9.2.5. Попит і пропозиція валюти

Попит на іноземну валюту виникає внаслідок необхідності купівлі товарів і послуг за рубежем. Попит на валюту будь-якої країни на валютному ринку свідчить саме про те, що існує попит іноземців на товари і послуги цієї країни. Величина попиту на валюти залежить від ціни на пропонований товар. Зі зниженням ціни на товар дедалі більше покупців забажають і зможуть його купити.

Покупцям, які бажають придбати іноземний товар, буде потрібна валюта країни - продавця товару в обмін на національну валюту за ціну, що склалася на ринку, тобто за обмінним курсом. Попит на валюту продавця товару залежатиме від ціни валюти (валютного курсу). Пропозиція валюти з боку країни-продавця виникає, у свою чергу, внаслідок необхідності купівлі товарів (тобто попиту на товар) у країни - покупця ЇЇ товарів.

Іншими словами, взаємний попит на дві (і більше) валюти і їх пропозиція виникають внаслідок торговельних операцій між. двома (і більше) країнами.

Розглянемо криві попиту і пропозиції іноземних товарів та іноземної валюти, які ілюструють висловлені вище положення

Припустимо, що між двома країнами (США та Японією) здійснюється одна торговельна операція: обмін американської пшениці на японські "Тойоти".

Схема 2

Крива американського попиту на єну показує залежність попиту на японську валюту для купівлі "Тойот" від курсу єни.

Крива попиту на "Тойоти" показує, що за ціною в 10 000 дол. за одну автомашину попит буде на 100 000 машин, за ціною в 6250 дол. попит зросте до 200 000 одиниць.

Припустимо, що Японія готова виготовляти і експортувати "Тойоти" за 1 250 000 єн. За курсом обміну 0,008 доларів за єну автомобіль може бути проданий у США за 10 000 дол. (1 250 000 х 0,008 = 10 000). За такою ціною буде продано 100 000 "Тойот". Для їх купівлі американцям потрібно буде 125 млрд. єн (1 250 000 х 100 000 = 125 млрд.).

Якщо курс єни знизиться до 0,005 дол. за єну, то японці, як і раніше отримають 1250 000 єн за кожний проданий автомобіль, навіть якщо вони продаватимуть їх за 6250 дол. (1 250 000 х 0,005 = 6250).

Але при цьому попит на машини підвищиться до 200 000 одиниць, що, у свою чергу, приведе до збільшення попиту на єну на валютному ринку до 250 млрд. єн (1 250 000 х 200 000 = 250 млрд.).

Отже, зниження курсу валюти будь-якої країни приводить до здешевлення для іноземців товарів та послуг цієї країни і підвищення попиту на них. Зростаючий попит на товари тягне за собою збільшення попиту на валюту цієї країни.

Подивимось тепер на валютний обмін з точки зору чинників, які впливають на пропозицію японської єни. Для цього розглянемо криву японського попиту на американську пшеницю і криву пропозиції єни на валютному ринку.

Крива японського попиту на пшеницю показує, що за ціною 375 єн за "бушель японці куплять 20 млн. бушелів. Якщо ціна підвищиться до 600 єн, то попит на пшеницю знизиться до 10 млн. бушелів.

Крива пропозиції єн показує залежність пропозиції єн від ціни єни в доларах.

Якщо ціна однієї єни становить 0,005 долара, то кількість єн, що пропонуються на валютному ринку, становитиме 6 млрд. єн (600 х 10 000 000 = 6 млрд.). Якщо ж ціна єни підвищиться до 0,008 долара, то пропозиція єн зросте до 7,5 млрд. дол. (375 х 20 000 000 = 7,5 млрд.).

У ринковій економіці ціна валюти коливається під впливом попиту і пропозиції. Якщо обмінний курс надто високий, пропозиція валюти перевищить попит на неї і ціна валюти знизиться. Якщо ж ціна надто мала, попит на валюту перевищить пропозицію і курс підвищиться. Внаслідок таких коливань складається ціна рівноваги валюти або ринкова ціна. Ринкова ціна - це обмінний курс, за якого пропозиція валюти на валютному ринку дорівнює попиту на неї.

Схема З Коливання ціни валюти під впливом попиту і пропозиції

Можемо зробити висновок, що валютний ринок діє так само, як і інші ринки. Зростання попиту приводить до зростання ціни (або валютного курсу). Зростання пропозиції спричиняє падіння обмінного курсу. На вільному ринку курс обміну валют завжди рухатиметься до рівноваги, виявляючи будь-яку нестачу або надлишки.

Обмін валют відбувається на основі їх котирування, тобто визначення їх курсу. В умовах конвертованості валют котирування здійснюється банками або на валютній біржі. За валютних обмежень курси встановлюються урядовими органами. Поряд з офіційним існує неофіційне котирування на чорному валютному ринку. Таке котирування існує переважно в країнах з неконвертованою валютою або валютними обмеженнями.

При котируванні валюти розрізняють курси продавця і покупця. Банки продають іноземну валюту дорожче, ніж купують її. Різниця між курсами називається маржею. Вона слугує для покриття витрат банку і для страхування валютного ризику. При нестабільності валютного ринку або в період валютної кризи маржа може збільшитись у 2 - 10 разів порівняно з "нормальною" маржею 0,05-0,09% від котированого курсу.