- •Поняття управління як суспільного явища
- •Основні риси та ознаки державного управління
- •Суб’єкти та об’єкти державного управління
- •Характеристика основних ознак держави та специфіка їх визначення
- •9) Суб’єктивні фактори в публічному управлінні
- •10) 1.1.5. Основні теорії та школи управління
- •11) Поняття принципу державного управління та їх систематизація
- •12) Види принципів державного управління
- •[Ред.]Функції політичної системи
- •[Ред.]Типологія політичних систем
- •17) Державна влада та державне управління
- •18) Цілі державного управління, правове та ресурсне забезпечення їх досягнення
- •19) Поняття і види функцій державного управління
- •20) Функціональна структура державного управління
- •21) Основні функції державного управління
- •22) Загальні функції державного управління
- •23) Допоміжні функції державного управління
- •24) Поняття методу державного управління
- •Класифікація методів державного управління
- •26) Економічні методи державного управління
- •27) Адміністративні методи державного управління
- •28) Правові методи державного управління
- •Переконання та примус
- •29) Соціально-психологічні методи державного управління
- •30) Організаційна структура державного управління
- •31) Підготовка та прийняття рішень у державному управлінні
- •33) Соціальна та юридична відповідальність
- •34) Переконання та примус в державному управлінні
- •35) Поняття та види контролю в державному управлінні
- •36) Реалізація концепції поділу влади в Україні
- •37) Форми управлінської діяльності
- •38) Порядок розгляду звернень громадян до органів державної влади
- •39) Правові акти управління
- •40) Проблеми ефективності державного управління
- •41) Проблема централізації та децентралізації державного управління в Україні
- •42) Унітарна та федеративна організація державного управління та національна складова у державному устрої
- •43) Система органів виконавчої влади в Україні
- •44) Функції та компетенції центральних органів виконавчої влади
- •45) Інститут президентства в Україні
- •46) Функції та повноваження Верховної Ради України
- •47) Кабінет Міністрів України
- •48) Місцеві державні адміністрації
- •2. Повноваження місцевих державних адміністрацій
- •49) Поняття та роль місцевого самоврядування
39) Правові акти управління
У широкому розумінні правові акти упра-ня являють собою б.-які ф-ї органів управ-ня, посадових осіб та ін.суб’єктів, що здійснюють управ-ку діяльність у відповідних правових формах, тобто через видання правових актів, що породжують певні юридичні наслідки, пов’язані з установленням, зміною чи припиненням адміністративно-правових відносин.
Властивості правових актів:
зазначені акти є юридичним варіантом управ-кого рішення
вони видаються лише офіційними уповноваженими суб’єктами у межах їх компетенції, встановленої чинним законодавством
відображають юридичне волевиявлення відповідного суб’єкта
він містить юридично-владні приписи конкретного суб’єкта управ-ня, які є обов’язковими для виконання відповідним адресатом
є одностороннім волевиявленням певного суб’єкта
встановлює належні правила поведінки у певній сфері управ-ня
він являє собою юридичний різновид службових документів, які постійно використовуються в процесі управл-ї діяльності
має письмову форму вираження і видається з дотриманням певних, офіційно визначених правил
правовий акт може бути опротестованим чи оскарженим у порядку, встановленим чинним законодавством України
недотримання його приписів тягне за собою юрид.відповідальність для винної сторони
Складність та багатогранність управлінської діяльності зумовлює її мету, завдання та ф-ї, що реалізуються через правові акти управ-ня, які відрізняються між собою за спрямованістю, змістом, юридичною силою та наслідками, що ними зумовлюються.
Значення прав.актів управ-ня полягає в тому, що через їх реалізацію здійснюється управлінська діяльність відповідних суб’єктів управ-ня на підставі чинного законодавства та в межах їх компетенції.
40) Проблеми ефективності державного управління
Ефективність державного управління забезпечують такі чинники: пріоритет стратегії перед тактикою, суспільних інтересів над вузько груповими; пріоритет функцій над структурами; забезпечення розширеного відтворення продуктивних сил, виробничих відносин, експериментально-виробничої бази, ресурсів; розширене відтворення власне підсистеми управління; наявність чіткої системи потоків інформації і коригуючих впливів на принципах зворотного зв'язку; функціонування системи прийняття рішень та контролю за виконанням; системний підхід до вирішення всіх державних завдань; співпадіння формальних та реальних суб'єктів влади та управління
Неефективне управління є широко розповсюдженим явищем та пов'язане з великими витратами. Нові підходи до Д.у. пов'язані з формулою випереджаючого розвитку, що ставить два завдання: 1) Перехід від повчальних конкретних прикладів до системних методів оцінки управління, його детермінантів та наслідків для економічного та соціального розвитку країни чи регіону. 2) Використання адекватних даних щодо аналізу ефективності управління та створення інституційних механізмів реформування державного управління, постійного підвищення ефективності його елементів (Нова парадигма державного управління як фактор випереджаючого розвитку для України (http://www.spa. ukma.kiev.ua/visnyk/index.php?op=view&t=31).
Ефективне державне управління неможливе без розуміння високопосадовими особами стратегічних цілей державної політики та місії державної влади в цілому. Міністри, керівники державних установ і відомств повинні розуміти суть загальнополітичного процесу і бути здатними професійно довести доцільність тактики і стратегії державної політики іншим. Сократівський ідеал адміністрування – це принцип компетентності в державному управлінні, тобто правління знаючих. Успіх державних перетворень залежить від ефективної діяльності управлінського апарату.