- •Поняття управління як суспільного явища
- •Основні риси та ознаки державного управління
- •Суб’єкти та об’єкти державного управління
- •Характеристика основних ознак держави та специфіка їх визначення
- •9) Суб’єктивні фактори в публічному управлінні
- •10) 1.1.5. Основні теорії та школи управління
- •11) Поняття принципу державного управління та їх систематизація
- •12) Види принципів державного управління
- •[Ред.]Функції політичної системи
- •[Ред.]Типологія політичних систем
- •17) Державна влада та державне управління
- •18) Цілі державного управління, правове та ресурсне забезпечення їх досягнення
- •19) Поняття і види функцій державного управління
- •20) Функціональна структура державного управління
- •21) Основні функції державного управління
- •22) Загальні функції державного управління
- •23) Допоміжні функції державного управління
- •24) Поняття методу державного управління
- •Класифікація методів державного управління
- •26) Економічні методи державного управління
- •27) Адміністративні методи державного управління
- •28) Правові методи державного управління
- •Переконання та примус
- •29) Соціально-психологічні методи державного управління
- •30) Організаційна структура державного управління
- •31) Підготовка та прийняття рішень у державному управлінні
- •33) Соціальна та юридична відповідальність
- •34) Переконання та примус в державному управлінні
- •35) Поняття та види контролю в державному управлінні
- •36) Реалізація концепції поділу влади в Україні
- •37) Форми управлінської діяльності
- •38) Порядок розгляду звернень громадян до органів державної влади
- •39) Правові акти управління
- •40) Проблеми ефективності державного управління
- •41) Проблема централізації та децентралізації державного управління в Україні
- •42) Унітарна та федеративна організація державного управління та національна складова у державному устрої
- •43) Система органів виконавчої влади в Україні
- •44) Функції та компетенції центральних органів виконавчої влади
- •45) Інститут президентства в Україні
- •46) Функції та повноваження Верховної Ради України
- •47) Кабінет Міністрів України
- •48) Місцеві державні адміністрації
- •2. Повноваження місцевих державних адміністрацій
- •49) Поняття та роль місцевого самоврядування
Класифікація методів державного управління
Класифікація методів управління
Методи державного управління - складна система способів і прийомів, які якісно розрізняються між собою. При їх класифікації необхідно виходити з того, що таке складне явище не може базуватися лише на якомусь одному критерії. Тільки сукупність класифікаційних засад дасть змогу всебічно, на науковій основі скласти уявлення про методи як наукову категорію та інструмент практичного управління. Адже в світовій практиці і досі відсутня єдина загальноприйнятна класифікація методів управління. Можна з упевненістю сказати, що ця категорія теорії державного управління є найменш висвітленою в науковій літературі.
У спеціальній літературі є різні погляди щодо видів і конкретних методів управління. Так, Ю.Козлов поділяє їх на дві групи: позаекономічного (прямого) та економічного (непрямого) впливу; А.Лунєв
на чотири: морально-політичні, економічні, організаційні, адміністративно-директивні; Г.Атаманчук також на чотири:
адміністративні, морально-ідеологічні, соціально-політичні, економічні. Є й інші підходи, коли виділяють методи одноосібні, колегіальні, колективні, комбіновані тощо.
Всі перелічені класифікації мають на меті розмежувати й згрупувати засоби, прийоми, способи впливу на свідомість і поведінку людей в процесі державного управління. В.Колпаков, грунтуючись на критерії потреби процесу управління (переконувати, заохочувати, примушувати), виділяє три "найзагальніші, найуніверсальніші, а в теоретичному розумінні найкраще визначені й детерміновані методи державного управління: переконання, заохочення і примус".
Д.Овсянко класифікує методи державного управління за функціями суб'єктів управління. Він виділяє серед них загальні, що застосовуються при виконанні всіх або основних функцій державного управління на важливих стадіях управлінського процесу, та спеціальні, які використовують при здійсненні окремих функцій або на певних стадіях управлінського процесу.
Найчастіше користуються поширеною позицією про розмежування таких загальних груп методів, як методи переконання і методи примусу, а також прямого і непрямого (опосередкованого) впливу. При цьому останні групи можуть бути певним чином прирівняні до так званих адміністративних і економічних методів управління. Такого підходу дотримуються Ю.Козлов, Л.Коваль, які дедалі частіше звертаються до класифікації методів на адміністративні (позаекономічні, прямого керівного впливу) й економічні (непрямого керівного впливу). Як критерій в цьому випадку використовується вид конкретних засобів, які застосовуються при розв'язанні управлінських завдань.
Адміністративні методи (інша назва організаційно-розпорядчі) зорієнтовані на такі мотиви поведінки, як усвідомлена необхідність дисципліни праці, почуття обов'язку, відповідальності, прагнення людини працювати у певній організації, розуміння можливості адміністративного покарання тощо. Цим методам притаманний прямий характер впливу: будь-який регламентуючий чи адміністративний акт підлягає обов'язковому виконанню. Адміністративні методи повинні відповідати правовим нормам, що діють на певному рівні управління, а також актам вищестоящих органів управління.
Економічні методи носять непрямий характер управлінського впливу: не можна розраховувати на автоматичну дію цих методів, досить важко визначити їх вплив на кінцевий результат.