- •Глава 16. Суть, види та форми міжнародного бізнесу
- •16.1. Суть і мотивація міжнародного бізнесу
- •16.2. Види міжнародного бізнесу
- •16.3. Основні суб'єкти міжнародного бізнесу
- •16.4. Рівні правового регулювання міжнародного бізнесу
- •Глава 17. Офшорні центри у системі міжнародного бізнесу
- •17.1. Сутність та класифікація офшорних центрів
- •17.2. Види офшорного підприємництва
- •Глава 18. Транснаціональні корпорації (тнк)
- •18.1. Визначення тнк. Критерії траснаціональності корпорації
- •18.2. Чинники внутрішнього середовища тнк: цілі, технологія, люди, структура
- •18.3. Сучасні форми організаційної структури тнк
- •18.4. Малий бізнес у системі тнк
- •Глава 19. Сучасна система управління тнк
- •19.1. Поняття "міжнародний менеджмент" як відображення практики управління тнк
- •19.2. Специфіка зовнішнього середовища тнк: глобалізація господарських зв'язків та множинність специфічних національних ринків
- •19.4. Професійні та особистісні вимоги до менеджера-міжнародника
- •Глава 20. Функціональна структура міжнародного менеджменту
- •20.1. Міжнародний менеджмент як система функцій
- •20.2. Виробничий менеджмент. Місце та специфіка виробничого менеджменту міжнародної фірми
- •Управління запасами
- •20.3. Менеджмент міжнародного маркетингу
- •20. 4. Міжнародний фінансовий менеджмент
- •Запитання для самоконтролю
Глава 18. Транснаціональні корпорації (тнк)
Ключові поняття
ТНК: сутність, критерії транснаціоналізації, форми організаційної структури; чинники внутрішнього середовища ТНК: цілі, технологія, люди, структура.
18.1. Визначення тнк. Критерії траснаціональності корпорації
Транснаціональні корпорації (ТНК) є головним суб'єктом світогосподарських відносин і формою, що втілює в собі, як правило, всі види сучасного міжнародного бізнесу.
Для визначення ТНК важливими є як кількісні, так і якісні критерії. ТНК сьогодні - це в основному великі за обсягом виробництва та величиною доданої вартості, виключно ефективні з точки зору виробництва і прибутку фірми. Вони мають величезний економічний потенціал.
Середньорічний обсяг продажів ТНК становить кілька сотень мільйонів доларів, понад 500 ТНК мають річний обсяг збуту понад 1 млрд. дол., а найбільші - десятки мільярдів доларів США.
Таблиця 28
Перші ТНК світу за обсягами прибутків у 1999р. (за даними журналу Fortипе, США)
Річні обсяги продажу провідних ТНК інколи порівнюють з показниками ВНП окремих країн (табл. 29).
У цілому ТНК контролюють 70-90% ринків товарів, послуг і технологій. Загальний обсяг реалізації 200 найбільших з них уже становить понад 30% світового валового внутрішнього продукту.
Разом з тим слід відзначити, що велетенські розміри не є обов'язковими для ТНК. Часто ТНК бувають порівняно невеликими за масштабами операцій, але незвичайно гнучкими, виключно ефективними з точки зору виробництва і прибутку (особливо у сфері наукомісткої технології, обслуговування та ін.).
Головними критеріями траснаціональності фірми є три моменти: 1) система міжнародного виробництва, що ґрунтується на розпорошенні виробничих одиниць по багатьох країнах; 2) проникнення в передові галузі виробництва, швидкий розвиток яких передбачає наявність величезних капіталовкладень і залучення висококваліфікованих працівників; 3) поведінка фірми.
Транснаціональність капіталу і діяльності є основною рисою ТНК. Вирішальним у визначенні ТНК є не стільки те, з яких країн надходить капітал, скільки те, куди він прямує, де оперує, звідки здобуває прибутки. Більшість сучасних ТНК становить один національний, а не багатонаціональний капітал.
За визначенням ООН, ТНК - це "підприємства, що є власниками, або такими, що контролюють виробництво товарів і послуг за межами країни, в яки вони базуються".
Інакше кажучи, ТНК - це міжнародні концерни, тобто групи підприємств (дочірніх фірм) навколо іншого підприємства (материнської компанії), яка тримає акції цих підприємств. Для того, щоб бути спроможною контролювати дочірні підприємства, головному підприємству в багатьох західних країнах достатньо мати від 20 до 40% акцій. У СІЛА, де акції багатьох підприємств належать сотням і тисячам акціонерів, для ефективного контролю достатньо оволодіти 10-15% акцій. В рамках концернів часто дочірні підприємства є тримачами акцій інших дочірніх підприємств в інших країнах, економічним механізмом їх формування є ПЗІ. Саме тому колосальна фінансова і промислова могутність ТНК має наднаціональний характер.
Характерною особливістю ТНК є:
• географічна диверсифікація виробництва на світовому рівні;
• диверсифікація діяльності;
• участь у міжнародній спеціалізації виробництва.
Деякі ТНК функціонують більш ніж у 100 країнах. Наприклад, фірма "Інтернешнл Бізнес Мешінз" (виробництво електронно-обчислювальної техніки та оргтехнічного устаткування) має філії більш ніж у 80 країнах, "Сіменс" - у 52, концерну "Дженерал Моторс" належить 209 заводів у СІЛА, 12 - у Канаді і 32 - в інших країнах. При цьому обсяг виробництва закордонних філій ТНК перевищує обсяг експорту країн їх походження (за даними на 1999 р., майже в чотири рази для СІЛА і більш ніж у два рази для Великої Британії та Швейцарії).
У багатьох ТНК досить висока питома вага зайнятих на підприємствах, розташованих за межами країн їх походження. Назвемо деяких лідерів:
"Нестле" (Швейцарія) - 96%, ІТТ (США) - 72%, "Юнілевер" (Великобританія-Нідерланди) - 70%, "Зінгер" (США) - 60%.
А ось дані дещо іншого характеру по деяких країнах:
• по Швейцарії - на 100 працюючих на підприємствах у країні припадає 79 робітників і службовців, зайнятих на швейцарських підприємствах за рубежем;
• по Швеції - відповідно 20 чоловік;
• по Фінляндії - 17;
• по Німеччині - 12.
Могутні ТНК шляхом диверсифікації своєї діяльності стають конгломератами на зразок американської "Інтернешнл Телефон енд Телеграф". ІТТ, зберігаючи монополію в галузі засобів зв'язку, має підприємства фармацевтичної та харчової промисловості, підприємства сфери послуг (прокат автомобілів, готелі тощо). Італійський концерн "де Бенедетті" включає в себе компанію "Оліветті" (виробництво друкарських машинок, канцелярського обладнання, комп'ютерної техніки), підприємства в галузі харчової промисловості, міжнародний концерн у галузі виробництва деталей для автомобілів, видавництво, газети тощо.
ТНК є домінуючим чинником внутріфірмової міжнародної спеціалізації та кооперування виробництва, що визначає структуру та географічний напрям світової торгівлі.
Внутріфірмова спеціалізація виражається у виробництві різних товарів різними філіями ТНК. Так, англійська філія "Дженерал Моторс" ("Воксхолл") спеціалізована на виробництві вантажівок, західнонімецька ("Опель") - на виробництві легкових автомобілів. Подібним же чином голландський трест "Філіпс" сконцентрував виробництво прасок та міксерів у Нідерландах, радіаторів - у Шотландії, касетних магнітофонів - в Австрії, Спеціалізація торкається і виробництва складових елементів готової продукції. Наприклад, компанія "Форд" має три великих тракторних заводи, розташованих у Бельгії, Англії і США. Перший виготовляє всі види трансмісій, другий - всю гідравліку, а третій - автоматичні коробки швидкостей.
Спеціалізація розповсюджується і на науково-технічні дослідження. Американська корпорація ІБМ, лабораторії якої розкидані по всьому світу, доручила кожній з них певний напрям розробок. ЕОМ 360/40 була винайдена у Франції, а виготовлена у Франції і США. При цьому її запам'ятовуючий пристрій був виготовлений в Шотландії, тверді логічні компоненти - в Парижі, а інша арматура - в Нідерландах, Швеції та Італії.
Спеціалізація і кооперування між підприємствами однієї і тієї ж ТНК, розташованими в різних країнах, призводить до розвитку внутрікорпоративного обміну, який нині досягає 1/3 міжнародного торговельного обігу. Двосторонні поставки філій однієї лише фірми "Форд" в Бельгії та ФРН сягають 1/6 всього обсягу бельгійської зовнішньої торгівлі. Проведене в 1996 р. англійським управлінням торгівлі обстеження показало, що 22% вартості британського експорту становили внутріфірмові операції, такі як поставки філії "Форда" в Англії іншій філії тієї ж фірми в Бельгії або філії "Імперіел Кемікл Індастріз" в Англії - її ж філії в ФРН. В обробній промисловості ТНК, як правило, створюють вузькоспеціалізовані підприємства, що виготовляють деталі та вузли в країнах, які розвиваються, або в НІК (де вартість робочої сили нижча), а кінцеве складання здійснюють у промислово розвинутих країнах. Внаслідок цього значна частина експорту продукції обробної промисловості країн, що розвиваються, становить внутрішньофірмову торгівлю ТНК.
Міжнародний поділ праці в формі спеціалізації та кооперування між підприємствами однієї і тієї ж корпорації, а також значна питома вага внутрішньофірмового товарообігу є якісними критеріями транснаціональності фірми.
Важливим якісним критерієм транснаціональності є поводження фірми, орієнтація і стратегія її менеджменту. Для ТНК визначальним вважається подвійна орієнтація їхньої діяльності. З одного боку, менеджмент фірми орієнтований на регіональний і глобальний ринок, на світові стандарти якості, витрат виробництва, ефективності і таке інше, на специфіку механізму функціонування цих ринків. З іншого боку, транснаціональна фірма здобуває за рубежем національне життєве середовище і повинна функціонувати згідно з її законами і правилами. ТНК повинні приймати оптимальні рішення як з точки зору стану світового ринку, так і з точки зору одного або більше національних ринків, на яких вони здійснюють свою діяльність, залежно від того значення, яке для даної корпорації має той чи інший вид ринку. В цілому частка зарубіжних продажів велетенських промислових корпорацій світу в загальному обсязі продажів досягає 1/4. Однак вона коливається залежно від галузі (наприклад,; для нафтових компаній вона становить понад половину) і від конкретної країни. Для багатьох компаній європейського походження внутрішні продажі становлять менше 10% загальних продажів. У таких умовах наукові методи управління повинні застосовуватись не лише на внутрішньофірмовому, й на регіональному та світовому рівнях.
Як тільки фірма стає транснаціональною, вона зразу не поширює прогнозування і стратегічне планування на міжнародний, а потім і на світовий рівень.
І, нарешті, характерною рисою ТНК є особливий підхід до відносин зі своїми клієнтами і конкурентами. Вважається, що ТНК повинні проводити пристосовницьку політику. Ця політика має такі риси: 1) відкритість у діяльності корпорації з акцентом на те, яким чином ця діяльність сприяє соціальним та економічним змінам; 2) готовність використати величезну міць корпорації в гідному напрямку (наприклад, технологічний трансферт і адаптація технології до місцевих умов); 3) чесність, яка дуже часто означає, що продавець повинен не лише уникати шахрайства, але навіть не допустити можливості його виникнення; 4) ясність, тому що вона допомагає пом'якшити ворожість, якщо використати спільну мову з тими, хто негативно налаштований проти корпорації.
ТНК формує новий принцип взаємовідносин з партнерами.
Принцип "конкуренція зі всіма, а співробітництво з обраними" замінено іншим - "конкуренція з обраними, а співробітництво з рештою". Цей принцип реалізується у створенні так званих виробничо-комерційних агломерацій (ВКА). ВКА - це тимчасові, відносно усталені об'єднання, з спільною виробничою базою, технологічною та науково-технічною єдністю. (Наприклад, в автомобільній, авіаційній та космічній промисловості.
Ось деякі дані про науково-виробничу кооперацію; провідних західних фірм.
