- •Глава 16. Суть, види та форми міжнародного бізнесу
- •16.1. Суть і мотивація міжнародного бізнесу
- •16.2. Види міжнародного бізнесу
- •16.3. Основні суб'єкти міжнародного бізнесу
- •16.4. Рівні правового регулювання міжнародного бізнесу
- •Глава 17. Офшорні центри у системі міжнародного бізнесу
- •17.1. Сутність та класифікація офшорних центрів
- •17.2. Види офшорного підприємництва
- •Глава 18. Транснаціональні корпорації (тнк)
- •18.1. Визначення тнк. Критерії траснаціональності корпорації
- •18.2. Чинники внутрішнього середовища тнк: цілі, технологія, люди, структура
- •18.3. Сучасні форми організаційної структури тнк
- •18.4. Малий бізнес у системі тнк
- •Глава 19. Сучасна система управління тнк
- •19.1. Поняття "міжнародний менеджмент" як відображення практики управління тнк
- •19.2. Специфіка зовнішнього середовища тнк: глобалізація господарських зв'язків та множинність специфічних національних ринків
- •19.4. Професійні та особистісні вимоги до менеджера-міжнародника
- •Глава 20. Функціональна структура міжнародного менеджменту
- •20.1. Міжнародний менеджмент як система функцій
- •20.2. Виробничий менеджмент. Місце та специфіка виробничого менеджменту міжнародної фірми
- •Управління запасами
- •20.3. Менеджмент міжнародного маркетингу
- •20. 4. Міжнародний фінансовий менеджмент
- •Запитання для самоконтролю
19.1. Поняття "міжнародний менеджмент" як відображення практики управління тнк
З'ясовуючи зміст поняття "міжнародний менеджмент", ми спиратимемось на ті знання з теорії менеджменту, які ви набули з попередніх курсів. Вам уже відомо, що 'означає термін "менеджмент", відомі також еволюція управлінської теорії і практики та етапи формування основоположних принципів менеджменту. Ми не будемо повторювати основи менеджменту, виділимо лише ті аспекти сучасного тлумачення цього поняття, які, за визначенням, відносяться в першу чергу (або виключно) до міжнародного менеджменту чи мають специфіку в його рамках.
Терміном "міжнародний менеджмент" визначають: по-перше, управління міжнародним бізнесом; по-друге, розділ науки управління, який вивчає міжнародні аспекти менеджменту; по-третє, збірне позначення менеджерів, що володіють специфічними професіональними та особистими якостями, діяльність яких здійснюється в умовах світового ринку, міжнародних та світогосподарських відносин.
Міжнародний менеджмент як теорія і практика управління поширюється на ті сфери діяльності, котрі пов'язані з переміщенням ресурсів, товарів, послуг та робочої сили через національні кордони. Як ми вже говорили, головним суб'єктом міжнародного бізнесу і об'єктом міжнародного менеджменту є ТНК. Саме ТНК як реальні носії нових технологій, нових методів організації та управління виробництвом, як школа виховання новаторів-менеджерів з їх здатністю до сприйняття нового мислення визначає характер економічних відносин у світовій системі господарства, котрі реалізуються через їхню підприємницьку діяльність.
Сучасна "практична філософія" управління народжувалась і опробувалась переважно в рамках міжнародного бізнесу, в процесі вироблення корпоративної культури "передових" ТНК з її системою цінностей та установок персоналу кожного підприємства. В сучасній теорії і практиці менеджменту, міжнародний менеджмент займає передові позиції, активізуючи пошуки форм і методів управління, що адекватно відповідають на виклик сучасної епохи - епохи глобальних змін у світовому співтоваристві.
В рамках міжнародного менеджменту встановлені такі фундаментальні принципи управління організацією (фірмою) як системно-ситуаційний підхід і комплексність управлінських рішень, особливе значення урахування людського чинника, людських відносин (організаційної культури, демократизації управління, мотивації, контролю) та ін. Суть професіонального менеджменту ТНК можна коротко визначити так:
• адаптивний, тобто спрямований на швидке і адекватне реагування (прийняття рішень, дія) на виклик середовища фірми;
• підприємницький, тобто демократичний стиль управління, що ґрунтується на самостійності, відповідальності і готовності до виправданого ризику при прийнятті рішень;
• інноваційний, тобто готовий до сприйняття та реалізації нових ідей у технології, асортименті, управлінні, організації тощо;
• маркетинговий, тобто орієнтований на задоволення запитів споживачів;
• соціально-орієнтований на партнерство працівників фірми (менеджменту, праці), акціонерів і споживачів;
• що ґрунтується на інформаційній технології.
Наведені риси (характеристики) тією чи іншою мірою, в тому чи іншому поєднані притаманні управлінню будь-якої фірми. Але в управлінні ТНК вони органічно взаємопов'язані і становлять систему управління. Кожний з елементів цієї системи є моментом змісту решти, тоді як усі інші конституюють його зміст. Іншими словами, визначення "підприємницький менеджмент" включає в себе і маркетингову, і інноваційну, і соціальну спрямованість стратегії фірми. Водночас "інноваційний менеджмент", за визначенням, повинен бути підприємницьким, маркетинговим, соціально-орієнтованим і тощо. Наріжним каменем системи управління є адаптація до вимог середовища. Вона передбачає і може бути досягнута лише за соціально-орієнтованим підприємницьким стилем управління, його маркетингової та інноваційної спрямованості. Постійне новаторство - властивість адаптивної системи.
Розглянута система принципів управління становить концептуальну основу "практичної філософії" транснаціонального підприємницького менеджменту, загальний підхід до вирішення проблем, породжуваних практикою повсякденного життя ТНК в специфічному середовищі буття.
