Розділ VI. Міжнародний бізнес

Глава 16. Суть, види та форми міжнародного бізнесу

Ключові поняття

Національний бізнес; міжнародний бізнес; мотивація міжнародного бізнесу; експорт ліцензування; франчайзинг; контракти на управління; проекти "під ключ"; спільне підприємництво; міжнародні бізнесові операції: чинники, вибір форми та способу; міжнародна фірма: іменна, предметна, змішаного типу, за видами та сферою діяльності, за формою власності і правового статусу, за належністю капіталу та контролю; регулювання міжнародного бізнесу: національний рівень, регіональний рівень, глобальний рівень

16.1. Суть і мотивація міжнародного бізнесу

Міжнародний бізнес характеризується сукупністю угод, укладених і здійснюваних через національні кордони для реалізації цілей окремих індивідуумів, організацій, фірм.

Міжнародний бізнес відрізняється від національного тим, що він пов'язаний з переміщенням ресурсів (сировина, капітал, технологія, люди в т. ч. технічні спеціалісти і менеджери), товарів (готові компоненти, продукти, напівфабрикати), послуг (бухгалтерський облік, юридична і банківська діяльність та ін.) з однієї країни в іншу, а не лише всередині однієї країни.

Міжнародний бізнес розвивається у різних галузях підприємницької діяльності. Його галузева спеціалізація визначається співвідношенням між потребами окремих країн в тій чи іншій продукції та послугах і можливостями їх задоволення за рахунок власного виробництва, яке певною мірою залежить від наявності в країні відповідних сировинних ресурсів.

Завдяки такому становищу сформувалася міжнародна спеціалізація промислове розвинутих країн світу, яка проявляється у міжнародній діяльності найбільших компаній. При цьому виділяються такі основні напрями галузевої спеціалізації:

енергетика, електротехніка і електроніка, чорна і кольорова металургія, виробництво будівельних матеріалів, хімічна і фармацевтична, авіаційна, харчова промисловість, автомобілебудування.

Відмітною рисою міжнародного бізнесу є і те, що на цю діяльність безпосередньо впливає численність обставин, у тому числі відмінності у мові, відстані, валютні курси, тарифні бар'єри, політичні проблеми тощо.

Вплив цих обставин звичайно вимірюється за п'ятибальною шкалою Лінкерта: 5 - дуже важливо, 1 - погано (див. табл. 22).

Таблиця 25

Місце	Обставини	Значення
1	Комунікація (зв'язок)	3
2	Ціноутворення	3,52
3	Іноземна урядова бюрократія	3,35
4	Коливання валютних курсів	3,13
5	Податкові закони	3,13
6	Політична невизначеність	3,09
7	Інфляція	2,96
8	Достовірність іноземних даних	2,87
9	Переказ фондів (коштів)	2,83
10	Недостатня підтримка уряду	2,74
11	Міжнародна документація	2,7
12	Набір управлінського персоналу	2,65
13	Підтримка банківськими послугами	2,57
14	Канали розподілу	2,57
15	Відмінності в стандартах товарів	2,52
16	Недостатнє значення іноземних законів	2,52
17	Нестача кваліфікованих робітників	2,48
18	Зв'язок з громадськістю	2,44
19	Підготовленість персоналу	2,44
20	Іноземні обмеження на рівну участь	2,44
21	Обмеження на розподіл прибутку	2,39
22	Відмінності в культурі	2,39
23	Добування коштів	2,35
24	Управління товарно-матеріальними запасами	2,35
25	Вплив профспілок	2,3
26	Капітальне бюджетування	2,3
27	Нестача транспортної структури	2,27
28	Відмінності в темпах регулювання	2,26
29	Організаційна структура	2,26
30	Координація розподілу	2,23
31	Складування	2,17
32	Вимагання	2
33	Імпортні обмеження	1,39

У своєму сучасному вигляді міжнародний бізнес склався після Другої світової війни в процесі транснаціоналізації виробництва і створення глобального ринку.

Чому ж сьогодні бізнес переходить національні кордони?

Основним мотивом і передумовою виходу бізнесу за національні кордони є вузькі рамки національного ринку і відносний "надлишок" капіталу, коли з метою прибуткового інвестування він спрямовується за кордон. Прагнення окремих індивідуумів, організацій, фірм забезпечити собі кошти, необхідні для відтворення національного капіталу, здійснюється через посередництво:

А) міжнародної торгівлі;

Б) прямого володіння або акціонерної участі у видобутку природних багатств за кордоном;

В) отримання права на повну або часткову власність виробничих потужностей, підприємств сфери послуг, фінансово-кредитної сфери тощо.

2) Перехід бізнесом національних кордонів безпосередньо мотивований двома групами чинників: вартісними і маркетинговими.

В міру загострення конкуренції на глобальному рівні і краху торговельних бар'єрів дедалі гострішою для кожної фірми стає потреба в максимальному зниженні витрат виробництва за рахунок доступу до більш дешевої робочої сили, сировини, землі , а також наближення до джерел постачання та клієнтів. Міжфірмова кооперація в рамках транснаціонального капіталу використовується як засіб зниження витрат виробництва. Наприклад, у 1983 р. фірми "Дженерал-Моторс" і "Тойота" підписали угоду про створення спільного підприємства для виробництва автомобілів у районі Сан-Франциско. Згідно з угодою "Тойота" оплачує інженерно-проектувальні роботи, забезпечуючи тим самим фірмі "Дженерал-Моторс" економію приблизно в 1 млрд. дол., які вона повинна була б, у противному разі, вкласти в дослідження і розробки. У свою чергу, "Тойота" економить 1,25 млрд. дол., оскільки їй не потрібно купувати землю в США і будувати там свій власний завод. У США виготовляються кузови, сидіння, інтер'єр і оздоблення; решту, включаючи двигун, виготовляє Японія. До ради директорів входить рівне число представників фірм Дженерал Моторс" і "Тойота", хоча президент призначається від Тойоти".

Б) Внутрішній ринок дедалі більшою мірою ставить кордон зростанню корпорацій, особливо в тих країнах, де діють антимонопольні закони. Так, в США антитрестовські закони обмежують максимальну частку ринка, яку може мати компанія. В результаті найбільші корпорації концентрують свою увагу на міжнародному секторі ринку. Бізнес шукає по всьому світу ринки (і формує їх для себе), а також середовище зі сприятливим податковим та інвестиційним кліматом.

3. Неабияку роль в переміщенні бізнесу за кордон відіграє такий чинник, як ділові зв'язки між фірмами. Часто слідом за міжнародною фірмою просуваються пов'язані з нею кооперацією фірми та обслуговуючі організації типу банків, бухгалтерсько-ревізорських фірм.

4. Сильним стимулом переміщення частини виробничих потужностей за кордон є і екологічні чинники. Промислово розвинуті країни прагнуть переміщувати в країни, що розвиваються, такі виробничі потужності, які значною мірою призводять до забруднення навколишнього середовища.

В цілому ж сектор міжнародної економіки надає бізнесу ширшою можливості для отримання вигод, хоча й приховує в собі більше ризику.