Мультиплікативний вплив державних закупівель і чистих податків на реальний ввп.
Дискреційна фіскальна політика застосовує два інструменти: а) державні закупки, які є інструментом прямої дії (збільшуючи або зменшуючи державні закупки, держава безпосередньо впливає на сукупний попит і ВВП); б) чисті податки, які змінюються за рахунок зміни податкових ставок і трансфертів (змінюючи чисті податки, держава впливає на реальний ВВП опосередковано через споживання як компонент сукупного попиту). Зазначені фіскальні засоби впливають на доход мультиплікативно. Але в умовах змішаної економіки закритого типу виникає складний мультиплікатор видатків, який крім заощаджень враховує ще податки в формі чистих податків (Т). При цьому вилучення в формі податків відбувається автоматично в разі зміни доходу як податкової бази і вимірюється через граничний коефіцієнт податків (t). При врахуванні заощаджень і автоматичних чистих податків вилучення збільшуються і становлять величину 1-c(1-t). Звідси – формула складного мультиплікатора видатків:
Мультиплікатор податків завжди менше мультиплікатора видатків пропорційно граничній схильності до споживання:
Використовуючи наведені мультиплікатори, можна обчислити автономний вплив на дохід державних закупівель або чистих податків, які можуть змінюватися за рахунок зміни податкових ставок або рівня трансфертів:
Тут знаки свідчать про те, що між G і Y існує пряма залежність, а між T і Y – обернена. Оскільки mе > mt ,то це означає, що збільшення державних закупок на грошову одиницю викликає більший приріст доходу, ніж зменшення чистих податків на грошову одиницю. Крім окремого застосування фіскальних засобів держава може їх застосувати одночасно:
Автоматична фіскальна політика.
Автоматична фіскальна політика – політика, яка встановлюючи певну систему податків і трансфертів, забезпечує їм можливість виконувати стабілізаційну функцію в економіці автоматично. В разі інфляційного зростання ВВП стабілізаційний механізм виглядає так: 1) ВВП інфляційно збільшується, автоматично зростають чисті податки; 2) зростання автоматичних чистих податків означає збільшення податкових вилучень з економіки; 3) внаслідок збільшення податкових вилучень зростання сукупних витрат уповільнюється, що гальмує зростання ВВП. В разі дефіциту сукупних видатків стабілізаційний механізм виглядає так: 1) ВВП реально зменшується, автоматично зменшуються чисті податки; 2) зменшення автоматичних чистих податків означає зменшення податкових вилучень з економіки; 3) внаслідок зменшення податкових вилучень скорочення сукупних витрат уповільнюється, що гальмує падіння виробництва. Але автоматичні чисті податки не є достатнім гальмом для усунення економічних коливань. Автоматична залежність чистих податків від доходу – важливий чинник стабілізації економіки: зменшуючи податкові вилучення в період скорочення виробництва, вони збільшують їх у період його зростання. У першому випадку це гальмує скорочення виробництва, у другому – стримує його зростання. Завдяки цьому автоматичні чисті податки сприяють стабілізації економіки без державного втручання. Тому їх називають вмонтованими стабілізаторами. Величина цього гальмування залежить від впливу автоматичних чистих податків на мультиплікатор:
Граничний коефіцієнт податків (t) показує на скільки грошових одиниць змінюється величина автоматичних податкових вилучень зі зміною доходу на одну грошову одиницю. Мультиплікатор видатків обчислюється
Оскільки 1-c(1-t)>1-c, то це означає, що мультиплікатор з урахуванням автоматичних чистих податків нижчий, ніж за їх відсутності.
Фіскальна політика
на умовах збалансованого бюджету
породжує ще одну категорію – мультиплікатор
збалансованого бюджету (коли
).
Він показує, на скільки грошових одиниць
змінюється дохід в разі зміни держбюджету
на одиницю:
