
- •Місце макроекономіки в системі економічних наук.
- •Методологічні принципи побудови системи національних рахунків.
- •Основні макроекономічні показники.
- •Методи обчислення ввп: виробничий, кінцевого використання, розподільчий.
- •Номінальний та реальний. Індекси цін. Інфлювання та дефлювання ввп.
- •Циклічність як форма економічного розвитку. Сукупність та структура економічного циклу.
- •Зайнятість і безробіття. Види безробіття. Закон Оукена, втрати економіки від циклічного безробіття.
- •Види інфляції залежно від її темпів. Інфляція попиту та інфляція витрат, передбачувана та непередбачувана інфляція.
- •Роль інвестицій в економіці. Чинники автономних інвестицій та їх вплив на криву інвестиційного попиту.
- •Сукупний попит.
- •Сукупна пропозиція.
- •Модель ad – as як модель економічної рівноваги.
- •Визначення рівноважного ввп за методами “витрати-випуск” і “вилучення – ін’єкції”.
- •Фактичні та заплановані видатки. Заплановані та незаплановані інвестиції.
- •21. Сутність та модель мультиплікатора видатків. Вплив інфляції на мультиплікативний ефект.
- •Сукупні видатки і потенційний ввп. Рецесійний та інфляційний розриви.
- •Вплив держави на економічну рівновагу.
- •24. Модель економічної рівноваги за методом “видатки – випуск”.
- •Кейнсіанська класична теорія про вплив держави на економіку.
- •Дискреційна фіскальна політика.
- •Мультиплікатор податків.
- •Мультиплікативний вплив державних закупівель і чистих податків на реальний ввп.
- •Автоматична фіскальна політика.
- •Фіскальна політика з урахуванням пропозиції. Крива Лаффера
- •37. Механізм досягнення рівноваги на грошовому та товарному ринку.
- •Фіскальна політика та державний бюджет.
- •Грошовий мультиплікатор.
- •Грошово-кредитне регулювання економіки.
- •Платіжний баланс.
- •Валютний курс.
- •Валютні системи в розвитку.
- •Вплив чистого експорту на ввп.
- •Економічна рівновага в умовах відкритої економіки. Чистий експорт як компонент сукупних видатків.
- •49. Вплив зовнішньої торгівлі на ввп.
- •Кейнсіанська теорія ринку праці.
- •Класична теорія ринку праці.
- •Ринок праці та механізм його функціонування.
- •54.Крива Лоренця як графічна модель фактичного розподілу доходів.
- •Фактори економічного зростання. Функція Домара-Харрода.
- •Модель економічного зростання Солоу.
Місце макроекономіки в системі економічних наук.
Макроекономіка – галузь економічної науки, що вивчає поведінку економіки як єдиного цілого з метою забезпечення умов сталого економічного зростання, повної зайнятості ресурсів, мінімізації рівня інфляції і рівноваги платіжного балансу. Макроекономіка – це одна з наук, що вивчає закономірності функціонування національної економіки. Окрім неї, економіку вивчають багато інших економічних наук: політична економія, мікроекономіка, маркетинг, менеджмент, галузеві та функціональні економіки та ін. Водночас макроекономіка як наука, насамперед, спирається на положення та висновки політичної економії про розвиток виробничих відносин, розширене відтворення, дію об'єктивних економічних законів та механізми їх використання у практиці господарювання. Вона також має безпосередній зв'язок з математикою і статистикою, широко використовує методи економіко-математичного моделювання, що перетворює її у точну науку, дозволяє перейти від якісного до кількісного аналізу економічних явищ, процесів та закономірностей, які відбуваються в економіці. Отже, макроекономіка формує наукові уявлення про функціонування економіки на національному рівні. Вона досліджує господарську діяльність та взаємодію всієї сукупності економічних суб'єктів. Внутрішній стан та функціонування економічної системи як єдиного цілого забезпечується зв'язками між елементами, що входять до її складу, і зовнішнім середовищем. Мікроекономіка вивчає механізм функціонування та взаємовідносини індивідуальних економічних агентів, до яких належать окремі підприємства та організації (фірми, комерційні банки, страхові компанії тощо).
Макроекономіка базується на мікроекономічних явищах та процесах, що означає:
• макроекономічні показники є результатом зведення показників економічної діяльності окремих домогосподарств та фірм;
• макроекономічні закономірності відображають тенденції масової поведінки на мікрорівні;
• при побудові макроекономічних моделей виходять із припущення про те, що домогосподарства та фірми приймають оптимальні мікроекономічні рішення;
• макроекономічні процеси є результатом взаємодії економічних агентів та економічної політики держави.
Методологічні принципи побудови системи національних рахунків.
Система національних рахунків (СНР) - це система взаємопов’язаних економічних показників, які відображають загальні та найбільш важливі аспекти економічного розвитку, пов’язані з виробництвом і споживанням продуктів і послуг, розподілом і перерозподілом доходів, формуванням національного багатства країни. СНР базується на відповідних методологічних принципах, серед яких основними є :
1) Продуктивною є будь-яка економічна діяльність, яка приносить доход суб’єктам цієї діяльності, як у сфері матеріального, так і нематеріального виробництва.
2) В основі СНР лежить концепція про тотожність між витратами на виробництво сукупного продукту і доходом, одержаним від його продажу. Цей принцип лежить в основі економічної рівноваги, до якої економіка постійно прагне.
3) СНР виходить із того, що економіка знаходиться у постійному кругообороті, а кругооборот - це безперервний потік “доходи-витрати”. Цей принцип свідчить про те, що доходи є функцією видатків, а видатки залежать від розподілу доходів.
Особливістю методології СНР є також те, що ключовим поняттям у структурі показників виробництва є додана вартість - характеризує внесок конкретної сукупності факторів виробництва у створенні вартості в масштабах економіки в цілому. Додана вартість (ДВ) як внесок кожного окремого виробника розглядається в СНР стосовно виробника, а не продукту. А повна вартість (валовий випуск) матеріальних благ і послуг включає крім ДВ також і проміжне споживання.