9.3.9. Ринок євровалют

У міжнародній валютній термінології розрізняють:

• валютні ринки, тобто продаж і купівлю валюти в країні її походження;

• євровалютний ринок - ринок депозитних операцій в іноземній валюті за межами країни походження цієї валюти.

Наприклад, якщо банк Франції бере кредит у доларах у США, то це - операція на міжнародному валютному ринку, а якщо отримує такий кредит у банку в Лондоні, то угода укладена на ринку євровалют. Євродолар - це валюта на рахунках банків, які знаходяться не в США, тобто не "на батьківщині" цієї валюти, а в іншій країні. Отже, долар у пасиві банку у Франції є євродоларом. Банки, які проводять ці операції, є євро-банками в тій частині своєї діяльності в іноземній валюті, яку вони проводять на своїй території. На євроринку відбувається швидке переміщення грошей з однієї країни до іншої від величини відсоткової ставки і співвідношення валютних курсів.

Євро-банківська діяльність приваблива з двох причин; відносною відсутністю регулювання і величезними розмірами ринку євровалют. На євро-банки зазвичай не розповсюджуються вимоги відносно наявності необхідних резервів, а також вимоги щодо структури капіталу і виплат надбавок за страхування депозитів.

Ринок євровалют виник у 1950-х роках. Передумовами розвитку цього ринку були:

• по-перше, можливість філій американських банків в Європі і європейських банків сплачувати за доларові депозити вищі відсотки, ніж у США. Крім того, доларові кредити, які видавались в Європі, коштували дешевше;

• по-друге, надлишок коштів у доларах у країн-експортерів нафти з Близького Сходу і країн, які віддавали перевагу розміщенню в європейських банках;

• по-третє, попит на доларові кредити збоку країн, що розвиваються;

• по-четверте, зняття валютних обмежень у просуванні капіталу західноєвропейськими країнами.

Це привело до встановлення на національних європейських валютних ринках сприятливих умов для здійснення операцій з депозитами нерезидентів. Країни Західної Європи відчували гострий доларовий дефіцит і всіляко заохочували приплив коштів на рахунок нерезидентів у своїх банках, оскільки такі депозити слугують валютним кредитом для країн, що приймають ці депозити. Відтак рахунки іноземців звільнялись від оподаткування і обов'язкового резервування частини коштів у місцевому центральному банку. Щоб відрізнити припливаючі на рахунки нерезидентів в європейські банки "безгоспні" валюти від грошових одиниць, контрольованих центральними банками, що їх емітували, вони отримали приставку "євро", яка вперше стала додаватись до доларів США, а вже потім, у міру їх освоєння євроринком, і до інших вільно використовуваних валют.

Відхід від валютного регулювання і податкового законодавства даної країни спонукав міжнародні банки до всебічного сприяння розвитку ринку євровалют. У наші дні він набув величезних масштабів (обсяг його близько 700 трлн. дол. на рік) і охоплює всі великі міжнародні банки, фінансові центри всього світу і всі конвертовані валюти.

На Європу припадає близько 50% операцій ринку євровалют. Головним фінансовим центром євровалютного ринку є Лондон (понад 20% світового обсягу операцій в євровалюті). Нині налічується понад 35 центрів євровалютного ринку. До числа найбільших, окрім Лондона, відносяться Токіо (близько 20% обсягу угод ринку), Нью-Йорк, Франкфурт-на-Майні (по 10%), Париж (7%), Цюріх - Женева (6%), Люксембург (4%), Амстердам, Брюссель (по 3%).

Європейська валютна система (ЄВС) була створена у 1979 р. її створення було викликане прагненням країн ЄС встановити взаємно фіксовані валютні курси з метою розвитку спільного європейського ринку, проведення єдиної сільськогосподарської політики ЄС і отримання більшої ваги в міжнародних економічних переговорах.

Нині ЄВС переростає в Європейський валютний союз з єдиною європейською валютою (євро), яка випускається Європейською системою центральних банків під керівництвом Європейського центрального банку.

Запитання для самоконтролю

1. Що являють собою валютні відносини?

2. Яке місце і роль валютних відносин у системі світогосподарських зв'язків?

3. Що таке валюта і які є її види?

4. Що таке валютні курси?

5. Якими є види валютних курсів?

6. Які чинники визначають попит і пропозицію валюти?

7. Як визначаються крос-курс і тристоронній арбітраж?

8. Як визначаються ціни іноземних товарів та послуг у національній валюті?

9. В чому суть та які є види валютного ринку?

10. Якими є особливості спотового ринку і обмінного курсу "спот"?

11. В чому полягає специфіка форвардного ринку і форвардного курсу?

12. Які відмінні риси визначають ф'ючерсний ринок та ф'ючерсний курс?

13. Що таке валютні опціони?

14. В чому полягає суть спекулятивних валютних операцій?

15. Що таке валютні ризики?

16. Яким чином здійснюється урядове втручання в діяльність валютних ринків?

17. Що таке ринок євровалют?