
- •Глава 16. Суть, види та форми міжнародного бізнесу
- •16.1. Суть і мотивація міжнародного бізнесу
- •16.2. Види міжнародного бізнесу
- •16.3. Основні суб'єкти міжнародного бізнесу
- •16.4. Рівні правового регулювання міжнародного бізнесу
- •Глава 17. Офшорні центри у системі міжнародного бізнесу
- •17.1. Сутність та класифікація офшорних центрів
- •17.2. Види офшорного підприємництва
- •Глава 18. Транснаціональні корпорації (тнк)
- •18.1. Визначення тнк. Критерії траснаціональності корпорації
- •18.2. Чинники внутрішнього середовища тнк: цілі, технологія, люди, структура
- •18.3. Сучасні форми організаційної структури тнк
- •18.4. Малий бізнес у системі тнк
- •Глава 19. Сучасна система управління тнк
- •19.1. Поняття "міжнародний менеджмент" як відображення практики управління тнк
- •19.2. Специфіка зовнішнього середовища тнк: глобалізація господарських зв'язків та множинність специфічних національних ринків
- •19.4. Професійні та особистісні вимоги до менеджера-міжнародника
- •Глава 20. Функціональна структура міжнародного менеджменту
- •20.1. Міжнародний менеджмент як система функцій
- •20.2. Виробничий менеджмент. Місце та специфіка виробничого менеджменту міжнародної фірми
- •Управління запасами
- •20.3. Менеджмент міжнародного маркетингу
- •20. 4. Міжнародний фінансовий менеджмент
- •Запитання для самоконтролю
Розділ VI. Міжнародний бізнес
Глава 16. Суть, види та форми міжнародного бізнесу
Ключові поняття
Національний бізнес; міжнародний бізнес; мотивація міжнародного бізнесу; експорт ліцензування; франчайзинг; контракти на управління; проекти "під ключ"; спільне підприємництво; міжнародні бізнесові операції: чинники, вибір форми та способу; міжнародна фірма: іменна, предметна, змішаного типу, за видами та сферою діяльності, за формою власності і правового статусу, за належністю капіталу та контролю; регулювання міжнародного бізнесу: національний рівень, регіональний рівень, глобальний рівень
16.1. Суть і мотивація міжнародного бізнесу
Міжнародний бізнес характеризується сукупністю угод, укладених і здійснюваних через національні кордони для реалізації цілей окремих індивідуумів, організацій, фірм.
Міжнародний бізнес відрізняється від національного тим, що він пов'язаний з переміщенням ресурсів (сировина, капітал, технологія, люди в т. ч. технічні спеціалісти і менеджери), товарів (готові компоненти, продукти, напівфабрикати), послуг (бухгалтерський облік, юридична і банківська діяльність та ін.) з однієї країни в іншу, а не лише всередині однієї країни.
Міжнародний бізнес розвивається у різних галузях підприємницької діяльності. Його галузева спеціалізація визначається співвідношенням між потребами окремих країн в тій чи іншій продукції та послугах і можливостями їх задоволення за рахунок власного виробництва, яке певною мірою залежить від наявності в країні відповідних сировинних ресурсів.
Завдяки такому становищу сформувалася міжнародна спеціалізація промислове розвинутих країн світу, яка проявляється у міжнародній діяльності найбільших компаній. При цьому виділяються такі основні напрями галузевої спеціалізації:
енергетика, електротехніка і електроніка, чорна і кольорова металургія, виробництво будівельних матеріалів, хімічна і фармацевтична, авіаційна, харчова промисловість, автомобілебудування.
Відмітною рисою міжнародного бізнесу є і те, що на цю діяльність безпосередньо впливає численність обставин, у тому числі відмінності у мові, відстані, валютні курси, тарифні бар'єри, політичні проблеми тощо.
Вплив цих обставин звичайно вимірюється за п'ятибальною шкалою Лінкерта: 5 - дуже важливо, 1 - погано (див. табл. 22).
Таблиця 25
Місце |
Обставини |
Значення |
1 |
Комунікація (зв'язок) |
3 |
2 |
Ціноутворення |
3,52 |
3 |
Іноземна урядова бюрократія |
3,35 |
4 |
Коливання валютних курсів |
3,13 |
5 |
Податкові закони |
3,13 |
6 |
Політична невизначеність |
3,09 |
7 |
Інфляція |
2,96 |
8 |
Достовірність іноземних даних |
2,87 |
9 |
Переказ фондів (коштів) |
2,83 |
10 |
Недостатня підтримка уряду |
2,74 |
11 |
Міжнародна документація |
2,7 |
12 |
Набір управлінського персоналу |
2,65 |
13 |
Підтримка банківськими послугами |
2,57 |
14 |
Канали розподілу |
2,57 |
15 |
Відмінності в стандартах товарів |
2,52 |
16 |
Недостатнє значення іноземних законів |
2,52 |
17 |
Нестача кваліфікованих робітників |
2,48 |
18 |
Зв'язок з громадськістю |
2,44 |
19 |
Підготовленість персоналу |
2,44 |
20 |
Іноземні обмеження на рівну участь |
2,44 |
21 |
Обмеження на розподіл прибутку |
2,39 |
22 |
Відмінності в культурі |
2,39 |
23 |
Добування коштів |
2,35 |
24 |
Управління товарно-матеріальними запасами |
2,35 |
25 |
Вплив профспілок |
2,3 |
26 |
Капітальне бюджетування |
2,3 |
27 |
Нестача транспортної структури |
2,27 |
28 |
Відмінності в темпах регулювання |
2,26 |
29 |
Організаційна структура |
2,26 |
30 |
Координація розподілу |
2,23 |
31 |
Складування |
2,17 |
32 |
Вимагання |
2 |
33 |
Імпортні обмеження |
1,39 |
У своєму сучасному вигляді міжнародний бізнес склався після Другої світової війни в процесі транснаціоналізації виробництва і створення глобального ринку.
Чому ж сьогодні бізнес переходить національні кордони?
Основним мотивом і передумовою виходу бізнесу за національні кордони є вузькі рамки національного ринку і відносний "надлишок" капіталу, коли з метою прибуткового інвестування він спрямовується за кордон. Прагнення окремих індивідуумів, організацій, фірм забезпечити собі кошти, необхідні для відтворення національного капіталу, здійснюється через посередництво:
А) міжнародної торгівлі;
Б) прямого володіння або акціонерної участі у видобутку природних багатств за кордоном;
В) отримання права на повну або часткову власність виробничих потужностей, підприємств сфери послуг, фінансово-кредитної сфери тощо.
2) Перехід бізнесом національних кордонів безпосередньо мотивований двома групами чинників: вартісними і маркетинговими.
В міру загострення конкуренції на глобальному рівні і краху торговельних бар'єрів дедалі гострішою для кожної фірми стає потреба в максимальному зниженні витрат виробництва за рахунок доступу до більш дешевої робочої сили, сировини, землі , а також наближення до джерел постачання та клієнтів. Міжфірмова кооперація в рамках транснаціонального капіталу використовується як засіб зниження витрат виробництва. Наприклад, у 1983 р. фірми "Дженерал-Моторс" і "Тойота" підписали угоду про створення спільного підприємства для виробництва автомобілів у районі Сан-Франциско. Згідно з угодою "Тойота" оплачує інженерно-проектувальні роботи, забезпечуючи тим самим фірмі "Дженерал-Моторс" економію приблизно в 1 млрд. дол., які вона повинна була б, у противному разі, вкласти в дослідження і розробки. У свою чергу, "Тойота" економить 1,25 млрд. дол., оскільки їй не потрібно купувати землю в США і будувати там свій власний завод. У США виготовляються кузови, сидіння, інтер'єр і оздоблення; решту, включаючи двигун, виготовляє Японія. До ради директорів входить рівне число представників фірм Дженерал Моторс" і "Тойота", хоча президент призначається від Тойоти".
Б) Внутрішній ринок дедалі більшою мірою ставить кордон зростанню корпорацій, особливо в тих країнах, де діють антимонопольні закони. Так, в США антитрестовські закони обмежують максимальну частку ринка, яку може мати компанія. В результаті найбільші корпорації концентрують свою увагу на міжнародному секторі ринку. Бізнес шукає по всьому світу ринки (і формує їх для себе), а також середовище зі сприятливим податковим та інвестиційним кліматом.
3. Неабияку роль в переміщенні бізнесу за кордон відіграє такий чинник, як ділові зв'язки між фірмами. Часто слідом за міжнародною фірмою просуваються пов'язані з нею кооперацією фірми та обслуговуючі організації типу банків, бухгалтерсько-ревізорських фірм.
4. Сильним стимулом переміщення частини виробничих потужностей за кордон є і екологічні чинники. Промислово розвинуті країни прагнуть переміщувати в країни, що розвиваються, такі виробничі потужності, які значною мірою призводять до забруднення навколишнього середовища.
В цілому ж сектор міжнародної економіки надає бізнесу ширшою можливості для отримання вигод, хоча й приховує в собі більше ризику.