Заняття № 2

ТЕМА: ДІАГНОСТИКА ОСОБИСТОСТІ ЗА ДОПОМОГОЮ ФРАЙБУРЗЬКОГО

ОСОБИСТІСНОГО ОПИТУВАЛЬНИКА FPI.

МЕТА: Діагностувати особистісні властивості.

ПЛАН

1. Ознайомлення з психодіагностичною методикою.

2. Проведення опитування.

3. Обробка отриманих результатів.

4. Побудова особистісного профілю.

5. Інтерпретація отриманих даних.

Хід роботи

1. Ознайомлення з Фрайбурзьким особистісним опитувальником FPI.

Тест розпочала розробляти у 1963 р. група дослідників у складі І. Фаренберга, Х. Зарга, Р. Гампела. Уперше тест виданий у 1970 р., вдруге у 1973 р. а третє видання – у 1978 р. До недавнього часу у Західній Європі тес використовувався найчастіше.

Це багатофакторний особистісний тест для діагностики деяких важливих властивостей особистості; він придатний для нормальної популяції з метою аналізу властивостей особистості, у клінічній практиці виконується для індивідуальної діагностики. Це надійний засіб для практичних і науково-дослідницьких цілей.

Опитувальник побудований не на окремій теорії особистості, а на англосаксонських поглядах, що використовувалися в опитувальниках на час створення методики. Кінцевий варіант можна вважати оригінальною методикою. Опитувальник економічний і надає відносно багато кількості інформації про важливі особистісні фактори. Основними є такі характеристики опитувальника:

• призначений для широкого кола досліджуваних;

• не підходить для малоінтелігентних досліджуваних;

• має паралельні форми, що є необхідним для методик такого типу;

• існує скорочений варіант;

• є компромісом між аналізом гомогенності завдань і факторним аналізом;

• можливе індивідуальне і групове пред’явлення тесту;

• час виконання залежить від форми опитувальника і триває від 20 до 50 хвилин;

• оцінка здійснюється за допомогою шаблонів, отриманий первинний індивідуальний результат переводиться на довільний показник;

• на бланку оцінок можливо наочне відображення представництва окремих факторів.

Опитувальник має 12 шкал; форма В відрізняється від повної форми тільки у два рази меншою кількістю запитань. Загальна кількість питань – 114. Шкали опитувальника І – ІХ є основними, або базовими, а шкали Х – ХІІ – похідними, інтегруючими. Похідні шкали складені з питань основних шкал і позначаються іноді не цифрами, а літерами E, N i M відповідно.

Шкала І (невротичність) характеризує рівень невротизації особистості. Високі оцінки відповідають вираженому невротичному синдрому астенічного типу зі значними психосоматичними порушеннями (знервованість – нервовий, хворобливий, не вміє вийти з положення, приділяє увагу власним почуттям).

Шкала ІІ (спонтанна агресивність) дозволяє виявити і оцінити психопатизацію інтротенсивного типу. Високі оцінки свідчать про підвищений рівень психопатизації, який створює передумови для імпульсивної поведінки (агресивний, імпульсивний).

Шкала ІІІ (депресивність) дає можливість діагностувати ознаки, характерні для психопатологічного депресивного синдрому. Високі оцінки за шкалою відповідають наявністю цих ознак у емоційному стані, у поведінці, у ставленні до себе і соціального середовища (засмучений, боязкий, невпевнений, сумний).

Шкала ІV (дратівливість) дозволяє судити про емоційну стійкість. Високі оцінки свідчать про нестійкий емоційний стан зі схильністю до афективного реагування (збудливість, нетерпимість, імпульсивність, напруженість, безпосередність, педантичність).

Шкала V (товариськість) характеризує як потенційні можливості, так і реальні прояви соціальної активності. Високі оцінки дозволяють говорити про наявність вираженої потреби у спілкуванні і постійної готовності до задоволення цієї потреби (дружність, балакучість, товариськість, рухливість, заповзятливість).

Шкала VІ (врівноваженість) відображає стійкість у стресових ситуаціях. Високі оцінки свідчать про добру захищеність до діяння стрес-факторів звичних життєвих ситуацій, що базується на упевненості у собі, оптимістичності і активності (помірність, добре налаштований, стійкий, наполегливий, спокійний, самовпевнений, довірливий, діяльний).

Шкала VІІ (реактивна агресивність) має за мету виявити наявність ознак психопатизації екстратенсивного типу. Високі оцінки свідчать про високий рівень психопатизації, що характеризується агресивним ставленням до соціального оточення і вираженим прагненням до домінування (реактивна агресивність, відстоювання власних поглядів, егоцентичність, авторитарність, недовірливість, домінантність).

Шкала VІІІ (сором’язливість) відображає схильність до стресового реагування на звичні життєві ситуації, які тривають за пасивно-захисним типом. Високі оцінки за шкалою відображають наявність тривожності, скутості, невпевненості, наслідком чого є труднощі у соціальних контактах (стриманий, зі зниженою здатністю до контактів, невпевнений, розгублений, сором’язливий, схвильований).

Шкала ІХ (відкритість) дозволяє характеризувати ставлення до соціального оточення і рівень самокритичності. Високі оцінки свідчать про прагнення до довірливої і відвертої взаємодії з оточуючими людьми на високому рівні самокритичності. Оцінки за даною шкалою можуть тією або іншою мірою сприяти аналізу відвертості відповідей досліджуваного (відвертий, самокритичний, відкритий, визнає і власні недоліки і помилки).

На підставі статистичних операцій були додані іще три фактори:

Е – екстраверсія – інтроверсія;

N – емоційна лабільність – стійкість;

M – мужність – жіночність.

Шкала Х (екстраверсія – інтроверсія) високі оцінки відповідають екстравертованості особистості, низькі – інтровертованості. Екстраверсія – інтроверсія – товариськість, рівень активності у суспільному житті, пошук або уникнення контактів з людьми.

Шкала ХІ (емоційна лабільність) – високі оцінки вказують на нестійкість емоційного стану, що проявляється у частих коливаннях настрою, підвищеній збудливості, дратівливості, недостатній саморегуляції. Низькі оцінки можуть характеризувати не лише високу стабільність емоційного стану, а й добре вміння володіти собою.

Шкала ХІІ (маскулінізм – фемінізм) – високі оцінки свідчать про тривання психічної діяльності за чоловічим типом, низькі – за жіночим. Мужність – жіночність – активність, рівень ассертивності, зарозумілість, винахідливість.