за ціною, встановленою на момент придбання опціону
4. Операції з хеджування	Угода передбачає страхування від можливих втрат у разі зміни цін при укладанні угод на реальний товар

Як правило, угоди з реальним товаром укладаються як з правом перепродажу, так і без права на його перепродаж.

У практиці біржової діяльності угоди з реальним товаром можуть укладатися на товарних біржах:

- на основі попереднього огляду товару;

- без попереднього огляду товару;

- за зразками;

- за стандартами, технічними умовами або за обумовленими середніми чи мінімальними якісними параметрами товару.

Біржові угоди з реальним товаром, залежно від доручення клієнтів брокерській конторі, можуть укладатися з розрахунком за такими цінами:

- за ціною, яка склалася на товарній біржі в момент укладення угоди;

- за ціною, яка склалася на товарній біржі на момент поставки товару;

- за ціною купівлі-продажу, яка точно визначена, тобто не нижче і не вище заданої;

- за ціною купівлі-продажу на визначену дату.

Угоди на реальний товар, залежно від строків його поставки, поділяють на:

1. Угоди з коротким строком поставки (у міжнародній практиці такі угоди називають "касові" або "спот").

2. Угоди з відстроченою поставкою (у міжнародній практиці такі угоди називають "форвард").

3. Угоди з умовою.

4. Бартерні угоди.

1. Угоди з коротким строком поставки ("спот")

Основною метою укладення таких угод є дійсний, фізичний перехід товару від продавця до покупця на умовах, які передбачені угодою. За купленим на торгах контрактом покупець на одному зі складів одержує реальний товар.

Це найпростіший вид біржових угод, при укладенні яких наявний товар може знаходитися:

- на одному зі складів біржі, готовий до відвантаження;

- очікується до початку біржової сесії, якщо так оголошено продавцем і підтверджено відповідними документами;

- у дорозі, що підтверджується наявними у продавця відповідними документами.

Виконання таких угод починається з моменту їх укладення, а поставка товару здійснюється, як правило, у термін від 5 до 15 днів.

Важливою при таких угодах є практика розподілу витрат на зберігання та страхування товару. Так, витрати на зберігання товару та вартість його страхування до реалізації (моменту продажу) відносять на рахунок продавця, а після укладення угоди (з моменту продажу) - на рахунок покупця.

Механізм використання угод з коротким строком поставки ("спот") досить простий. Продавець реального товару поставляє його на склад біржі або інше підприємство, з яким біржа має відповідну угоду про зберігання продукції. За здану на відповідальне зберігання продукцію продавець одержує варант (складське свідоцтво), за яким укладається угода на товарній біржі та проводяться розрахунки.

Зберігається варант у продавця і передається покупцеві в момент настання строку поставки. Покупець же отримує варант проти оплати на користь продавця.

При угодах з коротким строком поставки спекулятивні операції обмежені тільки грою на підвищення ціни. Однак у ринкових умовах практично відсутня вірогідність значного збільшення ціни в період між покупкою і поставкою, що обумовить спекулятивні дії.

Сама природа спотової угоди передбачає власне закупку товарів з огляду на здійснення виробничої чи подальшої торговельної діяльності, оскільки для спекуляції на товарних біржах існують більш ефективні механізми. Однак якщо у практиці біржової діяльності виникає ситуація із збільшенням ціни на товар, проданий за угодою з коротким строком поставки, то продукція скуповується з тим, щоб на момент поставки продати її за вищою ціною.

2. Угоди з відстроченою поставкою ("форвард")

Такі угоди - це взаємопередача прав і обов'язків на реальний товар з відстроченим терміном поставки.

Угода з відстроченою поставкою оформляється як договір поставки. Продавець бере зобов'язання здійснити поставку закупленого товару у строк, обумовлений угодою, а покупець бере зобов'язання прийняти товар та здійснити оплату за цінами контракту у випадку, якщо відсутній повний розрахунок чи передплата при укладенні угоди.

Особливість угоди з відстроченою поставкою полягає в різниці у часі укладення угоди та поставкою товару покупцеві. Тривалість періоду між моментом укладення угоди та поставкою товару встановлюється кожною біржею залежно від його асортименту. Так, на агропродукцію - це термін 3, 6, 9 місяців. За цей період часу контракт може продаватись кілька разів, аж поки не буде вичерпано його термін дії.

Об'єктом торгівлі при форвардних угодах, як правило, є товар, який буде вироблено (вирощено) на момент його поставки.

Переваги укладення угод з відстроченою поставкою (форвард) виявляються в значній економії витрат на зберігання продукції, а головне - дають змогу товаровиробнику самому авансувати майбутнє виробництво.

Як свідчить досвід, за мірою становлення ринкових відносин обсяги форвардних угод зростають і, як правило, домінують у торгівлі реальним товаром.

Однак при укладенні угоди з відстроченою поставкою існує ціновий ризик, оскільки ціна на реалізований товар з поставкою у майбутньому може змінитися, що спричинить фінансові втрати одного з контрагентів.

В ринкових умовах, у разі виникнення такої ситуації, втрати від зміни у ціні є однаковими як для продавця, так і для покупця. Однак в умовах формування ринкових відносин, які супроводжуються високим рівнем інфляції, фінансові втрати від зміни у цінах завжди має продавець. У цьому зв'язку товарні біржі передбачають у Правилах біржової торгівлі систему заходів по страхуванню від цінового ризику, які будуть розглянуті далі.

При форвардних угодах існує також і ризик непоставки товару в обумовлені строки. Такі ситуації можуть виникати у двох випадках.

По-перше, це пов'язано із специфікою виробництва товару, і перш за все агропродукції. Поставки можуть бути менших обсягів, інших якісних параметрів або взагалі не здійснюватися, оскільки товар може бути не вироблений.

По-друге, коли при укладенні форвардної угоди продавець початкове не передбачає поставку товару. Мета такої угоди полягає у прагненні продавця одержати авансування, яке використовується як безкоштовний кредит з боку покупця. В умовах інфляційних процесів такі фінансові ризики для покупця можуть бути суттєвими. За оцінками експертів, на товарних біржах Росії в 1991 р. третину всіх біржових оборотів при угодах з відстроченою поставкою становили такі, які укладалися з боку продавців, свідомо передбачаючи їх невиконання. За результатами опитування в 1992 р. Інститутом досліджень організованих ринків, у Росії такі порушення контрактної дисципліни складали 25-30 % всіх біржових угод.

Для зниження ризику контрагентів при укладенні угод на реальний товар з відстроченою поставкою застосовують систему так званих "особливих умов". Вони можуть певною мірою страхувати ризики, при цьому не змінюючи сутності форвардних угод.

Слід зазначити, що угоди з системою "особливих умов", як явище на біржовому товарному ринку, характерні тільки для періоду формування ринкових відносин. Необхідність їх використання обумовлена рядом факторів, основними серед яких є:

- нестабільність економічного розвитку в період формування ринкових відносин;

- спад обсягів виробництва та високі темпи інфляції;

- практична відсутність договірної дисципліни як поставок, так і розрахунків тощо.

Угоди з відстроченою поставкою можуть укладатися за двох умов:

1. Угода із заставою

Така угода передбачає сплату одним контрагентом іншому обумовленої суми грошової застави на момент укладення біржового контракту, як гарантії виконання своїх зобов'язань.

Залежно від природи (змісту) передбачуваних ризиків невиконання контрагентом зобов'язань по угоді з відстроченою поставкою заставу вносить покупець або продавець, що й обумовлює укладення:

1.1. Угоди із заставою на покупку, яка передбачає гарантійні виплати з боку покупця, що забезпечує страхування своєчасних розрахунків і засвідчує рівень його платоспроможності;

1.2. Угоди із заставою на продаж, яка передбачає гарантійні виплати з боку продавця, що забезпечує страхування своєчасної поставки реального товару. Крім грошових перерахувань гарантійним внеском можуть бути і певні обсяги товару, який буде поставлятися покупцеві.

Рівень застави коливається в межах від 1 до 100 % вартості контракту.

2. Угоди з премією

Така угода дає можливість будь-якому з контрагентів на основі попередньо виплаченого обумовленого рівня премії володіти правом висунути вимогу контрагентові щодо умов виконання зобов'язання аж до повної відмови від нього.

Використання угоди з премією на біржовому товарному ринку не впливає і не змінює сутності форвардної угоди на реальний товар, однак дає змогу контрагентові мобільніше використовувати у своїх інтересах термін до поставки реального товару згідно з умовами контракту.

Модель використання угоди з премією обирається кожною біржею індивідуально. Так, наприклад, правом поставити вимогу можуть володіти тільки продавці чи тільки покупці. У випадку, коли обмеження додатково не вводяться, то умови такої угоди поширюються на всіх контрагентів.

Угода з премією має кілька різновидів:

2.1. Прості угоди з премією передбачають, що контрагент-платник премії одержує так зване "право відступного", при якому за раніше встановлену суму "відступає" від виконання угоди у разі її невигідності для нього або втрачає цю суму у разі виконання контракту.

Залежно від того, хто з контрагентів (покупець чи продавець) сплачує премію, прості угоди з премією поділяють на:

а) угоди з умовним продажем, які укладаються з урахуванням інтересів продавця. Так, продавець сплачує певну суму у вигляді премії для того, щоб на момент поставки реального товару мати право відмовитись від її здійснення.

Продавець вживає таких заходів, тобто укладає просту угоду з премією (з умовним продажем), передбачаючи (або на основі прогнозної інформації), що на момент поставки реального товару зміниться кон'юнктура ринку, внаслідок чого може зрости ціна та складуться вигідніші умови поставки тощо;

б) угоди з умовною покупкою укладаються з урахуванням інтересів покупця і використовуються ним у випадку нестійкого попиту на товар, що буде поставлятися, або з інших кон'юнктурних, причин. Покупець, сплативши премію, має ширший вибір у прийнятті рішення на момент поставки реального товару.

Вартість контракту при укладенні угоди з умовним продажем зменшується на суму премії, при угоді з умовною покупкою -збільшується на суму премії.

2.2. Подвійні угоди з премією - такий вид контракту, при якому один з контрагентів сплачує премію за одержання права вибору між позицією покупця і позицією продавця, а також володіння правом відступу від угоди.

Сума подвійної премії може сплачуватися окремо від угоди або включатися у вартість контракту.

2.3. Складні угоди з премією - це такі контракти, які об'єднують дві протилежні угоди з премією, що укладаються однією брокерською фірмою з двома різними контрагентами.

Так, брокерська контора, яка укладає складні угоди з премією і є її платником, володіє правом відмови від угоди. У випадку, коли брокерська контора є одержувачем премії, право відходу від угоди належить її контрагентам.

2.4. Кратні угоди з премією - контракти, що дають право одному з контрагентів за виплачену ними премію на користь іншого контрагента збільшувати у певну кількість разів обсяги товарів, які будуть поставлятися, виходячи з умов угоди.

У практиці біржової торгівлі використовують угоди двох видів:

а) угоди з вибором покупця;

в) угоди з вибором продавця.

Сутність кратної угоди з премією грунтується на поєднанні у контракті незмінних параметрів з умовними. Оскільки у будь-якому випадку визначений обсяг товару буде поставлятися, його збільшення основується на кратності по відношенню до твердого мінімуму в межах максимального рівня, встановленого даною угодою.

Сума такої премії враховується у вартість угоди, яка збільшується у випадку продажу. Виплачується у разі відмови контрагента, що володіє правом на збільшення обсягів, які поставляються або приймаються.

2.5. Угоди з кредитом - це певна форма домовленості між брокером і клієнтом. Сутність полягає в тому, що брокер бере зобов'язання замість товару, поставленого клієнтом, надати йому також товар, у якому він зацікавлений. Для цього брокер звертається в банк і на основі даної угоди з клієнтом одержує кредит для придбання на біржових торгах товару, у якому зацікавлений клієнт і за допомогою якого брокер одержує потрібний йому товар. Наступним етапом при здійсненні такої угоди є продаж на біржі брокером одержаного від клієнта товару та розрахунок за кредит з банком.

Така угода є одним з різновидів проведення законних бартерних операцій.

3. Угода з умовою

Це угода на поставку реального товару, при якій продаж одного виду товару супроводжується одночасно покупкою іншого реального товару. Укладаються такі угоди у процесі публічного торгу, а розрахунки мають грошову основу.

Угоди з умовою використовуються на біржах реального товару і особливо прийнятні в умовах формування ринкових відносин.

Однак досвід свідчить, що в укладенні угод з умовою більше зацікавлені контрагенти, ніж брокери.

Зацікавленість клієнтів полягає в тому, що, пропускаючи одну з торговельних стадій, вони можуть одночасно, тобто в межах однієї угоди, за поставку свого товару одержувати потрібний інший вид товару. Такий вид угоди не завжди є ефективним для брокера, оскільки в межах одного контракту необхідно забезпечити максимально прийнятний варіант товарної взаємозадоволеності клієнтів.

У випадку, коли брокер не може запропонувати прийнятний варіант щодо зустрічного товару, він втрачає право на винагороду, яка, як правило, становить 4-8 % комісійних.

Практика укладення таких угод на біржах реального товару свідчить, що їх питома вага в загальному біржовому обороті незначна. Це пов'язано не з сутністю самої угоди, а зумовлено частими відмовами брокерів у підготовці, на що вони мають право.

4. Бартерні угоди

Це угоди, які укладаються на умовах передачі прав власності на товари без грошової оплати, тобто є товарообмінними операціями за схемою "товар" = "товар", або "товар" = "товар + гроші".

Характерним для бартерних угод є те, що товарообмінні операції на товарній біржі можуть здійснюватися за двох умов:

- участі біржового посередника, тобто брокера;

- без його участі з обов'язковою реєстрацією товарообмінних операцій у вигляді біржових угод.

У товарообмінних операціях беруть участь будь-які види продукції, регламентовані біржею як товар, яким на ній торгують.

Пропорції при товарообмінних операціях на біржі встановлюються контрагентами.

Механізм підготовки і здійснення товарообмінної операції на товарній біржі такий же, як і при підготовці та укладенні біржових угод. Так, замовлення на обмінну операцію приймає брокер (у випадку, коли товарообмінна операція здійснюється з участю біржового посередника), реєструє його у робочому журналі і починає підбір варіантів. У деяких випадках брокер укладає з постійним клієнтом угоду-доручення, у межах якого бере на себе зобов'язання при певних комісійних здійснити вигідну обмінну операцію.

Замовлення на товарообмінну операцію включає два розділи:

І розділ:

- описується товар, який представляється для обміну;

- строки поставки;

- умови поставки.

II розділ:

- описується товар, який бажано одержати в результаті обміну;

- строки поставки;

- умови поставки.

Крім того, пропонуються пропорції для взаємообміну та умови розрахунку.

Нині на товарних біржах країн, де формуються ринкові відносини (Східна Європа, Росія), при укладенні угод на реальний товар переважають бартерні угоди. За оцінками експертів, питома вага бартерних угод сягає понад 60 % загального обсягу біржового обороту. Як еквівалент застосовують зернові, енергоносії, інші товарні групи.

Однак використання бартерних угод у біржовій торгівлі слід розглядати як тимчасове явище, зумовлене економічними причинами на етапі формування ринкових відносин.

Пояснюється це перш за все тим, що за своєю сутністю бартерні угоди суперечать природі біржової торгівлі і обумовлюють неприйнятні для неї моменти:

- знижується товарно-пропускна здатність біржі;

- значна питома вага бартеру в загальних обсягах біржового товарообігу перекручує реальну рівноважну (ринкову) ціну, яка формується на основі попиту і пропозиції біржового товару;

- значні обсяги доходу товаровиробників не поступають до них безпосередньо і не включаються у процес розширеного відтворення;

- практично всі товаровиробники залучаються до процесу товарообмінних операцій, що призводить до значних перевитрат ресурсів тощо.

На товарних біржах України відсутня практика укладення так званих угод з "особливими умовами", крім "угоди із заставою на продаж", що забезпечує страхування, гарантує поставки реального товару згідно з передбаченими контрактом умовами.

Однак в Україні в умовах дефіциту платіжних засобів та перебування товаровиробників на банківській картотеці доцільним було б розширити можливість виходу на біржовий ринок, обмеживши цим процес неорганізованого бартеру.

У цьому зв'язку доцільним є необхідність доповнення чинного законодавства стосовно біржової торгівлі тимчасовими положеннями про ширше застосування різновидів угод з реальним товаром, що практикується в умовах формування ринкових відносин.

У біржовій торгівлі поширюється застосування механізму перепродажу раніше укладених біржових контрактів, який дає можливість продавцеві або покупцеві замість відмови від виконання біржового контракту продати своє договірне зобов’язання або купити нове. Запровадження цього механізму сприяло обігу біржових контрактів як самостійних об’єктів біржової торгівлі. Так з’явився новий біржовий товар — ф’ючерсні контракти.

Ф’ючерсний контракт — це стандартизована угода на купівлю або продаж конкретного товару, у визначене місце і час у майбутньому за ціною, встановленою в процесі біржового торгу в централізованому регульованому місці за правилами біржового ринку.

Особливістю ф’ючерсного контракту є стандартизація всіх показників, за винятком ціни, яка встановлюється шляхом врівноваження, попиту і пропозиції. Стандартизація ф’ючерсного контракту означає уніфікацію таких його умов, як споживча вартість товару, базисна якість і розмір доплат/знижок за умов відхилення від неї, умови і термін поставки, форми оплати, санкції за порушення умов контракту, порядок арбітражу тощо.

Ф’ючерсні угоди не передбачають обов’язкової поставки товару в термін, зазначений у контракті. У процесі купівлі-продажу ф’ючерсних контрактів предметом є не так сам товар, як права на нього. Учасник біржі, який продав ф’ючерсні контракти, може не виконувати свої зобов’язання, якщо не пізніше встановленого терміну придбає саму кількість таких само типових контрактів із тим же місцем поставки і здійснить залік. Продавець може виконати свої зобов’язання також шляхом поставки реального товару покупцю. На угоди, що завершуються реальною поставкою товару, на міжнародних товарних біржах в останні роки припадає лише 2 % біржового обороту. Мета ф’ючерсної торгівлі полягає в отриманні доходу за рахунок різниці між ціною куплених і проданих контрактів.

Основні відмінності форвардних та ф’ючерсних контрактів наведено в таблиці 4.

Якщо настав термін виконання ф’ючерсного контракту, його слід закрити шляхом проведення поставки реального товару чи взаємозаліку в порядку і за умовами, встановленими для кожного виду контракту.

Різниця у вартості контракту на момент його укладення і ліквідації становить або прибуток учасника, або його збиток.

Продовженням процесу еволюції біржового товару стали опціони, які передбачають торгівлю не реальним товаром чи ф’ючерсним контрактом, а тільки правом купити чи продати певну кількість форвардних або ф’ючерсних контрактів упродовж певного терміну в майбутньому за ціною, встановленою на момент придбання опціону. Таким чином, об’єктом опціонної угоди стає зобов’язання відступу прав на майбутнє передання прав і обов’язків щодо біржового товару або контракту на його поставку.

Придбавши опціон, його покупець дістає право, але не обов’язок, купити/продати ф’ючерсний контракт за спеціальною ціною в будь-який час упродовж строку дії цього опціону.

Порівняльна характеристика форвардних і ф’ючерсних контрактів представлена у таблиці 8

Таблиця 8 - Порівняльна характеристика форвардних і ф’ючерсних контрактів

Умови контракту	Форвардний	Ф’ючерсний
Сторони контракту	Два конкретні контрагенти	Знеособлені партнери та розрахункова палата
Вид зобов’язань	Непереуступний	Вільнозамінюваний
Гарант	Частково біржа	Розрахункова палата
Товарне покриття	Реальної якості	Базової якості
Обсяг поставки	Погоджується сторонами	Стандартизований біржею
Якість	Погоджується сторонами	Стандартизований біржею
Час поставки	Договірний	Стандартизований
Розмір застави	Визначається біржею	Визначається рівнем зміни ціни
Спосіб виконання	Реальна поставка	Ліквідація угоди у формі заліку, або реальна поставка
Ціна товару	Визначається в процесі бір­жового торгу після виконання контракту	Визначається в процесі біржового торгу
Розрахунки за контрактом	Після виконання контракту	Щоденно
Місце поставки	Погоджується сторонами	Визначається біржею
Поширення інфор­мації про угоду	Обмежене	Обов’язкове

Більшість опціонів припиняють дію в зазначений час упродовж місяця, що передує даті настання ліквідації ф’ючерсного контракту.

Ціна опціону, так звана опціонна премія складається в процесі біржового торгу в біржовій ямі за умов ринкової конкуренції. Опціонна премія — сума грошей, яку сплачує покупець опціону продавцю за право гарантії, що діє в опціоні.

Ціна, за якою утримувач опціону на купівлю (або продаж) може використати своє право купити (або продати) відповідний ф’ючерсний контракт, називається базисною, або ціною виконання.

Економічний механізм опціонних угод передбачає знання цін на певний товар у минулому і дає змогу прогнозувати й визначати ціни на майбутнє.

Функціонування та розвиток світової біржової торгівлі переконливо свідчить, що ф’ючерсна торгівля стає переважним видом діяльності товарних бірж. Вони вже не є лише організаторами оптового товарного ринку, а перетворюються на центри ф’ючерсної торгівлі в сучасному сенсі поняття. Товарна біржа стає загальновизнаним центром ціноутворення, центром страхування прибутку і комерційної діяльності, яка дає можливість одержувати додатковий прибуток.

Відповідно до світових тенденцій розвитку біржової торгівлі можна очікувати становлення ф’ючерсного ринку в Україні. Цьому сприяє зростання обсягів біржової торгівлі форвардними контрактами, формування сучасної нормативно-правової бази для розбудови біржового ринку і зокрема ф’ючерсної торгівлі.

В Україні порядок підготовки, проведення біржових торгів та укладення угод на реальний товар регулює чинне законодавство.

Кожна товарна біржа визначає власні правила проведення біржових торгів по реальному товару, однак вони розробляються в межах чинного законодавства та Типових правил біржової торгівлі товарною продукцією, рекомендованих відповідними міністерствами та відомствами.

Важливим при виборі виду угод на реальний товар є розуміння як їх сутності, так і переваг у практичній діяльності.

Реєстрацію і оформлення усіх видів угод здійснює спеціальний реєстраційний відділ біржі, як під час торгів, так і протягом декількох годин після їх укладення.

При укладенні угоди сторони підписують договір про поставку. При цьому брокер-продавець надає гарантію поставки товару, а брокер-покупець - гарантію оплати товару. Протягом декількох днів брокер, як учасник угоди, зобов'язаний сплатити внесок біржі за послуги з укладення угоди, величина якого визначається у процентах від суми угоди (у валюті угоди). При оформленні і реєстрації договорів купівлі-продажу або договорів про поставку, брокери підписують три примірники документа: два видаються сторонам угоди і один примірник залишається на біржі. Біржовий реєстратор надає цьому документу реєстраційний номер і проставляє на всіх примірниках штамп відділу реєстрації угод. Договір про поставку може бути оформлений брокерами і поза біржею, але він повинен бути обов'язково зареєстрований у реєстраційному відділі в термін, передбачений правилами торгівлі (як правило, триденний).

При укладенні форвардної угоди брокери, як гарантію виконання зобов'язань, повинні оговорити неустойку за непоставку або недопоставку товару в розмірі певного процента від суми угоди (у валюті угоди).

Угода, оформлена у реєстраційній книзі (картці), має юридичну силу і може бути розірвана у встановленому порядку.

Порядок розірвання угод визначається на кожній біржі у відповідності з її правилами, але не допускається розірвання угод в односторонньому порядку.

Якщо брокер відмовляється від виконання своїх зобов'язань, то зацікавлена сторона протягом певного періоду подає заяву про розірвання угоди і визнання її недійсною в комісію з розгляду спорів. Ця заява розглядається комісією у встановлений термін. Визнання угоди недійсною здійснюється на основі чинного законодавства і правил ведення торгів на біржі.

Якщо сторона угоди не згодна з рішенням комісії, то за нею залишається право звернутися до суду або арбітражного суду.

Комісія з розгляду спорів розглядає розбіжності, що виникають між брокерами у процесі їх біржової діяльності. Якщо спори виникають з питань, що носять технічний характер, то вони вирішуються через біржовий арбітраж, який для цього формує арбітражну колегію (третейський суд).

Члени біржі не можуть ухилятися від розгляду спорів і зобов'язані виконувати рішення біржового арбітражу. Наприклад, на біржі за період з 1 січня по 30 жовтня 1998 р. арбітраж розглянув 27 випадків розірвання контрактів. Основну масу конфліктів становить одностороннє ухилення брокера від письмового оформлення договору без пояснення причини. Була розглянута також скарга брокера на збій в каналі зв'язку біржі, через який брокером була отримана помилкова інформація про ціни пропозиції. У всіх випадках біржовий арбітраж виніс рішення про покарання винних. При накладенні штрафу на винну сторону біржа виплачує цю суму потерпілій стороні.

Якщо учасник біржових зборів порушує правила біржової торгівлі, то представник біржового комітету має право застосовувати такі санкції:

- накласти штраф у розмірі, встановленому біржею. Штраф може бути накладений за розголошення інформації, що є комерційною таємницею, за нез'явлення брокера на торги (при цьому товар також знімається з торгів), за відмову або ухилення від оформлення договору купівлі-продажу. Якщо винні не сплатять штраф протягом зазначеного у правилах біржової торгівлі часу, то біржа має право списати його в безакцентному порядку, або продати брокерське місце через аукціон і виплатити винній особі суму, що залишилася після сплати штрафу;

- видалити винуватця з біржових торгів, наприклад, за поширення неправдивої інформації. Якщо ж ця інформація розповсюджується систематично, то винна особа може бути позбавлена брокерського місця;

- позбавити на певний час або назавжди права ведення біржових операцій на даній біржі;

- позбавити права продажу конкретної продукції на даних біржових торгах;

- затримати повернення внесеної застави;

- накласти арешт на товари, які зберігаються в приміщеннях, що належать біржі.