
- •43. Охарактеризувати оперативно-календарне планування в умовах серійного вир-ва продукції.
- •44. Охарактеризувати особливості нарахування амортизації осн. Засобів різними методами.
- •45. Охарактеризувати оперативно-календарне планування в умовах масового вир-ва.
- •46. Охарактеризувати зміст і завдання фін. Плану. Планування потреби у фін. Ресурсах.
- •50. Охарактеризувати методику розрахунку валового прибутку (збитку); прибутку (збитку) від операційної д-сті, від звичайної д-сті; чистого прибутку (збитку).
- •52. Охарактеризувати методику розрахунку показників прибутковості та рентабельності.
- •53. Поняття запасів та регулювання їх розміру.
- •54. Охарактеризувати планування податків на п-ві
- •55. Охарактеризувати сис-ми регулювання запасів.
- •56. Охарактеризувати формування планів оновлення продукції.
- •57. Охарактеризувати методи нормування матеріальних ресурсів.
- •58. Навести методику обчислення трудомісткості окремих циклів робіт та тривалості етапів технічної підготовки вир-ва нового вибору.
- •59. Охарактеризувати планування поставок мат. Ресурсів.
- •61. Навести поняття вир. Потужності, охарактеризувати її види та послідовність здійснення розрахунків.
- •63. Навести методику розрахунку вир. Потужності.
- •65. Охарактеризувати методику розрахунку показників викор. Вир. Потужності.
- •66. Навести методику оцінки технічног рівня під-ва.
- •67. Охарактеризувати планування чисельності працівників.
- •69. Навести напрямки кадрового планування на під-ві.
- •22.Навести мету та завдання розробки плану собівартості продукції.
- •30. Охарактеризувати особливості планування витрат на підприємствах різних галузей народного господарства.
- •38. Охарактеризувати особливості планування витрат на підприємствах різних галузей народного господарства. Планування собівартості проектних робіт.
- •40. Охарактеризувати особливості планування витрат на підприємствах різних галузей народного господарства. Планування собівартості перевезень на транспортних підприємствах.
- •3. Охарактеризувати принципи планування в економічній організації.
- •5)За варіантністю розроблювальних планів:1)одно варіантний; 2)поліваріантний.
- •6)За способом виконання розрахункових операцій:1)ручний;2)механізований;3)автоматизований.
- •7)За формою подання планових показників: 1)табличний;2)лінійно-графічний;3)сітьовий(логіко-структурний).
- •9. Навести види планів за класифікаційними ознаками.
- •3) За змістом планових рішень:
- •15. Охарактеризувати організаційні структури планування. Навести функції і структуру планової команди. Якими особистими якостями повинен володіти плановик.
55. Охарактеризувати сис-ми регулювання запасів.
Система регулювання запасів - це комплекс заходів по створенню і поповненню запасів, організації безперервного контролю і оперативного планування постачань.В процесі регулювання запасів виділяються різні кількісні рівні запасів :1)максимальний запас, рівний сумі гарантованого, підготовчий запасів і максимального поточного запасу;2)середній або перехідний запас, рівний сумі гарантованого і підготовчого запасів і половині поточного. Величина цього показника відповідає нормативному розміру запасу;3)мінімальний запас, рівний сумі гарантованого і підготовчого запасів. Зниження запасів до цього рівня є сигналом екстреного їх поповнення. В процесі управління запасами важливо встановити момент або точку замовлення і необхідну кількість матеріалів.Точка замовлення є встановленим максимальним рівнем запасу, при зниженні до якого подається замовлення на постачання чергової партії матеріальних цінностей. Розмір замовлення - це кількість матеріалів, на яку має бути зроблене замовлення для поповнення їх запасу. Регулювати розмір замовлення можна зміною об'єму партій, інтервалу між постачаннями або зміною об'єму і інтервалу постачання. Використовуються дві основні системи:1)система з фіксованим розміром замовлення ;2)система з фіксованою періодичністю замовлення.
56. Охарактеризувати формування планів оновлення продукції.
Під впливом НТП відбувається швидке старіння продукції. Проблема планування освоєння нового продукту включає не тільки технічну розробку виробу, але і комплекс організаційно-економічних заходів, що направлені на задоволення запитів споживачів і збільшення рентабельності підприємства. В основі планування оновлення продукції лежить концепція життєвого циклу продукції. Протягом свого життя продукція на ринку переживає декілька етапів. Перший етап – впровадження, коли товар є новинкою і потрібен певний час та значні грошові витрати (особливо на рекламу). Другий етап – етап росту, коли становлення товару на ринку супроводжується стрімким зростанням попиту на нього.Третій етап – етап зрілості, коли обсяг продажу товару, досягнувши його максимального значення, починає поступово скорочуватися. Четвертий етап – етап старіння, коли попит на товар на ринку неухильно падає. Скорочується обсяг виробництва даного товару, а потім зовсім припиняється випуск цієї продукції.
Основним фактором успіху нового продукту є наявність на підприємстві ефективної системи планування, що охоплює всі етапи розробки продукту.
57. Охарактеризувати методи нормування матеріальних ресурсів.
Під нормою витрат матеріальних ресурсів розуміють гранично допустиму величину сировини, матеріалів, палива, енергії, яка може бути витрачена для випуску одиниці продукції (або для виконання певної роботи) визначеної якості за певних організаційно-технічних умов. Таким чином, норми витрат матеріальних ресурсів регламентують величину виробничих витрат матеріалів, сировини, напівфабрикатів, палива, енергії. До основних методів нормування матеріальних ресурсів відносять: аналітично-розрахунковий; дослідно-виробничий; звітно-статистичний. Аналітично-розрахунковий метод є найбільш прогресивним і ґрунтується на детальному аналізі первісної конструкторської та технологічної документації, результатів науково-дослідних робіт, експериментів, конкретних виробничих умов, на урахуванні можливостей упровадження в плановому періоді нової техніки. Застосування цього методу дає змогу техніко-економічно обґрунтувати складові елементи норм, виявити втрати й резерви, розробити відповідні організаційно-технічні заходи щодо забезпечення економії сировини та матеріалів. Дослідно-виробничий метод ґрунтується на встановленні норм дослідних випробувань, проведених безпосередньо на робочих місцях та в цехах. Він ефективний у тих випадках, коли норму неможливо розрахувати через відсутність даних або складність розрахунків. Цей метод застосовується здебільшого при нормуванні витрат допоміжних матеріалів та інструменту. Звітно-статистичний метод полягає в розрахунку норм на базі звітних даних про фактичне використання матеріалів, сировини у звітному періоді з коригуванням їх у бік можливого зниження.