• Вимоги до тексту документів

Текст — головний елемент документа. При складанні тексту документа мають виконуватися вимоги, найголовніші з яких — достовірність та об'єктивність змісту, нейтральність тону, повнота інформації та максимальна стислість.Достовірним текст документа є тоді, коли викладені в ньому факти відображають справжній стан речей.Точним текст документа є тоді, коли в ньому не допускається подвійного тлумачення слів та висловів.Повним називається такий текст документа, зміст якого вичерпує всі обставини справи.Стислим є текст, у якому відсутні зайві слова та смислові повтори, надмірно довгі міркування не по суті справи.Переконливим є такий текст, який веде до прийняття адресатом пропозиції або виконання прохань, викладених у документі.Текст складається з таких логічних елементів:1) вступу (зазначається привід, що призвів до укладення документа, викладається історія питання таін.);2) доказу (викладається суть питання: докази, пояснення, міркування, що супроводжуються цифровими розрахунками, посиланнями на законодавчі акти й інші матеріали);3) закінчення (формулюється мета, заради якої складено документ).Текст документа, що складається з самого закінчення, називається простим, а той, що містить також інші логічні елементи, — складним.Залежно від змісту документів застосовується прямий (після вступу іде доказ і закінчення) або зворотний (спочатку викладається закінчення, потім доказ, вступ відсутній) порядок розташування логічних елементів.

2.Розписка про одержання канцелярського приладдя

Розписка

Я, старший викладач кафедри географії Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова Іванов П. І. отримав від завідувача складу Бережного Т. Ф. канцелярське приладдя6 1) двадцять (20) синіх кулькових ручок; 2) двадцять (20) олівців простих; 3) шість (6) гумок; 4) сім (7) лінійок; 5) три (3) циркулі.

Підстава: наказ ректора університету від 12.07.2006 №325.

16.07.2006 (Підпис)

• Документ

Докуме́нт — матеріальний об”єкт, засіб закріплення різними способами на відповідному матеріалі інформації про факти, події, явища об'єктивної дійсності та розумову діяльність людини. 1. Організаційні документи (положення, статут, інспекція, правила).2. Розпорядчі документи (постанова, ухвала, розпорядження, наказ, витяг із наказу,вказівка).

• Наказ про прийняття на роботу

ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «КОЛОС» 

НАКАЗ

30.01.2010 року                                  с. Лівневе Приморського району Запорізької області                        Кулік Ганну Петрівну прийняти на роботу тваринником на ферму з відгодівлі великої рогатої худоби з оплатою за відрядними розцінками, визначеними в колективному договорі на 2010 рік (положенні про оплату праці на 2010 рік), з 1 лютого 2010 року з режимом неповного робочого дня з 8-ї до 13-ї год. Підстава: заява Кулік Г. П. Директор ____________    В. Л. Остапчук З наказом ознайомлена: 30.01.2010      ____________    Г. П. Кулік

5. Офіційно діловий стиль,його ознаки

Офіційно-діловий стиль (ОДС) — функціональний різновид мови, який слугує для 0%A1%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F"спілкуванHYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F"ня в державно-політичному, громадському й економічному житті, законодавстві, у сфері управління адміністративно-господарською діяльністю. Належить до виразно-об'єктивних стилів; виділяється найвищою мірою літературності.

Ознаки

1. Офіційно-діловий стиль ґрунтується на логічній основі. Найважливішим у ньому є послідовність і точність викладу фактів, документальність, об'єктивність оцінок, гранична чіткість, емоційно-експресивна нейтральність вислову.

2. Цей стиль відзначається суворими вимогами до лексики й фразеології (широке використання професійної термінології, 0%9A%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BC%D0%B8"канцеляризмів, абревіатур, відсутність діалектизмів, жаргонізмів, просторічних виразів, слів із суфіксами суб'єктивної оцінки тощо).

3. Діловий текст характеризується як рівнем стандартизації мови (вживання усталених словесних формул, значна частота повтору слів, зворотів, конструкцій), так і своєрідністю синтаксису (прямий порядок слів: підмет — перед присудком і якомога ближче до початку речення; означення — перед означуваним; додаток — після керуючого слова; обставинні слова — якомога ближче до пояснюваного; вставні слова вживаються на початку речення тощо).

4. Високий ступінь одноманітності, стандарту форми, сувора регламентація розміщення та будови тексту.