13. Міжнародний поділ праці

Міжнародний поділ праці – це найвищий ступінь розвитку сусп.-територіального поділу праці між країнами, що зумовлений екон. вигідною спеціалізацією вир-ва окр. країн на тих або інших видах продукції і веде до взаємного обміну результатами вир-ва між ними у певних кількісних і якісних співвідношеннях.

Основним спонукачем участі в МРП є:

1.отримання економічної вигоди

2.різниця між інтернаціон. і національною вартістю тов. і послуг

3.економія внутрішніх витрат за рахунок дешевшого імпорту

Формами МПП є: -спеціалізація, -кооперація.

Міжнар. спеціаліз. - комплекс. виробництво окремих видів товарів, концентрація вир-ва певної продукції в окр. країнах.

Напрямки міжнар. спеціалізації: -територіальний, -виробничий.

Види міжнар. спеціалізації: *предметна (спеці-я готової продукції), *подетальна (спец-я на комплектуючих, деталях), *технологічна (спец-я на виконанні певних стадій роботи).

Міжнар. кооперація - стабільний обмін між країнами спеціалізм. продукції.

Методи міжнарод. кооперац.: *створення спільних підприємств; *здійснення спільних програм; *спеціалізація в договірному порядку.

Осн. види кооперації: -виробничо-технічне співробітництво, торг-економ. процеси, обслуговування техніки після продажу.

Чинники, що впливають на розвиток МПП: *прир-географ. фактори (прир. рес., клімат. умови, економ-географ. положення), * соц.-економ фоктори (досвід в-ва, серійність, масштаби, розвиток інфраструктури), * наук.-технолог. прогрес (розв. науки, технологій).

14. Інтернаціоналізація господарського життя як об’єктивний процес економічного розвитку

Інтернац госп. життя – процес формув. і розвиток стійких економ взаємозв'язків між нац. госп. і виходу процесу відтворення суспільного продукту за рамки націонал. кордонів. Інтернац госп. життя: 1) інтернац. виробництва; 2) інтернац. капіталу. Інтернац. виробництва – формування інтернац. процесу виробниц., що виявляється у:

1) посиленні взаємозалежності виробн.. процесів різних країн;

2) використанні іноземних чинників виробництва;

3) виходу виробництва за межі нац. кордонів.

Інтернац. капіталу – процес взаємопереплітіння і об'єднання капіталу різних країн і використання його для розвитку нац. господарства і проявляється в експорті та імпорті позичкового і підприємницького капіталів.

Матеріальною основою інтернац. госп. життя є міжнародний поділ праці. МПП – це вищий рівень суспільного територіального розп. праці. Заснована на спеціалізації країн на окремих видах продукції і міжнар. кооперації. Тобто обмін результатами госп. діяльності в різних кількісних і якісних співвідношеннях.

Формами МПП є: -спеціалізація, -кооперація.

Міжнар. спеціаліз. - комплекс. виробництво окремих видів товарів, концентрація вир-ва певної продукції в окр. країнах.

Напрямки міжнар. спеціалізації: -територіальний, -виробничий.

Види міжнар. спеціалізації: *предметна (спеці-я готової продукції), *подетальна (спец-я на комплектуючих, деталях), *технологічна (спец-я на виконанні певних стадій роботи).

Міжнар. кооперація - стабільний обмін між країнами спеціалізм. продукції.

Методи міжнарод. кооперац.: *створення спільних підприємств; *здійснення спільних програм; *спеціалізація в договірному порядку.

Осн. види кооперації: -виробничо-технічне співробітництво, торг-економ. процеси, обслуговування техніки після продажу.

Чинники, що впливають на розвиток МПП: *прир-географ. фактори (прир. рес., клімат. умови, економ-географ. положення), * соц.-економ фоктори (досвід в-ва, серійність, масштаби, розвиток інфраструктури), * наук.-технолог. прогрес (розв. науки, технологій).