
- •1. Сутність та складові процесу матер. Вир-ва.
- •2. Зміст та призначення засобів і предметів праці, їхні відмінності від товару.
- •3. Походження та зміст терміну "інфраструктура".
- •5. Класифік-ні ознаки та види ринків.
- •6. Головні параметри та атрибути товарн.Ринку.
- •7. Особливості товарного ринку та взаємозв'язок з іншими ринками.
- •8. Ринок товарів виробничо-технічного призначення.
- •9. Передумови формування товарного ринку.
- •10. Умови функціонування товарного ринку.
- •11. Форми та методи зовн. Регул-ня тов. Ринку.
- •13. Сутність та види ринкових процесів.
- •14. Суб’єкти, об’єкти та предмет ринкового процесу.
- •15. Сучасні визнач. Інфраструктури, диференціація інфраструктури ек-чної системи.
- •16. Сутність інфраструктури товарного ринку (ітр) та її роль в ринковій ек-ці.
- •18. Склад та завдання орг-ійної складової.
- •19. Матеріальна складова: склад та призначення.
- •17. Особливості продукту діял-ті суб’єктів інфр-ного комплексу товарного ринку.
- •20. Інформ-а складова: склад та призначення.
- •21. Розрахунково-кредитна складова: склад та призначення.
- •22. Кадрова складова: склад та призначення.
- •23. Функції інфраструктури товарного ринку.
- •24. Місце та роль маркетингових посередників в інфраструктурному комплексі товарного ринку.
- •25. Показники оцінки стану та розвитку складових ітр.
- •27. Марк-гова концепція розвитку суб’єктів ітр.
- •28. Сучасні проблеми та напрямки розв-ку ітр.
- •29. Визнач. Та зміст господарсько-торговельної діял-ті суб’єктів ітр.
- •30. Оптова торгівля - основна форма господарсько-торг. Діял-ті…
- •31. Місце та завдання оптової торгівлі в сфері товарного обігу.
- •32. Загальні функції оптової торгівлі.
- •33. Функції оптової торгівлі щодо товаровиробників.
- •34. Значення оптового товарообігу для роздрібної торгівлі.
- •45. Зміст роботи підприємств оптової торгівлі по обслуговуванню товарного обігу.
- •47. Діял-ть опт.Підприємства по визнач. Потреби та попиту наявних та потенційних покупців.
- •48. Методи визнач. Нормативної величини товарного запасу оптового підприємства.
- •49. Система управління товарними запасами оптового підприємства.
- •50. Технологічний процес складського оброблювання товарів на опт. Підприємства.
- •52 Методи визнач. Загал. Обсягу закупівлі товарів та партії замовл.
- •53.Критерії вибору партнерів-товаровиробників опт. Підприємства.
- •56. Методи оптового продажу товарів та чинники їх вибору.
31. Місце та завдання оптової торгівлі в сфері товарного обігу.
Як ек-на категорія опт. торгівля - це сукупність ек-их відносин між суб‘єктами тов. ринку з приводу купівлі-продажу великих (оптових) гуртових партій товару для його подальшої реалізації та переробки. Тобто ОТ займ. великими обсягами закупівель. ОТ є посередником, але має свої специфічні ознаки і відмінності.
Для хар-ки сутності ОТ в сучасному ринк. процесі важливим є визнач.її місця в сфері тов. обігу
Рис. 4.1. Фази товарного обігу
ОТ започатковує сферу тов. обігу, вона вис-тупає торг. посередником між вир-ми товарів і роздріб.торгівлею, ін. вир-ми і спож. тов. На початк. фазі тов. обігу товари зі сфери вир-ва надходять до сфери обігу для подальшого розподілу та просування їх до покупця. Кінцева фаза опосередковується роздрібною торгівлею і є заверш. тов. обігу, коли товар реаліз. безпосередньо кінц. споживачам для їхнього власного некомерц-ого використ..
Таке місце От-лі у сфері тов. обігу зумовлює її сутність. У класифікації видів ек-ої діял-ості вона сформульована так: «ОТ-ля і посередництво у торгівлі включає перепродаж (продаж без внесення змін) нових або уживаних речей чи виробів роздрібним торговцям або споживачам у промисловості і в торгівлі, групам користувачів або професійним користувачам, а також ін. оптовикам чи посередникам, які купують ці товари або вироби від імені роздрібних торговців, споживачів або груп користувачів».
32. Загальні функції оптової торгівлі.
На макрорівні виділяють функції:
1) Інтегруюча. Дозволяють визначити попит багатьох суб‘єктів і видати товаровиробнику об‘єднане замовл.. Це дозволяє виробникам збувати свої товари з мінімумом контактів зі споживачем. ОТ набирає асортимент товарів для своїх клієнтів, позбавляючи їх тим самим необхідності спілкування з багатьма товаровиробниками.
2) Оцінювальна включає оцінку відповідності попиту та пропоз-ії товару як по обсягу так і асортименті, включає формування ринк.ої ціни, забезп. матеріальну базу для накопичення та зберігання товарів, тим самим зменшує витрати ін. суб‘єктів на забезп.я обігу.
3) Організуюча заключається в здійснені торгівельних переговорів, наданні маркетингової та технічної підтримки суб‘єктам товарного ринку, орг-ії товарообігу.
4) Регулювальна реалізується через формування та управління товарними запасами. ОТ в цій функції бере на себе ризик пов‘яз. з рухом мат.х рес-ів, прискорює проходження товарів від товаровиробника до покупця.
На мікрорівні ці функції реалізуються в конкретних видах робіт під-тва.
В ринк.ій ек-ці важливого значення набуває розширення інформ-ної функції.
Оптова торгівля, акумулюючи попит споживачів, формує замовл. на великі партії товару та розміщує їх у товаровиробників. Тим самим досягається оптимізація завантаження виробничих потужностей, поліпшується використ. їх та створ. гарантії реалізації виготовл.товару.
Презентуючи сукупні інтереси численних споживачів, оптова торгівля зменшує навантаження на марк-ову службу товаровиробника. Оптова торгівля формує товарні запаси на власних підп-вах і в такий спосіб звільняє товаровиробників від ризиків та витрат, пов’язаних зі збереженням готової продукції.
Інвест-на функція оптової торгівлі виявл., в інвестуванні коштів у тов. запаси, завдяки чому товаровиробник скорочує власні збутові запаси. Важливою функцією ОТ-лі є проведення марк-их досліджень для товаровиробників, надання різноманітної інформ. про стан ринку. Це скорочує витрати товаровиробника на отримання відповідних даних.
ОТ, виконуючи притаманні їй операції, забезп. терміновість та бажаний обсяг і асортимент поставок товарів споживачам, поповнює товарні запаси під-тв роздріб. торгівлі й вир-чі запаси організ. споживачів. Завдяки цьому під-тва роздріб. торгівлі та організ.споживачі мають змогу працювати із мінімал. запасами, вивільняти кошти для ін. потреб.