
- •1. Kласифікація зрошувальних систем і особливості їх експлуатації
- •2.Елементи зрошувальних систем та особливості їх експлуатації
- •3. Організація управління водним господарством в Україні, Структура і функції органів водного господарства
- •4. Пріоритетні напрямки розвитку галузі, задачі і види реконструкції зрошувальних систем згідно закону України про меліорацію.
- •5. Структура служби експлуатації зрошувальних систем. Обгрунтування та підбір штату служби експлуатації.
- •6. Взаємовідносини увг з водокористувачами, з врахуванням сучасних економічних умов господарювання.
- •7.Водокористування згідно Водного Кодексу України, права та обов'язки водокористувачів
- •8. Порядок складання та затвердження господарських планів водокористування
- •9. Склад робіт з підготовки та проведення плану водокористування в господарстві
- •10.Облік та контроль подачі води господарствам при зрошенні
- •11. Продуктивність праці при поливах та напрямках їх підвищення.
- •12 Утримання земляних каналів зрошувальних систем
- •13. Завдання коригування планів водокористування та умови його проведення.
- •14 Експлуатація горизонтального і вертикального дренажів
- •15. Задачі і об’єкти першочергової автоматизації гідромелоративних систем.
- •16. Значення автоматизації і телемеханізації в удосконаленні управління гідромеліоративними системами.
- •17.Причини засолення і заболочування земель при зрошенні.
- •18. Рівняння водного та сольового балансу зрошуваної території. Мета водобалансових розрахунків.
- •19 Заходи боротьби із засоленням
- •20 Втрати води на зрошувальних системах
- •21Втрати води на відкритих зрошув. Каналах
- •22 Втрати води на полі
- •23 Фільтрация
- •25 Гідрометричні пости на мзс їх призначення і розташування
- •26Гідромеліоративні створи
- •27Контроль меліоративного стану
- •28 Форми і методи технічного обслуговування
- •29 Порядок та склад робіт, пов’язаних з експлуатацією ділянок головного живлення зс
- •30 Технічна документація
- •33 Експлуатація берегових дамб і захисних валів
- •34 Утримання лоткової мережі
- •35. Попередження та боротьба із заростанням та замуленням зрошувальних каналів
- •36. Гідротехнічні споруди на зрошувальній системі та порядок їх експлуатації
- •37. Експлуатація закритої зрошувальної мережі , склад робіт в різні її періоди
- •38. Експлуатація закритої зрошувальної мережі, основні причини та види її пошкодження
- •39. Експлуатація зрошувальних машин та їх зимове зберігання. Технічна безпека при їх експлуатації.
- •40.Види ремонтів гм систем та організація їх проведення
- •42. Причини, завдання та обгрунтування необхідності реконструкції гідромеліоративних систем
- •43. Техніка безпеки при виконанні ремонтних робіт на гмс
- •44. Виробничо-фінансове планування та звітність при експлуатації гмс.
- •45.Паспортизація і інвентаризація гмс. Будівельна та інвентарна вартість системи.
- •46.Порядок приймання гмс в постійну експлуатацію.
- •47 Водний баланс активного шару ґрунту
- •48 Берегова обстановка
- •49 Елементи осушувальних систем та особливості їх експлуатації
- •50 Прийоми регулювання водного режиму
- •51 Організація пропуску повеней
- •1. Kласифікація зрошувальних систем і особливості їх експлуатації
1. Kласифікація зрошувальних систем і особливості їх експлуатації
Зрошувальні системи в загальному вигляді є комплексом інженерних пристроїв, що забезпечують забір води з джерела, транспортування її до зрошуваних масивів, розподіл між поливними ділянками і полями з мстою підтримання оптимальної вологості в кореневмісному шарі грунту. Зрошувальна мережа може бути самопливною, коли вода з Джерела подасться по каналах самопливом в напрямку ухилу місцевості. Для розподілу води площею в даному випадку використовують проточні і тупикові борозни, поливні смуги, затоплювані чеки. При більш складних рельєфних умовах влаштовують мережу з механічною подачею води за допомогою насосів на командну позначку місцевості або в напірні трубопроводи для дощування.
У залежності від обслуговуючої площі зрошувальні системи бувають міжгосподарські, які обслуговують землі двох і більше господарств, і внутрішньогосподарські, розташовані в межах землекористування одного господарства.
За конструкцією їх поділяють на три основні типи: відкриті, що складаються з відкритих каналів або лотків; закриті - з напірних або безнапірних трубопроводів; комбіновані, що включають в себе елементи першого і другого типів.
За способом водоподачі системи бувають самопливні, коли вода з джерела надходить на зрошувані поля самопливом; з механічним водопідйомом, коли зрошувана територія розташована вище рівня води в джерелі і подача води для поливу здійснюється насосною станцією; самопливно-напірні, в яких вода самопливом транспортується закритими трубопроводами за рахунок напору, що створюється природним ухилом місцевості.
Дощувальні зрошувальні системи поділяють на пересувні, у яких насосна станція, зрошувальна мережа (розбірна або тимчасова) і поливна техніка переміщаються по зрошувальній площі в процесі поливу; стаціонарні, у яких всі елементи знаходяться в постійному (нерухомому) стані; напівстаціонарні, коли водозабірна споруда, насосна станція і розподільна мережа стаціонарні, а поливна техніка при поливі переміщається по полю.
Осушувальна система являє собою водогосподарське соціалістичне підприємство, що складається з комплексу гидротех-нічних та інших споруд, пристроїв і спеціальних служб, призначених для регулювання водно-повітряного режиму кореневмісного шару грунтів на перезволожених землях з метою отримання на них високих і сталих врожаїв сільськогосп ¬ дарських культур. Управління системою забезпечує регулювання ¬ вання водного режиму грунтів, підтримка всіх споруд і пристроїв у постійно діючому стані, їх поліпшення та вдосконалення у відповідності е новими досягненнями науки, техніки і передового досвіду. По приналежності осушувальні системи можуть бути внутрішньо-господарськими, обслуговуючими землі одного господарства, і між-господарськими, обслуговуючими землі кількох господарств. У свою чергу, міжгосподарські системи в адміністративній ознакою можуть бути міжрайонними, міжобласними і межрес ¬ публіканського, обслуговуючими землі відповідно двох і більше районів, областей, республік. За способом відведення надлишкових вод системи діляться на само ¬ течні, з механічною відкачуванням води і змішані, в яких надлишкові води скидаються в водоприймач відповідно самопливом, за допомогою насосної станції або тим і іншим спо ¬ собамі. По виду регулюючої осушувальної мережі системи бувають відкриті, регулююча мережа яких представлена відкритими каналами, і закритими, в яких регулююча мережа виконана у вигляді закритого дренажу, а провідна мережа може бути як відкритою, так і закритою. За характером впливу на водний режим кореневого шару грунтів осушених земель системи бувають односторонньої дії або власне осушувальні, що забезпечують тільки відвід надлишкових вод, і двосторонньої дії - осушувально-зволожувальні і осушувальної-зрошувальні, що забезпечують повне регулювання водно-повітряного режиму грунтів. Системи, що забезпечують за допомогою дамб обвалування пре-дохраненіе осушених ділянок на узбережжі моря, водохрані ¬ ліща або річки від затоплення їх морськими або паводковими водами, називаються обваловательпимі або польдерна. Системи, на яких здійснюється нарощування (вище ¬ ня) поверхні заплави з метою осушення або створення плодо ¬ рідного шару за рахунок відкладення принесених водою наносів, на ¬ ни опиняються кольматажнимі. За розміром обслуживаемой площі і складності експлуатації ¬ ції осушувальні системи діляться на п'ять груп. При цьому при ¬ нимают до уваги наведену площа системи, враховую ¬ щую, крім площі фактично використовуваних осушених земель, складність системи та особливості її експлуатації, при ¬ міняючи наступні еквіваленти: до 1 тис. га осушення прирівняний- Подейкують кожні 500 га зрошення або осушених земель з двусто ¬ роннім регулюванням водного режиму; 5 млн. м3 ємності експлуатованих водосховищ; 2000 га площі внутріхозяй ¬ жавної мережі, прийнятої на технічне обслуговування УТОС; 12,5 км експлуатованих дамб обвалування. Для польдерних систем з механічною перекачуванням води застосовується поправочний коефіцієнт 1,6. До першої групи відносяться системи з наведеної площею осушуваних земель понад 180 тис. га, до другої - 120 ... 180, до тре ¬ тьей-60 ... 120, до четвертої - 30 ... 60, до п'ятої - до 30 тис. га. Стосовно до цих груп встановлені штатні нормативи керівних, інженерно-технічних працівників і службовців управлінь осушувальних систем та їх посадові оклади. Основними елементами комплексу інженерних споруд і пристроїв осушувальної системи є: регулююча здій ¬ рішучій мережа, захисна мережа, яка проводить мережа, відпр ¬ ник, джерело зволоження, гідротехнічні споруди, дорож ¬ ва мережу, засоби зв'язку, експлуатаційні та природоохоронні споруди і пристрої, виробничі та підсобно-допоміжного ¬ тільні будівлі, машини і механізми та ін Експлуатаційні споруди та пристрої, що використовуються для контролю і нагляду за роботою всіх ланок осушувальної системи і забезпечення нормальної їх роботи, розглядаються нижче.