14.2. Особливості складання окремих форм фінансової

Звітності

Баланс

Бухгалтерський баланс - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.

Зміст і форму балансу та загальні вимоги до розкриття його статей визначено П(С)БО 2 "Баланс". Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фі­нансовий стан підприємства на звітну дату.

У балансі відображаються активи, зобов'язання та власний капітал підприємства.

Не допускається згортання статей активів та зобов'язань, крім ви­падків, передбачених відповідними П(С)БО. Наприклад, не можна згортати дебіторської та кредиторської заборгованостей за продук­цію, товари, роботи, послуги, за різними видами податків тощо.

Актив балансу має три розділи, пасив - п'ять розділів, в які згрупо­вані статті балансу, що дає змогу більш наглядно подати інформацію.

Розділи активу балансу:

I "Необоротні активи";

II "Оборотні активи";

III "Витрати майбутніх періодів".

Розділи пасиву балансу:

I "Власний капітал";

II "Забезпечення наступних витрат і платежів";

III "Довгострокові зобов'язання";

IV "Поточні зобов'язання";

V "Доходи майбутніх періодів".

Для складання балансу дані графи "На початок звітного періоду" переносять з попереднього річного балансу з графи "На кінець звітного періоду", враховуючи коригування (якщо вони були) вступного залишку нерозподіленого прибутку.

Для складання балансу використовують залишки за бухгалтерськими рахунками на останній день звітного періоду (рис. 14.1). В кінці року власник підприємства здійснює розподіл фінансового результату, що вносить зміни до статей балансу. Це називається реформація балансу.

Позначення:

А - актив балансу

П - пасив балансу

Рис. 14.1. Взаємозв'язок між планом рахунків і розділами балансу

Звіт про фінансові результати

Звіт про фінансові результати — звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства.

Мета складання звіту про фінансові результати - надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.

Зміст і форма звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей визначено П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати".

Доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які приводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Витрати — зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які приводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Прибуток - сума, на яку доходи перевищують витрати, пов'язані з одержанням доходу.

Збиток - сума, на яку витрати перевищують доходи, для отримання яких здійснені витрати.

Звіт про фінансові результати надає інформацію про результати діяльності підприємства за звітний період та є основою для визначення його прогнозів на майбутні періоди.

Звіт має три розділи. В першому розділі "Фінансові результати" визначають фінансові результати за видами діяльності і в цілому по підприємству шляхом порівняння доходів і витрат; в другому розділі "Елементи операційних витрат" відображають операційні витрати за їхніми елементами; розділ ІІІ "Розрахунок показників прибутковості акцій" заповнюють акціонерні товариства, прості акції яких відкрито продаються та купуються на фондових біржах, включаючи товариства, які перебувають у процесі випуску таких акцій.

Звіт про фінансові результати складають наростаючим підсумком з початку року на підставі інформації, що міститься на рахунках класів 7 "Доходи і результати діяльності", 8 "Витрати за елементами", 9 "Витрати діяльності".

Доходи і витрати у звіті про фінансові результати відображають в розрізі звичайної діяльності і надзвичайних подій.

Суб'єкти малого підприємництва складають фінансовий звіт за скороченою формою показників, яка включає баланс і звіт про фінансові результати. Інші чотири форми фінансової звітності (звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, примітки до річної фінансової звітності, інформація за сегментами) суб'єкти малого підприємництва не складають.

Звіт про рух грошових коштів

Звіт про рух грошових коштів - це звіт, який відображає надходження і вибуття грошових коштів у результаті діяльності підприємства у звітному періоді.

На підприємствах відбувається витрачання грошей на закупівлю сировини, матеріалів, та надходження від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, основних засобів тощо. Безпосередньо в балансі вказують лише наявність грошей на початок і кінець звітного періоду, а даних про їхній рух не подають. У звіті про фінансові результати відображають суму нарахованих доходів, витрат та прибутку протягом звітного періоду, але немає інформації про джерела надходження та видатку грошових коштів. Проте потенційних інвесторів, кредиторів, власників може цікавити інформація про причини зміни наявності грошей, джерела їхнього надходження та канали витрачання. Таку інформацію відображають у звіті про рух грошових коштів, який подають у складі річної фінансової звітності. Звіт складають на основі балансу, звіту про фінансові результати, а також даних бухгалтерського обліку.

Зміст і форму звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей визначено П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів". Метою складання звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередже-ної інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їхніх еквівалентах за звітний період.

Грошові кошти - готівка в касі, кошти на рахунках в банках та депозити до запитання.

Еквіваленти грошових коштів - короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у грошові кошти та характеризуються незначним ризиком зміни їхньої вартості.

У звіті про рух грошових коштів наводять дані про рух грошових коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Це дає можливість користувачам звітності оцінювати вплив видів діяльності на фінансовий стан підприємства та суму його грошових коштів.

До звіту про рух грошових коштів не включають внутрішніх змін у складі грошових коштів та негрошових операцій, тобто таких, які не потребують використання грошових коштів та їхніх еквівалентів. Наприклад, отримання об'єктів на умовах фінансової оренди, бартер­ні (товарообмінні) операції, виплати дивідендів акціями, придбання активів за рахунок кредиту без попереднього зарахування його на ра­хунки підприємства тощо.

Є два методи складання звіту про рух грошових коштів:

1) прямий - за яким розкривають основні шляхи валових надходжень грошових коштів і їхніх валових витрат за конкретними джерела­ми та напрямками;

2) непрямий - за яким чистий прибуток (збиток) коригують відповід­но до впливу операцій негрошового характеру.

П(С)БО 4 передбачає використовувати непрямий метод складання звіту про рух грошових коштів з операційної діяльності і прямий метод - з інвестиційної та фінансової діяльності.

Порядок коригувань під час складання звіту про рух грошових коштів непрямим методом можна подати такою схемою (рис. 14.2).

Незалежно від вибраного методу результат руху грошових коштів буде однаковий. Ми вважаємо, що простішим і зрозумілішим є прямий метод складання звіту про рух грошових коштів, а тому доцільно в Україні переходити з непрямого на прямий метод.

Рис. 14.2. Коригування при складанні звіту про рух грошових коштів непрямим методом

Звіт про власний капітал

Звіт про власний капітал - звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

Зміст і форму звіту про власний капітал і загальні вимоги до розкриття його статей визначено П(С)БО 5 "Звіт про власний капітал". Метою складання звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. В звіті вказують наявність та рух власного капіталу за видами.

Звіт про власний капітал складають за рік на підставі даних бухгалтерського обліку.

Власний капітал - це частина активів підприємства, що залиша­ється після вирахування всіх його зобов'язань.

Капітал = Активи - Зобов'язання.

Наявність власного капіталу легко визначити за балансом. Проте користувачів інформації цікавлять також зміни, які відбулися у складі власного капіталу, і причини таких змін. Це розкривають у "Звіті про власний капітал". Інформацію для складання цього звіту беруть із ра­хунків класу 4 "Власний капітал та забезпечення зобов'язань".

Звіт про власний капітал має взаємозв'язок з балансом та звітом про фінансові результати, зокрема із рахунками класу 4 "Власний ка­пітал та забезпечення зобов'язань" і розділом І "Власний капітал" пасиву балансу.

Примітки до річної фінансової звітності

Примітки до фінансових звітів - сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію і обґрунтування статей і фінансових звітів, а також інформація, розкриття якої передбачено відповідними поло­женнями (стандартами).

Примітки до фінансової звітності деталізують та роз'яснюють інформацію щодо фінансово-майнового стану підприємства та результатів його діяльності, розкривають найважливіші обставини, які мали вплив на діяльність підприємства. Примітки мають важливе значення для користувачів звітності в частині правильного розуміння ними поданої інформації.

У примітках до фінансових звітів потрібно розкрити: облікову політику підприємства; інформацію, яка не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов'язковою за відповідними положеннями; інформацію, що містить додатковий аналіз статей звітності, потріб­ний для забезпечення її зрозумілості та доречності.

Типова форма фінансової звітності № 5 "Примітки до річної фінансової звітності" затверджена наказом Міністерства фінансів України № 302 "Про примітки до річної фінансової звітності" від 29 листопада 2000 р.

Примітки до річної фінансової звітності подають у текстовому вигляді та у формі затверджених таблиць.

Крім передбачених стандартних форм звітності, готують додаткову інформацію, яку подають у довільній формі як пояснювальну записку. Наводять наказ про облікову політику підприємства. В примітках до фінансової звітності відображають події, які надають додаткову інформацію про обставини, актуальні на дату балансу. До них належать: ого­лошення банкрутом дебітора підприємства; переоцінення активів після звітної дати, інформація про фінансовий стан дочірніх і асоційованих підприємств, що свідчить про стійке зниження ринкової вартості їхніх акцій; отримання від страхової організації даних про уточнення розміру страхового відшкодування; виявлення помилок у звітності тощо.

До подій, які виникли після дати балансу, належать: прийняття рішення щодо реорганізації підприємства; придбання цілісного майнового комплексу; втрати активів внаслідок пожежі, аварії або іншої надзвичайної події; прийняття рішення щодо емісії цінних паперів; укладення контрактів щодо значних капітальних і фінансових інвестицій та інші.

Інформація за сегментами

Інформація за сегментами - звіт про доходи, витрати, фінансові результати, активи і зобов'язання звітних сегментів підприємства.

Методологічні засади формування інформації про доходи, витра­ти, фінансові результати, активи і зобов'язання звітних сегментів та розкриття їх у фінансовій звітності визначає П(С)БО 29 "Фінансова звітність за сегментами".

Інформацію формують у бухгалтерському обліку за господарськи­ми та географічними сегментами, які визначає підприємство на основі його організаційної структури. Сегмент може бути визначений і за критерієм дотримання єдиного технологічного процесу, який може здійснюватися в кількох географічних регіонах.

Географічний сегмент - відокремлювана частина діяльності підприємства з виробництва та/або продажу певного виду (або групи) продукції (товарів, робіт, послуг) у конкретному економічному сере­довищі, яка відрізняється від інших:

- економічними і політичними умовами географічного регіону;

- взаємозв'язком між діяльністю в різних географічних регіонах;

- територіальним розташуванням виробництва продукції (робіт, послуг) або покупців продукції (товарів, робіт, послуг);

- характерними для географічного регіону ризиками діяльності;

- правилами валютного контролю і валютними ризиками в таких регіонах.

Господарський сегмент - відокремлювана частина діяльності підприємства з виробництва та/або продажу певного виду (або групи) продукції (товарів, робіт, послуг), яка відрізняється від інших:

- видом продукції (товарів, робіт, послуг);

- способом отримання доходу (способом розповсюдження продукції, товарів, робіт, послуг);

- характером виробничого процесу;

- характерними для цієї діяльності ризиками;

- категорією покупців.

Інформація за сегментами дає можливість аналізувати за сегментами доходи, витрати, фінансові результати, активи, зобов'язання, капітальні інвестиції та амортизацію необоротних активів.

Фінансову звітність супроводжують листом підприємства, в якому вказують склад звітності, що подається.