
- •43. Охарактеризувати оперативно-календарне планування в умовах серійного вир-ва продукції.
- •44. Охарактеризувати особливості нарахування амортизації осн. Засобів різними методами.
- •45. Охарактеризувати оперативно-календарне планування в умовах масового вир-ва.
- •46. Охарактеризувати зміст і завдання фін. Плану. Планування потреби у фін. Ресурсах.
- •50. Охарактеризувати методику розрахунку валового прибутку (збитку); прибутку (збитку) від операційної д-сті, від звичайної д-сті; чистого прибутку (збитку).
- •52. Охарактеризувати методику розрахунку показників прибутковості та рентабельності.
- •53. Поняття запасів та регулювання їх розміру.
- •54. Охарактеризувати планування податків на п-ві
- •55. Охарактеризувати сис-ми регулювання запасів.
- •56. Охарактеризувати формування планів оновлення продукції.
- •57. Охарактеризувати методи нормування матеріальних ресурсів.
- •58. Навести методику обчислення трудомісткості окремих циклів робіт та тривалості етапів технічної підготовки вир-ва нового вибору.
- •59. Охарактеризувати планування поставок мат. Ресурсів.
- •61. Навести поняття вир. Потужності, охарактеризувати її види та послідовність здійснення розрахунків.
- •63. Навести методику розрахунку вир. Потужності.
- •65. Охарактеризувати методику розрахунку показників викор. Вир. Потужності.
- •66. Навести методику оцінки технічног рівня під-ва.
- •67. Охарактеризувати планування чисельності працівників.
- •69. Навести напрямки кадрового планування на під-ві.
- •22.Навести мету та завдання розробки плану собівартості продукції.
- •30. Охарактеризувати особливості планування витрат на підприємствах різних галузей народного господарства.
- •38. Охарактеризувати особливості планування витрат на підприємствах різних галузей народного господарства. Планування собівартості проектних робіт.
- •40. Охарактеризувати особливості планування витрат на підприємствах різних галузей народного господарства. Планування собівартості перевезень на транспортних підприємствах.
- •3. Охарактеризувати принципи планування в економічній організації.
- •5)За варіантністю розроблювальних планів:1)одно варіантний; 2)поліваріантний.
- •6)За способом виконання розрахункових операцій:1)ручний;2)механізований;3)автоматизований.
- •7)За формою подання планових показників: 1)табличний;2)лінійно-графічний;3)сітьовий(логіко-структурний).
- •9. Навести види планів за класифікаційними ознаками.
- •3) За змістом планових рішень:
- •15. Охарактеризувати організаційні структури планування. Навести функції і структуру планової команди. Якими особистими якостями повинен володіти плановик.
40. Охарактеризувати особливості планування витрат на підприємствах різних галузей народного господарства. Планування собівартості перевезень на транспортних підприємствах.
В сільськогосподарських підприємствах витрати операційної діяльності групуються за такими економічними елементами: а) матеріальні витрати; б) витрати на оплату праці; в) відрахування на соціальні заходи; г) амортизація; д) інші операційні витрати. Примірний перелік статей витрат:"Витрати на оплату праці"(основна і додаткова оплата праці),"Насіння та посадковий матеріал"(вартість насіння та посадкового матеріалу), "Паливо і мастильні матеріали"(комплексна ціна палива),“Добрива”(витрати на внесені в грунт під сільськогосподарські культури),"Сировина та матеріали"(вартість сировини та матеріалів),"Роботи та послуги" (витрати на роботи та послуги власних допоміжних виробництв),"Інші витрати на утримання необоротних активів" включаються суми, використані на їх утримання безпосередньо в конкретному виробництві.
Планування собівартості продукції є важливою складовою частиною розроблення економічно обґрунтованих бізнес-планів,йому передує аналіз витрат за елементами та статтями в попередньому періоді. Для аналізу беруться дані обліку і звітності, нормативно-правові акти, матеріали спостережень, вивчення та узагальнення досвіду господарств. Одержані результати використовуються для розробки заходів щодо економії витрат та підвищення ефективності виробництва в плановому періоді.
В процесі планування собівартості продукції враховується вплив основних техніко-економічних факторів, таких як підвищення рівня механізації виробництва, впровадження прогресивних технологій.
Собівартість перевезень (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати транспортних підприємств, безпосередньо пов'язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення.
Витрати на перевезення включають у собівартість того звітного періоду, в якому вони виникли, незалежно від дати сплати грошових коштів. Витрати в іноземній валюті на виконання перевезень відносяться на собівартість у гривнях, згідно з офіційним курсом НБУ, що діє на дату здійснення витрат.
Калькулювання собівартості - це визначення розміру витрат у грошовій формі на виробництво одиниці певного виду робіт по окремих видах витрат.Планування собівартості перевезень є складовою частиною плану економічного та соціального розвитку транспортних підприємств, які розробляються ними самостійно на підставі показників планового обсягу перевезень вантажів і пасажирів, інших робіт і послуг, продуктивності праці, фонду її оплати та інших, і являє собою систему техніко-економічних розрахунків, які визначають величину витрат на здійснення перевезень. При здійсненні планування, обліку та калькулювання собівартості повинно бути забезпечене повне зіставлення планових та звітних даних щодо складу класифікації витрат, об'єктів і одиниць калькулювання, методів розподілу витрат між об'єктами калькулювання та плановими періодами.Витрати звичайної діяльності підприємства складаються з витрат операційної діяльності, фінансових витрат: за користування кредитами отриманими, за облігаціями випущеними, за фінансовою орендою тощо та інших витрат звичайної діяльності, які не пов'язані безпосередньо з перевезеннями. Витрати операційної діяльності підприємства складаються з виробничої собівартості перевезень, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат. Облік і калькулювання фактичної собівартості перевезень на транспортних підприємствах здійснюється з використанням нормативного, стандарт-костінгу, позамовного методів або простим підрахунком витрат.Основними завданнями нормативного методу є своєчасне попередження нераціонального витрачання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів підприємства, сприяння виявленню резервів зниження собівартості перевезень.Позамовний метод обліку витрат і калькулювання собівартості передбачає відокремлений облік витрат по кожному з видів перевезень у розрізі статей витрат.
Найважливішим етапом калькулювання перевезень на залізничному транспорті є розподіл експлуатаційних витрат між видами перевезень, видами сполучень та видами тяги.
23.Охарактеризувати дослідження ринку,життєвого циклу продукції і детермінантів попиту для формування плану збуту. Збут підприємством свого товару – це процес реалізації промислової продукції з метою задоволення потреб і запитів споживачів та отримання доходу. Основне завдання – розробка та обґрунтування реальної збутової програми, яка охоплює найбільш суттєві аспекти ринку: ціноутворення, заходи щодо сприяння збуту, просування товарів на ринку, систему розподілу та постачання продукції та ін.Маркетинг – це комплекс заходів в сфері досліджень торговельно-збутової діяльності підприємства по вивченню усіх факторів, які впливають на процес виробництва і просування товарів та послуг від виробника до споживача. Робота по організації збуту починається з вивчення ринку та проведення маркетингових досліджень:виявляються потреби ринку;інформуються потенційні клієнти про їх потреби, а також товари та послуги, що задовольнять їх потреби;визначаються ціни на продукцію та прогнозуються власні ціни.Формування попиту – дії підприємства, метою яких є повна інформованість потенційних покупців про товар, його особливості, технічний рівень, економічні параметри, ціни. Основний інструмент формування попиту – реклама. Постійне дослідження ринку необхідно проводити маркетинговим службам усіх підприємств.Життєвий цикл товару – це концепція, що визначає послідовність періодів існування товару, період часу, протягом якого товар продається на ринку. Етап 0 – етап розробки формування зразка нового товару, складання розрахунків витрат і передбачуваних доходів від його реалізації;Етап 1 – етап виведення на ринок або впровадження, поява товару на ринку у вигляді дослідної партії. Обсяг продажу невеликий, прибуток на одиницю продукції невисокий. З метою залучення покупців збільшуються витрати на рекламу та сервісне обслуговування;Етап 2 – етап росту або зростання попиту, визнання товару покупцями, швидке збільшення попиту на нього, зростання обсягу реалізації, одержання відносно великого прибутку, стабілізація витрат на рекламу. На цій стадії товар приносить основну частину доходів за весь період життєвого циклу;Етап 3 – етап зрілості, період задоволення попиту на даний товар.
Знижуються темпи зростання попиту, стабілізуються витрати на рекламу. Для підтримки попиту на товар на ринку збільшують витрати на рекламу, підвищують якість товару, поліпшують сервіс, знижують ціни;Етап 4 – етап насичення, на цьому етапі вже неможливо знайти нові групи споживачів товару, у цьому разі необхідно знизити ціну на товар, щоб утримати покупців, прибуток зменшується;Етап 5 – етап занепаду, період різкого зниження обсягу реалізації товару. Підприємство або посилює рекламу, змінює методи збуту, знижує ціну, або знімає товар з виробництва.
Найістотніша детермінанта – ціна товару. Цінова еластичність попиту – ступінь зміни обсягу збуту продукції в залежності від динаміки цін на неї. Еластичність попиту різна для різних товарів і залежить від їх новизни, особливостей виробництва і споживання, рівня конкуренції або, навпаки, монополізації ринку, включаючи доступ на ринки.
Існують ще ряд факторів, які впливають на величину попиту: якість товару, упаковка, реклама товару, ціна взаємозамінних товарів, доходи покупців; діяльність продавців, торгових агентів, сервісне обслуговування, канали поширення тощо.
Особливу увагу слід звернути на такий параметр як якість товару. Підвищення якості продукції – довгий процес, який потребує удосконалення технології виробництва, закупки нового обладнання та ін. Тому підприємство, яке виробляє продукцію вищої якості, одержує перевагу у часі, яка використовується для розширення своєї частки на ринку і збільшення обсягу збуту.
Охарактеризувати сутність планування і контролю як функцій управління. Навести основні загальні функції управління підприємством.Сутність планування, як функції управління підприємством, полягає в обґрунтуванні цілей і шляхів їх досягнення на основі виявлення комплексу завдань і робіт, а також визначення ефективних методів, способів і ресурсів всіх видів, необхідних для виконання цих завдань та встановлення їх взаємозв’язку. Планування є основною ланкою та організаційним початком всього процесу реалізації цілей підприємства. Основними загальними функціями управління підприємства є планування і прогнозування, організація, координація і регулювання, активізація і стимулювання, облік, аналіз і контроль.Планування у структурованій за різновидами управлінській діяльності слугує основою для прийняття управлінських рішень.Прогнозування в управлінському циклі передує плануванню і його завдання полягає в науковому передбаченні розвитку виробництва, а також у пошуку рішень, які забезпечать розвиток виробництва та його частин в оптимальному режимі. Організація – це діяльність, що направлена на створення та розвиток структури господарської системи, включає регламентацію окремих елементів процесу управління і в залежності від об’єкту поділяється на організацію виробництва, організацію праці і організацію управління.Завданням координації є забезпечення необхідної узгодженості дій працівників підприємства, тобто координація їх дій відповідно до плану.Функція регулювання полягає в ефективному регулюванні та забезпеченні нормального проходження виробничих процесів на підприємстві. Облік слугує базою для планування та аналізу виробничо-господарської діяльності з метою контролю та підвищення ефективності виробництва шляхом виявлення резервів.Роль контролю як функції управління полягає в тому, що він являється засобом здійснення зворотного зв’язку в системі управління. Головний його сенс полягає у створенні гарантій виконання планових рішень.