5.7. Альтернативні методи підвищення конкурентоспроможності світового ринку

Зусилля СОТ, спрямовані на лібералізацію міжнародної торгівлі, дали змогу значно знизити тарифні бар'єри, регламентувати нетарифні перешкоди торговельного обміну, реалізувати ідею Спільного ринку. Але це ще не означає, що усунено суперечності міжнародної торгівлі, повною мірою діє принцип недискримінації і заборони прямого і зворотного демпінгу. Завдяки цьому зберігається необхідність державної політики захисту національної економіки від впливу негативних наслідків міжнародної конкуренції. Країни-учасниці СОТ в рамках принципів цієї організації розробляють механізм зменшення залежності від "обов'язкового" (з точки зору економічного зростання) імпорту* і стимулювання експорту, що є альтернативною протекціоністським методам.

Обмеження "обов'язкового" імпорту

Після нафтових шоків 70-х років, багато ПРК (а також Україна після розпаду СРСР) відчули негативний вплив на економічне зростання зовнішньої залежності з енергії.

Для зняття або послаблення цієї залежності в ряді великих західних країн розроблено торгівельну політику обмеження імпорту нафти шляхом:

• розвитку національного виробництва енергії і пошуку нових джерел енергії: геотермальної, енергії сонця та вітру тощо;

• формування стимулів економії енергії, які починалися з кампаній у засобах інформації, включали премії тим інвесторам, які забезпечували економію енергії, і надання кредитів на пільгових умовах та податкові переваги; _: »державного контролю над виробництвом і постачанням продукції енергетичного сектора економіки;

• диверсифікації географічних джерел імпорту енергії;

• формування національного гарантійного запасу з метою обмеження ризику від перебоїв у поставках. Альтернативна політика, спрямована на розвиток експорту, включає в себе сукупність гарантій, страхування кредитів та податкові механізми стимулювання підприємств до роботи на зовнішній ринок. Ця політика розроблюється і її реалізація підтримується організаціями, що займаються зовнішньою торгівлею під контролем уряду. Зовнішньоторговельні організації визначають загальний напрям торгівельної політики і керують механізмом підтримки експортерів, надають інформаційні та консультаційні послуги підприємствам-експортерам, рекламують товари і послуги за кордоном, організують участь підприємств у ярмарках та виставках.

Основою політики підтримки експорту є страхування торгівельного ризику на випадок неплатоспроможності або банкрутства покупця, а також ризику повного або часткового розриву контракту. Не менш важливу роль відіграє страхування валютних ризиків, страхування досліджень та ін.

У ПРК кредити для міжнародної торгівлі носять спеціальний характер: вони дозволяють експортерам пропонувати своїм клієнтам не лише товар на продаж, а й кредитування цієї купівлі на пільгових умовах, а у певних випадках (наприклад, для країн, що розвиваються) - за рахунок державних фінансів. Умови експортних кредитів є однією із складових конкурентоспроможності товарів і ефективним важелем просування експорту, особливо в країнах, що розвиваються, і країнах з перехідною економікою.

Запитання для самоконтролю

1. Які існують основні тенденції в міжнародній торговельній політиці та в чому полягає їх сутність?

2. Визначте основні проблеми торговельної політики країн, що розвиваються.

3. У чому полягають особливості торговельної політики країн з перехідною економікою?

4. Назвіть та дайте характеристику причин протекціоністського втручання держави в міжнародну торгівлю.

5. У чому полягають тарифні методи регулювання міжнародної торгівлі?

6. У чому сутність нетарифних методів регулювання міжнародної торгівлі?

7. Які економічні інститути регулюють міжнародну торгівлю?